Справа № 1-233 / 2010 р. 

В И Р О К  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

7 грудня 2010 року      Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області 

в складі : головуючої  судді Флоряк Д.В. 

секретаря     Марчук С.В., 

з участю прокурорів  Савчук Н.В., Пиць В.М., 

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна справу, по якій обвинувачуються: 

-  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, Долинського району, Івано-Франківської області, з початковою освітою, не одружена, на утриманні 3 малолітніх дітей, не працює, судима Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області 27.08.2009 рок за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу 510 грн., Самбірським міськрайонним судом Львівської області 24.11.2010 року за ч.2 ст.15  ч.2 ст.185, 69 КК України до штрафу 680 грн., громадянка України, 

у вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2, 186, 304 КК України,  

та 

-  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м.Хуст Закарпатської області, а жителька АДРЕСА_1, Долинського району, Івано-Франківської області, з початковою освітою, не одружена, на утриманні 1 малолітня дитина, не працює, не судима, на обліку в комісії у справах неповнолітніх не перебувала, виховується в родині матірю, громадянка України, 

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України ,-  

в с т а н о в и в :  

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили таємне викрадення чужого майна повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також за попередньою змовою групою осіб вчинили відкрите викрадення чужого майна, повторно. Окрім того підсудна ОСОБА_3 втягнула неповнолітню підсудну ОСОБА_4 у злочинну діяльність. 

Злочини ними вчинено за наступних обставин. 

11.02.2010 року приблизно о 12.00 год. перебуваючи в м.Надвірна на території продовольчо-промислового ринку ОСОБА_3, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, за попередньою змовою на незаконне заволодіння чужим майном, спільно з неповнолітньою ОСОБА_4, відкрито, в присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер їх дій, заволоділи грошима в сумі 900 грн., що належали потерпілій ОСОБА_5, а також паспортом громадянина України, довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду, пенсійним посвідченням та ощадною книжкою на прізвище ОСОБА_5, які знаходилися в кишені одягу потерпілої, після чого з викраденим з місця події скрилися. 

В продовження своїх злочинних дій, того ж дня  11.02.2010 року, приблизно о 13.00 год. в м.Надвірна на території продовольчо-промислового ринку, ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, за попередньою змовою на заволодіння чужим майном, спільно з неповнолітньою підсудною ОСОБА_4, скориставшись значним скупченням людей між торговими рядами, таємно викрали з кишені одягу ОСОБА_6 її мобільний телефон марки «NOKIA 1110» вартістю 500 грн., із СІМ-карткою оператора мобільного звязку «Київстар» вартістю 50 грн., а всього на суму 550 грн. 

Продовжуючи свої злочинні дії, 02.04.2010 року, приблизно о 12.00 год. в м.Надвірна на території продуктового ринку, що по вул. Чорновола, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою на таємне заволодіння чужим майном, спільно з неповнолітньою підсудною ОСОБА_4, скориставшись значним скупченням людей між торговими рядами, таємно викрали з кишені одягу ОСОБА_7 її мобільний телефон марки «NOKIA 6131» вартістю 700 грн., із СІМ-карткою оператора мобільного звязку «МТС» вартістю 50 грн., а всього на суму 750 грн. 

Того ж дня, тобто 02.04.2010 року приблизно о 11,30 год., продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 за попередньою змовою з неповнолітньою ОСОБА_4, на території критого продуктового ринку в м.Надвірна, що по вул. Чорновола, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою заволодіння чужим майном, і знову скориставшись значним скупченням людей між торговими рядами, таємно викрали із кишені одягу ОСОБА_8 її мобільний телефон марки «SAMSUNG Е-390» вартістю 500 грн., із СІМ-карткою оператора мобільного звязку «Київстар» вартістю 25 грн., чим заподіяли потерпілій шкоди на суму 526 грн. 

