Справа № 2-а-1640/10  

      ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 листопада 2010 року         Кам’янець-Подільський міськрайонний суд  

Хмельницької області  

у складі:  головуючого судді    Вдовичинського А.В.,  

  з участю секретаря       Якубовської М.Г.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам’янець-Подільському справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кам‘янець-Подільський про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -  

встановив:  

ОСОБА_1   звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кам’янець-Подільський   про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги як дитині війни.   Позов обґрунтовує тим, що являється дитиною  війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте їй доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виплачувалася не в повному розмірі. Посилаючись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р., ст.ст.22, 46 Конституції України, просить суд:   визнати дії відповідача щодо щомісячної невиплати їй надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 закону України ?ро соціальний захист дітей війни” неправомірними; зобов’язати відповідача вчинити перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” з врахуванням проведених виплат за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2010 р., і в подальшому виплати здійснювати  відповідно до ст.6 закону України ?ро соціальний захист дітей війни” та здійснювати перерахунок цієї надбавки у разі зміни розмірів мінімальної пенсії за віком і виплачувати її.   В судове засідання позивач не з’явилася, в позовній заяві вказала, що просить справу розглянути в її відсутності в зв’язку з похилим віком та станом здоров’я.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив суду заяву в якій просить справу розглянути в його відсутності. В запереченнях направлених на адресу суду просить відмовити позивачу в повному обсязі в задоволенні її позовних вимог.  

Суд, дослідивши матеріали справи в цілому, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.    

Позивач звернулася з позовом до місцевого загального суду з позовною заявою 09.09.2010 р. в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України. Позовна заява не була розглянута судом у зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010(яке було проголошено 14.09.2010 р.) у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, а тому, на думку суду, є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогами за січень 2007 р. – 25 лютого 2010р. і підлягає до поновлення судом. Що ж стосується вимог з 26 лютого 2010 р. по 31 липня 2010 р. то вони заявлені в межах строків визначених ст. 99 КАС України.  

Позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, у відповідності до вимог ст. 1 Закону «Про соціальний захист дітей війни” вона має статус дитини війни. У 2008-2010 роках позивач отримувала підвищення до пенсії як ?итина війни”: за січень-березень 2008 р. по 47 грн., за квітень-червень 2008 р. по 48 грн. 10 коп., за липнь-вересень 2008 р. по 48 грн. 20 коп., з жовтня 2008 р. по липень 2010 р. по 49 грн. 80 коп. Дані обставини підтверджуються копією паспорта позивача громадянина України, копією пенсійного посвідчення і довідками щодо розміру виплаченої пенсії з січня 2007 р. по липень 2010 р. включно.    

Згідно ст.6 вказаного Закону, яка була чинною на 01.01.2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

Згідно ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік.    

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007   (справа про соціальні гарантії громадян)   положення ст.ст.71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними.    

  В зв’язку з цим після винесення Конституційним судом зазначеного рішення відповідач зобов’язаний був здійснювати нарахування та виплату позивачці соціальної допомоги як дитині війни в розмірі передбаченому ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надбавка становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними.  В зв’язку з цим відновили свою дію положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які були чинними станом на 01.01.2006 року.  

В 2009 р. та в 2010 р. в законодавчому порядку обмеження щодо визначення розміру виплати визначеної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювались. Положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року суперечать Закону   "Про  соціальний  захист дітей війни"   , а тому не підлягають застосуванню.    

Письмові заперечення представника відповідача щодо правомірності своїх дій при нарахуванні та виплаті вказаного підвищення в межах бюджетних асигнувань, на думку суду, є безпідставними. Відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону № 2195-ІV, не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду зобов’язань, оскільки реалізація особою права що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання представника відповідача  на чинність постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначаються розміри підвищення до пенсії дітям війни (п. 8), не можуть бути взяті до уваги, оскільки дана постанова суперечить положенням закону України   "Про  соціальний  захист дітей війни"   , який має вищу юридичну силу. На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. В силу ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.  

Враховуючи те, що судом встановлено   що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає дії відповідача неправомірними щодо щомісячної недоплати позивачці як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 липня 2010 р. і вважає за необхідне в межах заявлених позовних вимог зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період з врахуванням виплачених за цей період сум, а в зв’язку з цим позов підлягає частковому задоволенню.  

Суд вважає, що позов в частині позовних вимог в подальшому нараховувати та виплачувати на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не підлягає до задоволення, оскільки, позивач не надав суду доказів, що на час подання позову відповідач мав намір в майбутньому порушувати його права.  

Керуючись ст.ст. 19, 95, 152 Конституції України, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України ?ро Державний бюджет на 2009 рік”, Законом України ?ро Державний бюджет на 2010 рік”, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.   5-15, 99-100, 159-163,185-186 КАС України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:  

  Позов задовольнити частково.  

  Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Кам‘янець-Подільський щодо щомісячної недоплати ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 липня 2010 року.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кам‘янець-Подільський здійснити нарахування ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 липня 2010 року з врахуванням виплачених за цей період сум.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд.    

  Суддя Кам’янець-Подільського  

  міськрайсуду                                                                        Вдовичинський А.В.  

                  ОСОБА_1  

Адреса: АДРЕСА_1  

  Управління Пенсійного фонду  

в м.Кам`янець-Подільський  

адреса: вул.Огієнко, 10  

  Кам`янець-Подільський міськрайонний суд направляє до відому копію постанови суду від 25.11.2010 р.  

Додаток: копія постанови суду.  

  Суддя Кам’янець-Подільського  

  міськрайсуду                                                                        Вдовичинський А.В.  

    ОСОБА_1  

Адреса: АДРЕСА_1  

  Управління Пенсійного фонду  

в м.Кам`янець-Подільський  

адреса: вул.Огієнко, 10  

  Кам`янець-Подільський міськрайонний суд направляє до відому копію постанови суду від 25.11.2010 р.  

Додаток: копія постанови суду.  

  Суддя Кам’янець-Подільського  

  міськрайсуду                                                                        Вдовичинський А.В.  

    ОСОБА_1  

Адреса: АДРЕСА_1  

  Управління Пенсійного фонду  

в м.Кам`янець-Подільський  

адреса: вул.Огієнко, 10  

  Кам`янець-Подільський міськрайонний суд направляє до відому копію постанови суду від 25.11.2010 р.  

Додаток: копія постанови суду.  

  Суддя Кам’янець-Подільського  

  міськрайсуду                                                                        Вдовичинський А.В.  

        Справа № 2-а-1640/10  

  копія  

  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 листопада 2010 року       Кам’янець-Подільський міськрайонний суд  Хмельницької області  

у складі:  головуючого судді    Вдовичинського А.В.,  

  з участю секретаря       Якубовської М.Г.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам’янець-Подільському справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кам‘янець-Подільський про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, -  

встановив:  

ОСОБА_1   звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кам’янець-Подільський   про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування та виплати недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги як дитині війни.   Позов обґрунтовує тим, що являється дитиною  війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте їй доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виплачувалася не в повному розмірі. Посилаючись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р., ст.ст.22, 46 Конституції України, просить суд:   визнати дії відповідача щодо щомісячної невиплати їй надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 закону України ?ро соціальний захист дітей війни” неправомірними; зобов’язати відповідача вчинити перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” з врахуванням проведених виплат за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2010 р., і в подальшому виплати здійснювати  відповідно до ст.6 закону України ?ро соціальний захист дітей війни” та здійснювати перерахунок цієї надбавки у разі зміни розмірів мінімальної пенсії за віком і виплачувати її.   В судове засідання позивач не з’явилася, в позовній заяві вказала, що просить справу розглянути в її відсутності в зв’язку з похилим віком та станом здоров’я.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направив суду заяву в якій просить справу розглянути в його відсутності. В запереченнях направлених на адресу суду просить відмовити позивачу в повному обсязі в задоволенні її позовних вимог.  

