Жовтневий  районний суд міста Харкова  

  Справа № 2-5973/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

       10  грудня  2010  року

             Суддя Жовтневого  районного   суду м. Харкова  Кицюк В.П., при секретарі  Редіної Ю.М.,  розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Харкові  цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про стягнення  боргу договором  позики, -

  ВСТАНОВИВ:  

04 жовтня 2010 року  ОСОБА_1 пред’явив  позов  до  ОСОБА_2 про стягнення  боргу за договором позики.

В обґрунтування  позовних вимог зазначив, що  12 жовтня  2009 року ОСОБА_2  запозичила у нього в  борг  85 000 грн, які  зобов’язувалася  повернути до 14 вересня 2010 року, про що   власноруч написала розписку.

Однак, незважаючи на  його  неодноразові звернення,  ОСОБА_2 суму  боргу до цього часу так і не повернула,  пояснюючи це тимчасовими фінансовими труднощами, обіцяючи повернути борг, коли заробить суму  необхідну для погашення боргу.

Посилаючись на вищезазначені обставини  та положення  ст. ст. 625,  1047, 1050 ЦК  України    ОСОБА_1  просив стягнути  з ОСОБА_2  суму боргу за договором  позики  в розмірі 85000 грн,  три  відсотки річних від  простроченої суми в  розмірі 221 грн,  та  850 грн індексу інфляції.

Окрім того, зазначив, що  внаслідок невиконання  ОСОБА_2  взятих на себе  договірних зобов’язань  йому   було заподіяно  моральну шкоду, так  як  для вирішення  спору в досудовому порядку  він  змушений був неодноразово  звертатися  до відповідача  з вимогою про повернення  суми боргу,  яка   проігнорована,   приїжджав   на зустрічі  з відповідачем , затрачаючи  дорогоцінний час та  кошти,  що потребувала від нього додаткових зусиль  для організації свого життя і призвело до нервового стресу, безсоння. Суму моральної  шкоди оцінив  у 10000 грн.

В  ході судового  розгляду справи  ОСОБА_1 подав  заяву  про зменшення   розміру позовних вимог в  частині стягнення  матеріальної шкоди, посилаючись на те, що на початку  жовтня 2010 року  ОСОБА_2  повернула  йому 30 000 грн.

Відповідач   ОСОБА_2   зменшені  позовні вимоги в частині    стягнення  боргу за договором позики  визнала  у повному  обсязі.    У  задоволенні  позову в  частині стягнення   з неї  10 000  грн моральної шкоди  просила відмовити за недоведеністю  позовних вимог.

Заслухавши пояснення  сторін, розглянувши подані ними документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно  ст. 11 ЦПК  України  суд розглядає цивільні справи  не інакше як за зверненням  фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в  межах заявлених  ними вимог і на  підставі доказів сторін  та інших осіб,  які беруть  участь у справі.

Судом  встановлено, і  це визнано  відповідачем, що 12 жовтня  2009 року ОСОБА_2  запозичила у  ОСОБА_1  в  борг  85 000 грн, які  зобов’язувалася  повернути до 14 вересня 2010 року, про що   власноруч написала розписку.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України  на укладення договору  позики або його умов  може бути  представлена розписка позичальника або інший документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової  суми  або визначеної  кількості речей.

Таким чином, розписка  є  належної  формою укладення договору позики.

Статтею 1049  ЦК  України передбачено, що позичальник зобов’язаний  повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та у порядку , що встановлені договором.

В  ході судового  розгляду справи  ОСОБА_1 подав  заяву  про зменшення   розміру позовних вимог в  частині стягнення  матеріальної шкоди, посилаючись на те, що на початку  жовтня 2010 року  ОСОБА_2  повернула  йому 30 000 грн.

Зважаючи на викладене позовні вимоги  ОСОБА_1 про стягнення  55 000 грн за договором позики  ґрунтуються  на законі і   відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню.

Окрім того,  згідно ст. ст. 625,1050 ЦК  України,  боржник,  який прострочив  виконання  грошового зобов’язання, на вимогу  кредитора зобов’язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь час прострочення , а також три проценти річних, у зв’язку з чим,  позовні вимоги  ОСОБА_1  про стягнення трьох  відсотків  річних в розмірі 221 грн та  індексу інфляції  в  розмірі 850  грн  також  підлягають задоволенню.

Що сточується  відшкодування  моральної шкоди, то наявною  у справі розпискою не було  передбачено санкції  у вигляді  стягнення  моральної шкоди  за не своєчасне  виконання   відповідачем   зобов’язань  з повернення  грошей,  а тому суд відмовляє у задоволенні  позову у цій частині.

На  підставі  ст. 88  ЦПК  України  суд стягує  з відповідача  на користь  держави судовий збір в розмірі 550 грн (  1% від ціни позову)  та 120 грн витрат  на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.

Керуючись ст.  ст. 60, 61, 174, 209, 213-215 ЦПК  України, ст. ст. 625, 1047, 1050 ЦК  України,  суд,-

ВИРІШИВ:  

 Позов  ОСОБА_1 задовольнити  частково.

Стягнути з   ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1  55 000 грн  за договором позики,  три відсотки річних  в сумі 221 грн, індекс інфляції  в  розмірі 850 грн, а всього 56071 грн (  п’ятдесят   шість тисяч  сімдесят гривень).

В частині   стягнення  моральної шкоди у задоволенні  позову відмовити.

Стягнути  з ОСОБА_2  на користь  держави держмито   в розмірі 550 грн та 120 грн  витрат на інформаційно-технічне  забезпечення   розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення рішення через суд першої  інстанції  апеляційної  скарги. Особи, які  приймали участь у розгляді справи,  але не були присутні  при проголошенні  рішення  можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів  зі дня отримання  його копії.

Суддя  –