Окрім того, підсудна ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 є неповнолітньою, 11.02.2010 року втягнула її у злочинну діяльність, зокрема на вчинення пограбування ОСОБА_5, крадіжки у ОСОБА_6, а 02.04.2010 року повторно втягнула неповнолітню ОСОБА_4 у вчинення крадіжки у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 

Допитана в якості підсудної в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у пред”явленому їй обвинуваченні визнала повністю, покази суду щодо обставин вчинення злочину дала по своєму змісту аналогічні тим, які давала на досудовому слідстві, ствердивши в суді, що вона проживає в м.Болехів Надвірнянського району разом із своєю матірю, трьома малолітніми дітьми та сестрою ОСОБА_4 11.02.2010 року вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_4 приїхали в м.Надвірна, так як мала на меті вчинити ряд дрібних крадіжок, щоб мати кошти на прожиття, на своє лікування та лікування неповнолітньої дитини. На ринку в м.Надвірна вони шукали, де є найбільше скупчення людей, щоб можна було вчинити крадіжку. Коли проходили торговими рядами з промисловими товарами, вона побачила жінку похилого віку, в якої з кишені куртки видно було гроші. Вони з ОСОБА_4 вирішили викрасти дані гроші. Коли жінка зупинилася біля прилавку з резиновими чоботами, вони обоє наблизились до неї і в той час, як жінка оглядала резинові чоботи, а продавець нагнулася за іншим товаром, вона подала знак ОСОБА_4 і та вихопила з кишені куртки потерпілої згорток, в якому знаходилися гроші і після цього кинулися втікати. Потерпіла почала кричати їм вслід і кликати на допомогу. Їй вдалося вибігти з промислового ринку і тоді вона виявила, що гроші були не в портмоне, як вони думали раніше, а в паспорті і ощадній книжці. Вказані документи вони викинули, а гроші залишили собі. Вона дала сестрі тільки 100 грн. Через деякий час вони обидві попрямували до продовольчого ринку, де в приміщенні критого ринку помітила жінку віком приблизно років 65, в якої непомітно для оточуючих і самої жінки витягнула її мобільний телефон і заховала собі в куртку. Після цього вони поїхали з м.Надвірна додому в м.Болехів. Вона витягула SIM-картку оператора мобільного звязку з телефону і викинула її. Викрадений телефон вона залишила собі, маючи на меті в подальшому їх продати, так як їй необхідні були кошти. Наступного разу вона разом із сестрою приїхали в м.Надвірна вже на початку квітня 2010 року. Того дня вони обоє вчинили крадіжку ще двох мобільних телефонів: на критому ринку викрали мобільний телефон марки «Нокіа», а вже на території ринку викрали мобільний телефон «Самсунг». Викрадені телефони вони залишили собі, маючи на меті в подальшому також їх продати. Дані телефони були виявлені в них вже працівниками міліції. Все викрадене і гроші ними повернуто потерпілим.    

Розуміє, що вчинила неправильно, до таких дій її змусило важке матеріальне становище, засуджує свою поведінку, у вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення за скоєне і запевнила суд, що подібного більше не повториться та просить її суворо не карати.  

Допитана в якості підсудної в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред”явленому їй обвинуваченні також визнала повністю, показання суду щодо обставин вчинення злочинів дала по своєму змісту аналогічні тим, які давала на досудовому слідстві, і які повністю співпадають із показаннями підсудної ОСОБА_3, підтвердивши, що її старша сестра ОСОБА_3 10.02.2010 року запропонувала поїхати вчинити ряд крадіжок, так як їм потрібні були кошти на життя, на що вона погодилася. 11.02.2010 року вони обидві в м.Надвірна на промисловому ринку викрали в жінки похилого віку гроші в сумі 900 грн., що знаходилися в паспорті, а на критому продовольчому ринку викрали мобільний телефон. Після цього вони повернулися назад в м.Болехів. Наступного разу вони приїхали в м.Надвірна вже 02.04.2010 року і також на території промислового і критого продуктового ринків, скориставшись значним скупченням людей, непомітно для оточуючих вчинили крадіжки мобільних телефонів. На даний час усвідомлює, що вчинила неправильно, раніше подібним не займалася, засуджує свою поведінку, у вчиненому щиро кається, просить вибачення за скоєне і запевнила суд, що подібного більше не повториться та просить її не карати.       

