Справа №33-635/10
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року м. Вінниця
Суддя апеляційного суду Вінницької області Нешик Р.І., розглянувши апеляційну скаргу на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 8 листопада 2010 року, згідно якої
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП до штрафу в сумі 85 грн.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона 24.09.2010 року, перебуваючи по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 вчинила насильство над своєю неповнолітньою донькою – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
В своїй апеляції ОСОБА_1 просить скасувати дану постанову суду та закрити провадження по справі, посилаючись, що вона ніякого правопорушення по відношенню до своєї дитини не скоювала та що сума штрафу, визначена судом, надто велика.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_3, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали адміністративної справи, дійшла висновку про законність постанови районного суду, зі слідуючих підстав.
Приймаючи рішення про наявність вини ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП суд обґрунтовано послався в своїй постанові на пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, які підтвердили факт застосування нею насильства до 13 літньої доньки ОСОБА_4, що мало місце 24.09.2010 року в їхньому помешканні.
Дані обставини також вбачаються із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.10.2010 року та порушення відносно ОСОБА_1 адміністративної справи за ст. 173-2 КУпАП.
Характеристика на ОСОБА_1, додатково залучена до апеляції (а.с. 17) та характеризуючі дані від мешканців будинку – ОСОБА_9 та ОСОБА_10, не спростовують обставини адміністративного звинувачення, вказані в постанові суду, що мали місце 24.09.2010 року.
Посилання ОСОБА_1 на оговір її свідками по причині помсти за неприязні стосунки, що раніше склалися між ними, не заслуговують на увагу, оскільки такі ж пояснення давали і особи із якими ОСОБА_1 не мала ніяких конфліктів.
Із пояснень ОСОБА_1 – зранку 24.09.2010 року по телефону вона дізналась від знайомої про наміри мешканців будинку повідомити адміністрацію школи про застосування нею насильства до дочки ОСОБА_4.
Її послідуючі дії після цього, що вона одразу ж після першого уроку забрала дочку зі школи без відома класного керівника і адміністрації школи та відсутність дитини в школі із пятниці до слідуючого вівторка не свідчить про наміри ОСОБА_1 спростувати звинувачення та довести відсутність будь-яких слідів побоїв на тілі дитини, а навпаки дало підстави суду зробити висновок про обґрунтованість заяви мешканців будинку про застосування матірю насильства над своєю дитиною.
Крім того, ОСОБА_1 давала непереконливі, не логічні і протирічиві пояснення із приводу причин, за яких вона забрала ОСОБА_4 зі школи та відсутності її в школі протягом 4-х днів, включаючи 2 вихідні.
В звязку з чим, суд дійшов до переконання, що ні у класного керівника ОСОБА_3, ні у свідків, давших пояснення дільничому інспектору міліції не було підстав говорити неправду на ОСОБА_1 про насильство над дитиною.
Тим більше, що із пояснень ОСОБА_8 (а.с. 10) побиття дитини ОСОБА_1 мало місце і раніше, коли батько ОСОБА_4, ще ученицю 4-го класу водив на освідування із цього приводу.
За таких обставин підстав для задоволення апеляції не вбачаю.
Разом з тим, постанову районного суду слід уточнити, вказавши необхідну частину Закону, за яким ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності, визнавши її винною не просто з ст. 173 – 2 КУпАП, а за ч. 1 цієї статті, як і було вірно вказано в протоколі про адмін.правопорушення, без зміни виду і розміру адміністративного стягнення за постановою районного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 08 листопада 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Суддя:
З оригіналом вірно: