Судове рішення 2-а-2406/10 від 21.12.2010

Судове рішення #12547671

Справа № 2-2406/10

ПОСТАНОВА Іменем України

26 листопада 2010 року

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Вдовичинський А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказує, що має статус «дитина війни» і згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до основної пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте їй доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виплачувалась не в повному розмірі. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р та від 22.05.2008 р, ст..ст.8, 22, 46, 55 Конституції України, просить суд визнати дії відповідача щодо виплати їй підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни» протиправними; зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату недоплаченого за період з травня 2010 р. по листопад 2010 р. включно та в подальшому. Позивач просить справу розглянути у її відсутності.

Відповідач в письмових запереченнях позов не визнав, зазначив, що ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Питання виплати підвищення дітям війни в 2008–2010 роках додатково врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, а тому вважає позивач підвищення до пенсії як дитині війни отримує відповідно до чинного законодавства. Представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи в цілому, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, у відповідності до вимог ст. 1 Закону «Про соціальний захист дітей війни” вона має статус дитини війни. У 2010 році позивач отримувала підвищення до пенсії як „дитина війни” з 1 січня 2010 року по 49 грн. 80 коп. щомісяця. Дані обставини підтверджуються копією паспорта позивача громадянина України, копією пенсійного посвідчення і довідкою щодо розміру виплаченої пенсії.

Згідно ст.6 вказаного Закону, яка була чинною на 01.01.2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надбавка становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними. В зв’язку з цим відновили свою дію положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які були чинними станом на 01.01.2006 року.

В 2009 р. та в 2010 р. в законодавчому порядку обмеження щодо визначення розміру виплати визначеної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювались. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Зазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Посилання представника відповідача в запереченнях на відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду зобов’язань, оскільки реалізація особою права що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім цього посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначаються розміри підвищення до пенсії дітям війни (п. 8), не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки дана постанова суперечить положенням закону України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу. На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. В силу ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи те, що судом встановлено що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає дії відповідача протиправними і вважає за необхідне в межах заявлених позовних вимог з врахуванням строків звернення до суду передбачених ст.. 99 КАС України зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону за період з 01.05.2010 р. по 09.11.2010 р.(дата звернення з позовом до суду) включно.

Суд вважає, що позов в частині позовних вимог і в подальшому зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не підлягає до задоволення, оскільки позивач не надав суду доказів, що на час подання позову відповідач протягом цього періоду буде порушувати його права.

Керуючись ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішеннями Конституційного Суду України від від 22.05.2008р. № 10-рп/2008р, Законом України «Про загальноолов»язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 5-15, 99-100, 159-163, 185-186 КАС України, суд –

постановив:

Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області щодо щомісячної недоплати ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 травня 2010 року по 09 листопада 2010 року. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області здійснити нарахування ОСОБА_1 відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 травня 2010 року по 09 листопада 2010 року з врахуванням виплачених в цей період сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн 40 коп. судового збору.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам»янець-Подільський міськрайонний суд.

Суддя:

Копія Справа № 2-2406/10