Крім повного визнання підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї вини у предявленому їм обвинуваченні, їх винність повністю доводиться іншими зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами. 

Допитана в якості потерпілої в судовому засіданні ОСОБА_5 ствердила, що проживає в с.Стримба, Надвірнянського району. 11.02.2010 року вона поїхала в м.Надвірна отримати пенсію, взявши із собою особисті документи, які поклала в зовнішню кишеню своєї куртки. Отримавши в Ощадбанку м.Надвірна пенсію в сумі 920 грн., та поклавши їх до зовнішньої кишені куртки, вона пішла на промисловий ринок з метою придбати взуття. Біля однієї з торгових палаток вона зупинилася і попросила продавця показати їй гумові чоботи. В цей же час до даної торгової палатки підійшли дві жінки, якими виявилися підсудні по справі, і попросили також показати їм взуття. Коли вони попросили продавця показати їм пару взуття іншого розміру і продавець нахилися під прилавок за взуттям, ці обоє знаходилися на досить близькій відстані від неї (потерпілої) і тоді вона відчула, як з її зовнішньої лівої кишені куртки різко витягнули паспорт з грошима. Глянувши ліворуч, вона побачила як підсудні різко повернулися і почали тікати. Вона їм вслід закричала, щоб повернули документи і гроші, однак вони втекли. В міліцію вона про пограбування відразу не повідомляла, але в подальшому по місцевому телебаченні побачила, що затримано циган, які вчиняли крадіжки і вже тоді, на початку травня 2010 року вона звернулася в міліцію з відповідною заявою. На даний час підсудними їй повернуто викрадене, претезній до них жодних немає, просить їх не карати. 

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_6, яка допитана на досудовому слідстві, вбачається, що 11.02.2010 року приблизно о 12.00 год. знаходилася на ринку в м.Надвірна, де купляла продукти харчування. Серед відвідувачів ринку вона бачила жінку, яка по своєму вигляду була циганкою, однак детальнішої уваги на неї не звертала. Коли вона з покупками виходила з приміщення критого павільйону ринку, на виході була тиснява і значне скупчення людей. Протиснувшись поміж людей, вона поїхала додому і вже вдома виявила, що в неї пропав мобільний телефон «Нокіа 1110і», який знаходився в зовнішній кишені її куртки. Наступного дня вона звернулася в міліцію із заявою про викрадення телефону. На даний час телефон їй повернуто, тому претензій ні до кого вона немає. 

Аналогічні по своєму змісту щодо вчинення крадіжки мобільного телефону марки «Нокіа 6131» 02.04.2020 року на ринку в м.Надвірна дала показання на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_7, і які оголошені в судовому засіданні. Викрадений телефон їй повернуто, претензій матеріального характеру немає. 

Допитана на досудовому слідстві як потерпіла ОСОБА_8, показання якої також оголошено в судовому засіданні, також ствердила, що 02.04.2010 року на ринку в м.Надвірна під час скупчення людей в неї з бокової кишені безрукавки, в яку вона була одягнута, було викрадено мобільний телефон «Самсунг Е-390», який їй на сьогоднішній день повернуто.  

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила, що 11.02.2010 року приблизно о 12,30 год. до неї до прилавка, за яким вона торгує взуттям, підійшла жінка похилого віку  ОСОБА_5 і попросила дати їй оглянути резинові чоботи. В цей же час до торгової палатки підійшли дві жінки, зовні схожі на циганок, якими виявилися підсудні по даній справі. 