Суд, дослідивши матеріали справи в цілому, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.    

Позивач звернулася з позовом до місцевого загального суду з позовною заявою 09.09.2010 р. в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України. Позовна заява не була розглянута судом у зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010(яке було проголошено 14.09.2010 р.) у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, а тому, на думку суду, є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогами за січень 2007 р. – 25 лютого 2010р. і підлягає до поновлення судом. Що ж стосується вимог з 26 лютого 2010 р. по 31 липня 2010 р. то вони заявлені в межах строків визначених ст. 99 КАС України.  

Позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, у відповідності до вимог ст. 1 Закону «Про соціальний захист дітей війни” вона має статус дитини війни. У 2008-2010 роках позивач отримувала підвищення до пенсії як ?итина війни”: за січень-березень 2008 р. по 47 грн., за квітень-червень 2008 р. по 48 грн. 10 коп., за липнь-вересень 2008 р. по 48 грн. 20 коп., з жовтня 2008 р. по липень 2010 р. по 49 грн. 80 коп. Дані обставини підтверджуються копією паспорта позивача громадянина України, копією пенсійного посвідчення і довідками щодо розміру виплаченої пенсії з січня 2007 р. по липень 2010 р. включно.    

Згідно ст.6 вказаного Закону, яка була чинною на 01.01.2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

Згідно ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік.    

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007   (справа про соціальні гарантії громадян)   положення ст.ст.71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними.    

  В зв’язку з цим після винесення Конституційним судом зазначеного рішення відповідач зобов’язаний був здійснювати нарахування та виплату позивачці соціальної допомоги як дитині війни в розмірі передбаченому ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надбавка становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними.  В зв’язку з цим відновили свою дію положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які були чинними станом на 01.01.2006 року.  

В 2009 р. та в 2010 р. в законодавчому порядку обмеження щодо визначення розміру виплати визначеної ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювались. Положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року суперечать Закону   "Про  соціальний  захист дітей війни"   , а тому не підлягають застосуванню.    

Письмові заперечення представника відповідача щодо правомірності своїх дій при нарахуванні та виплаті вказаного підвищення в межах бюджетних асигнувань, на думку суду, є безпідставними. Відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону № 2195-ІV, не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду зобов’язань, оскільки реалізація особою права що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання представника відповідача  на чинність постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначаються розміри підвищення до пенсії дітям війни (п. 8), не можуть бути взяті до уваги, оскільки дана постанова суперечить положенням закону України   "Про  соціальний  захист дітей війни"   , який має вищу юридичну силу. На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. В силу ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.  

Враховуючи те, що судом встановлено   що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає дії відповідача неправомірними щодо щомісячної недоплати позивачці як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 липня 2010 р. і вважає за необхідне в межах заявлених позовних вимог зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період з врахуванням виплачених за цей період сум, а в зв’язку з цим позов підлягає частковому задоволенню.  

Суд вважає, що позов в частині позовних вимог в подальшому нараховувати та виплачувати на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не підлягає до задоволення, оскільки, позивач не надав суду доказів, що на час подання позову відповідач мав намір в майбутньому порушувати його права.  

Керуючись ст.ст. 19, 95, 152 Конституції України, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України ?ро Державний бюджет на 2009 рік”, Законом України ?ро Державний бюджет на 2010 рік”, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.   5-15, 99-100, 159-163,185-186 КАС України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:  

  Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Кам‘янець-Подільський щодо щомісячної недоплати ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 липня 2010 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кам‘янець-Подільський здійснити нарахування ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 липня 2010 року з врахуванням виплачених за цей період сум.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд.    

  Суддя: (підпис)  

Згідно: Суддя  Кам’янець-Подільського  

  міськрайсуду                                                                        Вдовичинський А.В.