Справа №22ц-7588 2010 р.      Головуючий в 1-й інстанції Зубов О.С.

Категорія:      42      Доповідач – Прокопчук Л.П.

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

      2010 року грудня місяця «01» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

       Головуючого:         Лісової Г.Є.

  Суддів:    Прокопчук Л.П., Базіль Л.В.                

  при секретарі  :       Борисовій О.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою   виконавчого комітету Херсонської міської ради на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 14 травня 2010 року у справі за позовом виконавчого комітету Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, Херсонської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, -  

  В С Т А Н О В И Л А :  

  23 червня 2009 року позивач виконавчий комітет Херсонської міської ради звернувся до суду з позовною заявою про виселення відповідача ОСОБА_1 з кімнати №50 гуртожитку, що розташований по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що останній зайняв кімнату самовільно, без відповідного дозволу виконавчих органів міської ради, будучи інвалідом І групи, що потребує стороннього догляду.

16 січня 2009 року відповідачу було вручено припис на виселення, який по теперішній час відповідачем не виконано.

ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом про визнання за ним права користування кімнатою у гуртожитку, вказуючи на те, що спірна кімната виділялась його батьку, який не заперечував проти проживання в цій кімнаті і позивача. Батько довгий час вирішував питання прописки, однак йому було відмовлено, як вважає, відповідач безпідставно.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 14 травня 2010 року у задоволенні позову виконавчого комітету Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про виселення із самовільно зайнятого жилого приміщення відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за ним право користування житловим приміщенням у кімнаті №50 будинку АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду, виконавчий комітет Херсонської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив задовольнити позовні вимоги виконавчого комітету та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник міської ради апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.

Вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, ОСОБА_1 просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що рішенням Херсонської міської ради №790 від 31 березня 2005 року будинок гуртожитку по АДРЕСА_1 був переданий від ВАТ «Херсонський ремонтно-механічний завод» до комунальної власності територіальної громади.

В спірній кімнаті №50 вказаного гуртожитку з 1977 року був зареєстрований та проживав до смерті батько відповідача – ОСОБА_2

З дозволу батька в 2007 році в кімнату також вселився відповідач ОСОБА_1, якого неодноразово намагався зареєструвати в ній ОСОБА_2, про що свідчать його звернення в райвідділ міліції, до міського голови, та відділи міської ради.

Відмовляючи ОСОБА_1 у реєстрації за місцем проживання батька у кімнаті №50 гуртожитку, міська громадська комісія з житлових питань у протоколі №8 від 08 серпня 2007 року послалася на пункт 19 Типового положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту, згідно з яким не передбачено підстав для відмови у вселенні, в ньому лише вказано, що особи, які проживають у житлових приміщеннях, що перебувають у їх відокремленому користуванні, мають право вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей та що вселення інших членів сім’ї у такі приміщення допускаються лише з дозволу органу місцевого самоврядування та письмової згоди повнолітніх членів сім’ї особи, які проживають разом з нею.

Між тим в протоколі зазначено, що підставою для відмови є те, що сам ОСОБА_2 у кімнаті не мешкає, є інвалідом ІІ групи загального захворювання і тривалий час знаходиться на лікуванні в Херсонській обласній психіатричній лікарні, а його син ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства і потребує догляду.

Однак на думку колегії таке рішення, з яким погодився і виконавчий комітет Херсонської міської ради (рішення №389 від 23 серпня 2007 року), було безпідставним та антисоціальним.

Матеріалами справи підтверджено, що батько відповідача не лише сам постійно проживав у спірній кімнаті (навіть доводив в судовому порядок своє право на житло), а й активно намагався вирішити питання реєстрації сина у цій кімнаті (а.с.27-26, 28-29, 33-35, 37-38).

Проживання в кімнаті гуртожитку і після смерті батька відповідачем ОСОБА_1 доведено його спроможність обходитися і без стороннього догляду, про що також підтвердили в судовому засіданні суду першої інстанції свідки.

Посилання виконавчого комітету в апеляційній скарзі на те, що свідки не викликалися в судове засідання та не допитувалися судом спростовуються протоколом судового засідання (а.с.79-80).

Конституцією України у ст.47 гарантовано, що кожен має право на житло.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 29 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»» передбачено, що інваліди мають переважне право на поліпшення житлових умов в порядку, визначеному чинним законодавством.

З огляду на вищезазначене колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виконавчого комітету Херсонської міської ради про виселення ОСОБА_1 та задовольняючи його зустрічний позов і визнаючи за ОСОБА_1 право на користування житловим приміщенням, суд першої інстанції поставив законне та обґрунтоване рішення.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -  

  У Х В А Л И Л А :  

  Апеляційну скаргу виконавчого комітету Херсонської міської ради відхилити, а рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 14 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

  Головуючий: Г.Є.Лісова  

Судді: Л.П.Прокопчук, Л.В.Базіль  

  Копія вірна:                   Л.П.Прокопчук  

  от