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що 02.04.2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попросили найти їм водія, щоб відвезти їх в м.Надвірна. Вона посприяла їм в цьому і домовилася із ОСОБА_11, щоб той за плату відвіз двох сестер в м.Надвірна, на що той погодився. В звязку з чим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 їздили в м.Надвірна, їй не відомо. Також їй невідомо нічого про обставини вчинення підсудними крадіжок. 

З показань свідка ОСОБА_11, даних ним досудовому слідстві і які оголошені в с удовому засіданні, також вбачається, що 02.04.2010 року він на пропозицію своєї сусідки відвозив ОСОБА_3, ОСОБА_4. в м.Надвірна, зо що йому заплатили 300 грн. Приїхавши в м.Надвірна, він зупинився на стоянці «таксі», а підсудні пішли на ринок. З ними він не ходив, і куди саме ходили циганки, йому не відомо. Приблизно через 40 хв. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повернулися до машини і вони поїхали назад в м.Болехів.  

Винність підсудної ОСОБА_3 та підсудної ОСОБА_4 у вчиненні злочинів також доводиться: 

- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин від 19.01.2010 року, в якому ОСОБА_12 зазначила, що в ніч з 06.01.2010 на 07.01.2010 року з неї з її господарства в с.Пасічна викрадено металічні ворота (а.с.6); 

- протоколом усної заяви ОСОБА_5 від 11.05.2010 року, з якого вбачається, що 11.-2.2010 року невідомими жінками циганської національності в неї відкрито викрадено гроші в сумі 900 грн. та її документи (т.1 а.с. 20); 

- протоколом огляду місця події від 11.05.2010 року та схемою до нього, з якого вбачається, що місцем скоєння злочину є територія Надвірнянського продуктового ринку (т.1 а.с.21-24); 

- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як осіб, які в неї відкрито викрали гроші (т.1 а.с.35, 38, 131);  

- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 17.05.2010 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як осіб, які викрали гроші у ОСОБА_5 (т.1 а.с.43, 46); 

- протоколом-заявою ОСОБА_7 від 24.05.2010 року, в якій вона повідомляє про викрадення в неї невідомими особами мобільного телефону марки «НОКІА 6131» на ринку в м.Надвірна (т.1 а.с.86); 

- протоколом огляду місця події від 24.05.2010 року, з якого вбачається, що місцем скоєння злочину є вхід до критого павільйону Надвірнянського продуктового ринку (т.1 а.с.87-91); 

- протоколом добровільної видачі від 20.04.2010 року, з якого вбачається що в смт.Солотвино Богородчанського району громадянка, яка назвалася ОСОБА_13, добровільно видала мобільний телефон марки «НОКІА 6131» (т.1 а.с.98);  

- протоколом огляду предметів від 25.05.2010 року, в якому детально описано мобільний телефон, добровільно виданий ОСОБА_3 (вона ж ОСОБА_13М.) та мобільні телефони, які вилучені під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (т.1, а.с.68);  

- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 27.05.2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1 а.с.109,112, 130); 

- протоколом явки з повинною від 28.05.2010 року, в якому ОСОБА_4 зізнається в чиненні крадіжки спільно із ОСОБА_3 на території ринку в м.Надвірна на початку квітня 2010 року (т.1, а.с.118);  

- протоколом-заявою ОСОБА_8 від 28.05.2010 року, в якій вона повідомляє про викрадення в неї невідомими особами мобільного телефону марки «Самсунг Е-390» на ринку в м.Надвірна 02.04.2010 року (т.1 а.с.132); 

- протоколом огляду місця події від 28.05.2010 року, з якого вбачається, що місцем скоєння злочину є територія Надвірнянського продуктово-промислового ринку (т.1 а.с.133-134); 

- протоколом-заявою ОСОБА_6 від 29.05.2010 року, в якій вона повідомляє про викрадення в неї невідомими особами мобільного телефону марки «НОКІА 1110і» на ринку в м.Надвірна 11.02.2010 року (т.1 а.с.147); 

- протоколом огляду місця події від 29.05.2010 року, з якого вбачається, що місцем скоєння злочину є територія Надвірнянського продуктово-промислового ринку (т.1 а.с.149-150); 

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 29.05.2010 року та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_4 підтвердив дані нею показання, вказала на місцевості та деталізувала всі обставини вчинених крадіжок мобільних телефонів у ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а також пограбування ОСОБА_5 (т.1, а.с.161-166);  

Таким чином, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність вини підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів. Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки вона за попередньою змовою групою осіб вчинила відкрите викрадення чужого майна, повторно, та за ст. 304 ч.1 КК України, оскільки вона втягнула неповнолітню в злочинну діяльність. Дії підсудної ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб; та за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки вона за попередньою змовою групою осіб вчинила відкрите викрадення чужого майна. 

При призначенні покарання підсуднім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, наслідки, що наступили, дані про особи підсудних, що на утриманні у ОСОБА_3 троє малолітніх дітей, з яких одна дитина віком до 1 року, на утриманні у ОСОБА_4 одна малолітня дитина, що вона сама є неповнолітньою, а також обставини, що обтяжують та помякшують покарання. 

Обставиною, що обтяжує покарання, суд враховує вчинення злочину щодо особи похилого віку. 

До обставини, що помякшують покарання, суд відносить явку з повинною, повне визнання вини, щире каяття підсудних, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди. 

По місцю проживання підсудні характеризуються позитивно. 

Враховуючи всі обставини справи, дані про особи підсудніх, думку потерпілих щодо несуворого покарання, суд прийшов до висновку, що підсудній ОСОБА_3 та підсудній ОСОБА_4 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів в межах санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені злочини. 

Однак, з врахуванням вище наведеного, а також того, що підсудні повністю визнали свою вину у вчиненому, щиро розкаюються, активно сприяли слідству, відшкодували повністю шкоду, а дані обставини помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, та з врахуванням всіх даних про їх особу, що на утриманні у підсудної ОСОБА_3 знаходяться троє малолітніх дітей, з яких одній дитині 6 місяців, а у підсудної ОСОБА_4 на утриманні одна малолітні дитина, та її молодий вік, а також з врахуванням думки потерпілих стосовно несуворої міри покарання, суд прийшов до висновку, що до підсудної ОСОБА_3 і підсудної ОСОБА_4 ще можливо застосувати ст. 69 КК України і призначити їм покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях частини статей Особливої частини КК у вигляді позбавлення волі.  

   Крім того, є підстави звільнити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням, застосувавши до обох підсудних ст.79 КК України, а до підсудної ОСОБА_14 і ст.104 КК України. Згідно ст.76 КК України на підсудних слід покласти обов”язок не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. 

Долю речових доказів (т. а.с.78-80) слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України. 

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України суд   

 З А С У Д И В :  

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 та ч.1 ст.304 КК України і призначити їй покарання: 

-  за ч.2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі; 

-  за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 

-  за ч.1ст. 304 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. 

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у виді 2 роки 6 місяців позбавлення волі.  

На підставі ст.79 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю два роки.  

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 наступні обовязки:  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації у орган кримінально-виконавчої системи. 

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст. 186 КК України і призначити їй покарання: 

-  за ч.2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі; 

-  за ч.2 ст. 186КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 роки позбавлення волі; 

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_4 у виді 2 роки позбавлення волі.  

На підставі ст.79,104 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю два роки.  

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній  підписку про невиїзд. 

Речові докази по справі  мобільні телефони марки «НОКІА 1110», «НОКІА 6131» та «Самсунг Е-390», які знаходяться на зберіганні у потерпілих, повернути відповідно ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб в апеляційний суд Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд. 

 Суддя:              підпис          Флоряк Д.В.  

Згідно з оригіналом. Суддя                              Флоряк Д.В.