Справа № 2-3456/10    

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

17 листопада 2010 року         Кам`янець-Подільський міськрайонний суд  

              Хмельницької області  

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.  

за участю секретаря  Якубовської М.Г.  

позивача                     ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в особі Хмельницької філії про стягнення страхового відшкодування,-  

встановив:  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в особі Хмельницької філії про стягнення страхового відшкодування. В обґрунтування вимог позивач вказує, що 29.09.2008 р. уклав з відповідачем договір добровільного комплексного автострахування № 06/0035677/2302/08 яким застрахував автомобіль DAIMLER-CHRYSLER211, державний номер НОМЕР_1. За вказаним договором є також вигодонабувачем. 06.10.2009 р. стався перший страховий випадок за договором який полягав у пошкоджені лобового скла та передніх лівих дверей. 28.10.2009 р. стався другий страховий випадок який полягав у пошкодженні лакофарбового покриття багажника. В порядку та в строки визначені договором добровільного страхування подав відповідачу заяви про настання страхових випадків та необхідні документи, документи що підтверджують вартість відновлювального ремонту. Відповідачем по першому страховому випадку коштів в розмірі 8563 грн. 55 коп. взагалі не було перераховано, по другому страховому випадку тільки частково – 1995 грн. Недоплата по другому страховому випадку складає 399 грн. В зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань по договору добровільного комплексного автострахування від 29.09.08 р. просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9456,19 грн. з яких: 9042,85 грн. заборгованість внаслідок несплати страхового відшкодування по страховому випадку від 06.10.2009 р. яка включає в себе: страхове відшкодування в розмірі 8563,55 грн., пеню за договором у розмірі 351,13 грн., інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 77,07 грн., та три відсотки річних у розмірі 51,10 грн.; 413,43 грн. заборгованість внаслідок несплати страхового відшкодування по страховому випадку від 28.10.2009 р. яка включає в себе: страхове відшкодування в розмірі 399 грн., пеню за договором у розмірі 9,46 грн., інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 3,59 грн., та три відсотки річних у розмірі 1,29 грн.; стягнути з відповідача 3000 грн. заподіяної моральної шкоди, судові витрати по справі. В суді позивач позовні вимоги збільшив, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10897,96 грн. за договором добровільного комплексного автострахування від 29.09.08 р., 3000 грн. як відшкодування заподіяної моральної шкоди, судові витрати по справі. В суді позивач позов підтримав, суду пояснив, що здійснює керування автомобілем на підставі технічного паспорту, йому відомо що власник автомобіля помер.  

Представник відповідача в суді позов не визнав, просить суд відмовити в його задоволенні. В своїх поясненнях в суді та в направлених на адресу суду запереченнях, представник відповідача вказав, що договір добровільного комплексного автострахування укладений з позивачем є недійсним оскільки в позивача були відсутні правові підстави для укладання договору так як він мав право лише керувати транспортним засобом згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відсутні відомості про власника пошкодженого автомобіля; по першому страховому випадку страховою компанією з врахуванням положень договору, з врахуванням зносу деталей, роз’яснень ДПА України від 21.08.2009 р. було здійснено виплату в розмірі 3304,98 грн. власнику автомобіля ОСОБА_2 12.11.2009 р.; що ж стосується другого страхового випадку то представник вказує що виплату страхового відшкодування було здійснено позивачу 11.12.2009 р. в повному розмірі згідно умов договору без врахування ПДВ знову ж таки на підставі роз’яснень  ДПА України від 21.08.2009 р.; п.25.1.1 договору страхування вказано, що страховик не відшкодовує моральну шкоду, штрафні санкції(пеню, штрафи) а тому вимоги позивача стягнути пеню, інфляційні, 3% річних, моральну шкоду вважає безпідставними.  

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.  

29.09.2008 р. між сторонами було укладено договір № 06/0035677/2302/08 добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту та добровільного страхування водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Страхувальником – позивачем по справі згідно зазначеного договору було застраховано автомобіль DAIMLER-CHRYSLER211, державний номер НОМЕР_1. За вказаним договором  вигодонабувачем вказаний позивач(п.5.9 договору).  

