Судове рішення #12557615

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 08 грудня 2010 р.                                                                                    № 9/237-09  


Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:


Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,

суддів:Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В. –доповідач,

розглянув  

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріойл"  

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р.

у справі№9/237-09 господарського суду Київської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Апріойл"  

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

                                Приватне підприємство "Юніс"

простягнення 94615,91грн.,


За участю представників:

-          позивача: Багіров Р.А., дов. б/н від 11.09.2010р.;

-          відповідача: Содоль А.М., дов. б/н від 01.10.2010р.;

-          третьої особи: не з’явилися.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Апріойл" звернулося до  господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" про стягнення 75899,25грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 1013,56грн. процентів річних, 7328,97грн. пені, 3500грн. витрат на юридичні послуги, витрат по сплаті державного мита на суму 877,42грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог з проханням стягнути з відповідача 77162,13грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 8012,82грн. пені, 1440,96грн. процентів річних, 8000грн. витрат на юридичні послуги,  витрат по сплаті державного мита на суму 946,17грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2010р. у справі №9/237-09 (суддя Сокуренко Л.В.) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Юніс".

Рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2010р. у справі №9/237-09 (суддя Сокуренко Л.В.) в позові відмовлено повністю.

Постановою  Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі №9/237-09 (колегія суддів у складі головуючого судді Фаловської І.М., суддів Агрикової О.В., Мостової Г.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріойл" залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 17.06.2010р. у справі №9/237-09 –без змін.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі №9/237-09 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріойл" на рішення господарського суду Київської області від 17.06.2010р. у справі №9/237-09 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача 77162,13грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 8012,82грн. пені, 1440,96грн. процентів річних, 8000грн. витрат на юридичні послуги,  витрати по сплаті державного мита на суму 946,17грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 04.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Апріойл" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (відповідач) був укладений договір поставки обладнання №45, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого позивач зобов’язується поставити та передати у власність відповідача обладнання для автозаправочних станцій та виконати пуско-налагоджувальні роботи обладнання, а відповідач зобов’язується прийняти та своєчасно оплатити поставлене за даним договором обладнання та виконати роботи на умовах, передбачених цим договором. Найменування, ціна та кількість, комплектність обладнання та вартість пуско-налагоджувальних робіт за договором, зазначені у додатках до договору та є його невід’ємною частиною.

З договірних умов, визначених сторонами в пунктах 3.3, 3.4, 3.6 договору суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач здійснює 100% передплати поставленого обладнання шляхом банківського перерахунку зазначеної суми на розрахунковий рахунок позивача та здійснює оплату за виконані позивачем роботи в розмірі 50% вартості робіт перед їх виконанням та 50% вартості робіт після підпису акту прийому-передачі. Позивач  приступає до виконання робіт протягом 5 днів з моменту отримання заявки відповідача про готовність об’єкту.

За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору прийом-передача обладнання здійснюється за місцем поставки: за кількістю –відповідно до товаросупровідних документів; за якістю та комплектністю –відповідно до документів, підтверджуючих якість та комплектність обладнання. Прийом-передача виконаних робіт згідно договору здійснюється відповідачем після виконання робіт позивачем та оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.

При цьому, суди попередніх інстанцій з'ясували, що сторони уклали Додаток №1 до договору №45 від 04.10.2006р., в якому визначили специфікацію обладнання і матеріалів та їх вартість, що становить 119758,86грн., а також об’єм та вартість робіт, що становить 52398грн. Позивач зобов'язувався здійснити наступні роботи: монтаж пластикових трубопроводів довжиною 539,5м; іспит пластикових трубопроводів; встановлення технологічної арматури на 6 резервуарах; встановлення потужних насосів у кількості 6шт.; монтаж сифонної лінії у кількості 2шт.; встановлення розподільного електрощита у кількості 1 шт.; протяжка кабелів; демонтаж та монтаж існуючих паливно-розподільних колонок у кількості 4шт.; переробка старих паливно-розподільних колонок під напірну систему у кількості 4шт.; виготовлення та встановлення кріплення під обрив клапану на існуючих паливно-розподільних колонках; виготовлення та встановлення фундаментальних рамок паливно-розподільних колонок у кількості 4шт.; гідроізоляція фундаментальних рамок у кількості 5шт.; прокладка шини заземлення до нових паливно-розподільних колонок; монтаж додаткових паливно-розподільних колонок ММРеtro MULTI-T-4х8/ON-P-U у кількості 3шт.; пуско-налагоджувальні роботи паливно-розподільних колонок.

Судом першої інстанції було встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання  сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору (п.7.5 договору).

Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, на виконання умов договору відповідач здійснив  попередню оплату обладнання в розмірі 100%, перерахував на банківський рахунок позивача  12.10.2006р. - 45000грн. та 13.10.2006р. - 2869,76грн. за обладнання за накладною №А-00001157 від 28.11.2006р., що підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей Серія ЯМУ №858383 від 28.11.2006р.; 15.12.2006р. попередню оплату обладнання в розмірі 100% на суму 30000грн. за обладнання за накладною №А0001157/1 від 22.12.2006р., що підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей Серія ЯНО №656464 від 22.12.2006р.; та 12.01.2007р. попередню оплату обладнання в розмірі 100% на суму 20000грн. за обладнання за накладною №А0001157/2 від 23.03.2007р., що підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей Серія ЯНО №656520 від 23.03.2007р.

При цьому, попередніми судовими інстанціями зазначено, що здійснення попередньої оплати обладнання підтверджується банківською випискою та не заперечується сторонами.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також з’ясовано, що позивач на виконання своїх зобов’язань за вказаним договором поставив відповідачу обладнання на загальну суму 97869,76грн. за наступними накладними: №А-00001157 від 28.11.2006р. на суму 47869,76грн., №А0001157/1 від 22.12.2006р. на суму 30000грн. та №А0001157/2 від 23.03.2007р. на суму 20000грн.

Врахував приписи, запроваджені Наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типової форми первинного обліку М-2" №192 від 21.06.1996р. (чинним на момент виникнення спірних договірних відносин), Наказом Міністерства фінансів України "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" №99 від 16.05.1996р., п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", пунктів 8, 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р.), суди попередніх інстанцій з видаткової накладної №А0001157/3 від 01.02.2008р., встановили, що вона підписана та скріплена мокрою печаткою лише однієї  сторони - товариства з обмеженою відповідальністю "Апріойл", без складання акту про відмову від підпису представника іншої сторони - товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" у відповідності до вимог чинного законодавства.

При цьому, попередніми судовими інстанціями зазначено про ненадання позивачем оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства довіреності, виданої відповідачем на отримання матеріальних цінностей (обладнання на суму 21889,1грн.) за видатковою накладною №А0001157/3 від 01.02.2008р. та правомірно не взяті до уваги твердження позивача про неоплату відповідачем за вказаною накладною.

Врахував вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вказана видаткова накладна в порушення вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" не містить необхідних даних, а тому не може бути належним доказом у розумінні ст. 34 ГПК України.

Разом з цим, розглядаючи заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 52398грн. вартості проведених пуско-налагоджувальних робіт, суди попередніх інстанцій врахував договірні умови, визначені сторонами в пунктах 1.2, 3.4, 3.6, 4.2 договору, умови додатку №1 до цього договору, встановили, що позивач в обґрунтування виконання ним вказаних зобов’язань за договором надав акт прийому-передачі виконаних робіт від 18.02.2009р., підписаний та скріплений мокрою печаткою лише однієї сторони договору, але відповідного документа на підтвердження відмови відповідача від підписання цього акту у відповідності до приписів ст.882 ЦК України суду не надав.

Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили про ненадання позивачем доказів направлення відповідачем за умовами договору заявки про готовність об'єкта, яка є підставою для початку виконання робіт, а також ненадання позивачем суду доказів направлення відповідачу акту виконаних робіт від 18.02.2009р.

Водночас з зібраних у справі доказів: пояснень третьої особи - ПП "Юніс", встановили, що між ПП "Юніс" та відповідачем 01.01.2006р. був укладений договір №92-06, за умовами якого відповідач доручає, а третя особа протягом дії даного договору бере на себе зобов'язання зі здійснення комплексу робіт та обслуговування паливно-розподільчих колонок, технологічного трубопроводу та обладнання на АЗС відповідача. На виконання умов цього договору ПП "Юніс" проведено роботи, що підтверджується актом виконаних робіт від 18.11.2006р. у повному обсязі та у відповідності до проектної документації, стандартів, будівельних норм, правил і технічних умов, а відповідач здійснив оплату вказаних робіт ПП "Юніс", що підтверджується  виписками банківської установи, рахунками-фактурами, накладними та актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором №92-06 від 01.01.2006р.

При  цьому, суди попередніх інстанцій вказали, що наявним в матеріалах справи дозволом Територіального управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву за №1254.07.32-50.50.0 від 30.11.2007р. на початок виконання робіт підвищеної небезпеки спростовується твердження позивача про виконання ним всіх, передбачених за договором №45 від 04.10.2006р., робіт 18.02.2009р.

Врахував вищевикладене, приписи ч.2 ст.11, ст.ст.530, 627, 655, ч.1 ст.692, ч.1 ст.693, ст.712 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову позивачу у позові, з чим підставно погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін прийняте у даній справі рішення суду.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріойл" залишити без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. у справі №9/237-09 залишити без змін.


Головуючий суддя:Н.Дунаєвська

Судді: Н.Мележик

С.Владимиренко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація