ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 р. № 8/181
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,
суддів:Мележик Н.І.,
Владимиренко С.В. –доповідач,
розглянув
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод"
на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р.
у справі№8/181 господарського суду Луганської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доЗакритого акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод"
третя особа, яка незаявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Фізична особа ОСОБА_2
простягнення 86626,91грн.,
Учасники судового процесу в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа–підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод" про стягнення матеріальної шкоди у сумі 76626,91грн., завданої пошкодженням його автомобіля "Шевролет-Каптіва", державний номерний знак НОМЕР_1, що складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля у сумі 65930,78грн., втрати товарної вартості автомобіля на суму 9196,13грн., вартості послуг з його транспортування з місця ДТП у сумі 1200грн. та вартості експертного автотоварознавчого дослідження розміру завданої шкоди у сумі 300грн.; а також завданої моральної шкоди в сумі 10000грн.; судових витрат, які складаються з суми сплаченого державного мита – 866,27грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –315грн. та витрат на правову допомогу –10000грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.08.2009р. у справі №8/181 до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –ОСОБА_2.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.07.2010р. у справі №8/181 (суддя Середа А.П.) позов задоволений у повному обсязі. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 збитки у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля у сумі 65930,78грн., втрати товарної вартості автомобіля у сумі 9196,13грн., вартість послуг з транспортування автомобіля з місяця дорожньо-транспортної пригоди у сумі 1200грн., вартість експертного товарознавчого дослідження розміру завданої шкоди у сумі 300грн.; моральну шкоду у сумі 10000грн., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 851,27грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315грн., а також витрати на надання правової допомоги у сумі 10000грн. Повернуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надмірно сплачені: державне мито у сумі 15грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197грн.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. у справі №8/181 (колегія суддів у складі головуючого судді Єжової С.С., суддів Парамонової Т.Ф., Семендяєвої І.В.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Перевальський м’ясопереробний завод" на рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2010 по справі №8/181 задоволено частково. Рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2010р. по справі №8/181 скасовано частково. Позов задовольнити частково. Пункт 2 резолютивної частини рішення від 01.07.2010р. викладено в наступній редакції: "Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод", вул. Аляб'єва, 9, м.Перевальськ Луганської області, код 0043186 на користь Фізичної особи–підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 збитки у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля у сумі 51126грн.91коп., державне мито у сумі 511грн.27коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210,17грн. та 5000грн. витрат на надання правової допомоги". У стягненні матеріальної шкоди в сумі 25500грн., 10000грн. моральної шкоди, 5000грн. витрат на надання правової допомоги відмовлено. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод" державне мито за апеляційним провадженням в сумі 141,64грн. У відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" повернуто з Державного бюджету України на р/р Закритого акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод" державне мито в сумі 57,51грн., що зайве сплачене платіжним дорученням №4398 від 13.07.2010р., яке знаходиться в матеріалах справи.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою з доповненням до неї, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. і припинити провадження у справі.
Подане скаржником клопотання про зупинення виконавчого провадження, яке на підставі постанови Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. у справі №8/181 відкрите постановою від 21.09.2010р. №21475820 головного державного виконавця органу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції до закінчення перегляду в порядку касації постанови суду апеляційної інстанції, Вищим господарським судом України не задовольняється, оскільки згідно ст.1211 ГПК України є його правом, а не обов’язком.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржений судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з доповненням до неї, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 27.05.2009р. на 493км автошляху "Знам'янка-Луганськ-Ізварине" відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль марки "ГАЗ 33021", за кермом якого знаходився водій підприємства відповідача, відповідач є власником даного автомобіля, і автомобіль марки "Шевролет Каптіва", який належить ОСОБА_1, який і знаходився за кермом даного автомобіля.
Суди попередніх інстанцій з протоколу про адміністративне правопорушення від 27.05.2009р., схеми до даного протоколу, пояснень ОСОБА_1 та водія підприємства відповідача ОСОБА_2, постанови Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009р. встановили, що водій підприємства відповідача є винним в даній ДТП, в результаті якої автомобілю марки "Шевролет-Каптіва" були завдані пошкодження, розмір яких за висновком №294-1/95 експертного товарознавчого дослідження від 06.06.2009р. складає 65930,78грн. у вигляді відновлювального ремонту, який позивач просить стягнути з відповідача, а також відшкодувати понесені ним збитки в сумі 1200грн., сплачені за транспортування автомобіля з місця ДТП, 300грн., сплачених на проведення експертного товарознавчого дослідження, моральної шкоди на суму 10000грн., витрат на правову допомогу на суму 10000грн. та судові витрати.
Врахував приписи, запроваджені частинами 1-2 ст.11, ст.ст.15, 16, частинами 1-3 ст.22, частинами 1-2 ст.1166, частиною 1 ст.1172, частинами 1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України, а також те, що у даному спорі збитки завдані джерелом підвищеної небезпеки –автомобілем, розмір яких підтверджений наявними у справі висновком експертного товарознавчого дослідження №294-1/95 від 06.06.2009р. і платіжними документами, ДТП підтверджена матеріалами справи і не оспорюється відповідачем, вина робітника підприємства відповідача підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 27.05.2009р. та схемою до нього, поясненнями учасників ДТП, постановою Перевальського районного суду Луганської області від 23.06.2009р., суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди, вірно вказав про неврахування судом першої інстанції наявності укладеного між позивачем та ЗАТ "УАСК "Аска" договору страхування та отримання позивачем від цієї страхової компанії відшкодування збитків від ДТП на суму 25500грн., відмовив позивачу у стягненні з відповідача матеріальної шкоди на суму 25500грн., стягнув з відповідача на користь позивача збитки у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля на суму 51126,91грн.
Поряд з цим, вірно вказав про документальне непідтвердження позивачем вимог щодо відшкодування моральної шкоди, врахував приписи ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог. Водночас проаналізував матеріали справи, вірно встановив на їх підставі обставини, суд апеляційної інстанції, керуючись приписами ст.ст.44, 49 ГПК України, дійшов вірного висновку про завищення заявлених до стягнення витрат на надання правової допомоги у сумі 10000грн., стягнув з відповідача 5000грн.
При цьому, судом апеляційної інстанції підставно не прийняті до уваги доводи відповідача, що дана справа підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції, а не господарському суді, із зазначенням про доведення позивачем його реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом про сплату Єдиного податку від 12.12.2008р. та від 01.12.2009р., квитанціями про сплату Єдиного податку від 10.12.2008р., від 20.03.2009р., від 17.11.2009р., від 15.04.2010р., звітами як суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи за I-IV квартали 2009р. та за I-II квартал 2010р. При цьому, суд апеляційної інстанції вірно встановив зі свідоцтва про сплату Єдиного податку, що позивач, як підприємець, займається оптовою торгівлею та посередництвом в торгівлі, 27.05.2009р. позивач, як підприємець, здійснював поїздку до м. Донецька і по дорозі із м. Донецька до м. Луганська сталася ДТП, та за накладною №25 від 27.05.2009р. позивач доставляв товар іншому підприємцю. Крім того, апеляційний господарський суд додатково вказав, що доказом використання даного автомобільного транспорту позивачем саме для підприємницької діяльності є договір страхування цього автотранспорту, укладений саме підприємцем ОСОБА_1, про що свідчать платіжні документи про перерахування страхової суми саме як приватному підприємцю, а не громадянину ОСОБА_1. Зважаючи на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про звернення позивача до господарського суду з даним позовом відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами п.2 ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано частково скасував прийняте у даній справі судове рішення на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України та виклав п.2 резолютивної частини в іншій редакції, стягнувши з відповідача на користь позивача збитки у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля у сумі 51126,91грн., державне мито у сумі 511,27грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210,17грн. та 5000грн. витрат на надання правової допомоги, відмовивши у стягненні матеріальної шкоди на суму 25500грн., 10000грн. моральної шкоди, 5000грн. витрат на надання правової допомоги.
У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Перевальський м'ясопереробний завод" залишити без задоволення, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010р. у справі №8/181 залишити без змін.
Головуючий суддя:Н.Дунаєвська
Судді: Н.Мележик
С.Владимиренко