У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.11.07 Справа №02-7/2273
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кричмаржевський В.А. , Хуторной В.М.
при секретарі: Соколові А.А.
за участю представників:
від позивача-1, Карчевський С.О., довіреність № 73/6 від 06.02.07;
від позивача-2, Карчевський С.О., довіреність № 28/3 від 06.02.07;
від позивача-3, Карчевський С.О., довіреність № 58 від 06.02.07;
від позивача-3, Никоненко В.В., довіреність № б/н від 27.03.07;
від відповідача, Клюйко А.А., довіреність № 01/11 від 07.11.07;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм», м. Вільнянськ Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Завод Прогрес», м. Токмак Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Світлотехніка», м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.07 р. по справі № 02-7/2273
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм», м. Вільнянськ Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Завод Прогрес», м. Токмак Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Світлотехніка», м. Запоріжжя
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Дружба», Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка
про визнання рішення загальних зборів Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Дружба» від 11 жовтня 2004р. про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм», м. Вільнянськ Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Завод Прогрес», м. Токмак Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Світлотехніка», м. Запоріжжя зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Дружба» незаконним
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3006 від 12.11.2007 року справа № 02-7/2273 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Яценко О.М.; судді: Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 13.11.2007 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
24.09.2007 року господарським судом Запорізької області винесено ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви по справі № 02-7/2273 (суддя Місюра Л.С.). Зазначеною ухвалою у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, матеріали повернуті першому заявнику – ТОВ “Ритм”.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.09.2007 року у справі № 02-7/2273, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ритм»; Закрите акціонерне товариство «Завод Прогрес»; Закрите акціонерне товариство «Світлотехніка» (заявники позовної заяви у справі) оскаржують його до апеляційної інстанції.
Із посиланням на ст. 12 ГПК України та п.5 ст. 95 Цивільного кодексу України заявники апеляційної скарги зазначають, що позовна заява повинна розглядатися господарським судом, оскільки якщо рішення загальних зборів учасників ТОВ “База відпочинку “Дружба” є незаконним, то воно є недійсним. Просять скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.07 р. по справі № 02-7/2273 про відмову у прийнятті позовної заяви та передати справу на розгляд до господарського суду Запорізької області.
Представники позивачів у судовому засіданні 13.11.2007 року підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою. Надав відзив в якому зазначив, що з ухвалою суду погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Вказує, що реалізації прав засновника на судовий захист своїх інтересів надано певну процесуальну форму, а саме звернення до суду з позовом про визнання недійсним відповідних актів. Цю позицію підтвердив своїми рекомендаціями і Вищій господарський суд України, а саме Рекомендації Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» N 04-5/120, 27.06.2007, згідно до яких справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства.
Згідно зі ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції правомірно зазначив, що згідно змісту ст. 12 ГПК України (ч. 2 п. 4 цієї статті), господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів, наприклад таких документів як рішення, договір, протокол та інших. Позивачами до суду заявлена вимога про визнання незаконним рішення загальних зборів відповідача щодо виключення зі складу учасників товариства. Також суд зазначив, що в позовній заяві не вказана конкретна норма чинного законодавства, відповідно до якої позивач просить суд визнати незаконним рішення загальних зборів, не вказана норма діючого законодавства, якій суперечить вказане рішення загальних зборів.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного:
Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Подання позовної заяви є формою (способом) реалізації наданого законом права на захист прав чи охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, або навпаки, суд не повинен діяти суто формально та у кожному конкретному випадку має вирішувати питання щодо можливості (неможливості) розгляду позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи та пояснення у судовому засіданні представників позивача, предметом позовних вимог є - визнання незаконним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Дружба» від 11 жовтня 2004р. про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм», м. Вільнянськ Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Завод Прогрес», м. Токмак Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Світлотехніка», м. Запоріжжя зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Дружба».
Визнання рішення загальних зборів незаконними не є категорією спорів, що віднесені до компетенції господарських суддів України згідно статті 12 ГПК України.
Стосовно застосування при відмові у прийнятті позовної заяви пункту 1 статі 62 ГПК України, господарський суд правомірно зазначає наступне: згідно змісту ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів та інших документів. Позивачами до суду заявлена вимога про визнання незаконним рішення загальних зборів відповідача щодо виключення зі складу учасників товариства що не відноситься до компетенції господарських судів України.
В апеляційній скарзі, заявники зазначають, що якщо рішення є незаконним, то воно є недійсним.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заявниками позову юридично неправильно визначено предмет заявлених позовних вимог, вільно тлумачить положення законодавства, зазначаючи в апеляційній скарзі, що незаконне рішення є недійсним, але законодавець чітко визначає, що предметом позову може бути визнання рішення саме недійсним. Ці поняття не є тотожними.
Чинне законодавство передбачає лише можливість визнання недійсними актів органів господарських товариств з підстав їх невідповідності законодавству (незаконності), як це передбачено п.1 ст.12 ГПК України.
Посилання заявником апеляційної скарги на п.5ст.98 ГПК України та ст..61 Закону України “Про господарські товариства” необґрунтовано, оскільки вказані нормативні акти передбачають лише оскарження до суду рішень загальних зборів учасників товариства, але вони не визначають форму їх оскарження.
В той же час, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок господарського суду Запорізької області про відсутність в позовній заяві конкретної норми чинного законодавства, відповідно до якої позивач просить суд визнати незаконним рішення загальних зборів, не вказана норма діючого законодавства, якій суперечить це рішення. Але вказана обставина не впливає на правомірність відмови в прийнятті позовної заяви, предмет якої є непідвідомчість господарським судам України.
Застосування судом першої інстанції положень п.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України є цілком обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевказаними обставинами.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду. Підстав для її скасування не вбачається
Керуючись ст. 101 – 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм», м. Вільнянськ Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Завод Прогрес», м. Токмак Запорізької області; Закритого акціонерного товариства «Світлотехніка», м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.07 р. по справі № 02-7/2273 – залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.07 р. по справі № 02-7/2273 – залишити без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кричмаржевський В.А. Хуторной В.М.