Позивач здійснює керування автомобілем DAIMLER-CHRYSLER211, державний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 11.05.2006 р. виданого Кам’янець-Подільським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України, копія якого приєднана до матеріалів справи. Власником зазначеного автомобіля згідно свідоцтва був ОСОБА_2, який, як встановлено судом під час розгляду справи, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., що підтверджується копією свідоцтва про смерть яка приєднана позивачем до матеріалів справи. Згідно довідки Першої Кам’янець-Подільської державної нотаріальної контори № 706/01-14  від 07.10.2010 р. після смерті ОСОБА_2 заяв щодо відкриття спадщини не надходили, спадкова справа не відкривалася.  

Суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо недійсності укладеного між сторонами договору добровільного комплексного автострахування № 06/0035677/2302/08 оскільки зустрічний позов відповідачем до суду не подавався.  

Відповідно до укладеного договору п.14.1. Страховик взяв на себе зобов’язання відповідно до умов договору у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених договором, Правилами та чинним законодавством України.  

П. 16.4.5. договору встановлено, що страховик зобов’язаний здійснити виплату після підписання страхового акту у строк, встановлений в розділі 19 договору. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування (стра-хової виплати) шляхом сплати неустойки(штрафу, пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, від суми відшкодування(виплати) за кожен день прострочення.  

Згідно п.19.2. договору визначено, що протягом 10 робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту, причин, обставин та наслідків настання страхового випадку та визначення розміру збитків страховик: 19.2.1. складає страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування(страхової виплати) і протягом 15 робочих днів з дня складання страхового акта здійснює виплату страхового відшкодування(страхову виплату), або 19.2.2 приймає обґрунтоване рішення про відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування(страхової виплати), або 19.2.3. у разі об’єктивної необхідності проведення додаткових заходів призначає розслідування після якого приймає рішення про виплату або відмову у здійсненні виплати страхового відшкодування.  

07.10.2009 р. ОСОБА_1 було подано в Хмельницьку філію ЗАТ „СК „Провідна” заяву про настання 06.10.2009 р. страхового випадку – пошкодження лобового скла(тріщина), пошкоджено лакокрасочне покриття лівої передньої дверки, заяву було отримано представником страховика Кліменко Н.П. 08.10.2009 р. пошкоджений автомобіль було оглянуто представником страховика Кліменко Н.П. і було складено акт огляду транспортного засобу, копія якого приєднана до матеріалів справи відповідачем. Згідно інформаційного листа про дії Страхувальника по КАСКО при врегулюванні страхового випадку позивачем було подано представнику страховика Кліменко Н.П. 07.10.2009 р. наступні документи: заява про настання події, договір страхування, документ, що засвідчує факт оплати страхової премії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру для фізичної особи; 08.10.2009 р. додатково подано реквізити банківського рахунку для перерахування страхового відшкодування. 09.10.2009 р. представником страховика Кліменко Н.П. приєднано до зазначених документів документи СТО. Згідно поданих позивачем представнику страховика рахунку-фактури № СЧ-0008009 від 09.10.2009 р. вартість робіт по заміні вітрового скла із додатковими роботами із вартістю запчастин(скла та ремонтного комплекту) складає 5 519,29 грн., в т.ч. ПДВ 1103,86 грн., а всього 6623 грн. 15 коп. Згідно калькуляції № КА-0000680 від 09.10.2009 р. вартість робіт по ремонту, фарбуванню дверки передньої складає 1617 грн., в т.ч. ПДВ 323,40 грн., а всього 1940,40 грн.  

Загальна вартість робіт, матеріалів по вказаному страховому випадку складає: 7136,29 грн., в т.ч. ПДВ 1427 грн. 26 коп., а всього  8563,55 грн.  

14.10.2009 р. представником страховика Сірак С.С. було здійснено розрахунок суми матеріального збитку по зазначеному страховому випадку згідно якого було визначено суму збитку в розмірі 3304 грн. 98 коп. Зазначена сума відповідачем була перераховано всупереч умовам укладеного між сторонами договору для вручення власнику автомобіля ОСОБА_2 12.11.2009 р. згідно платіжного доручення № 051269, копія кого приєднана представником відповідача до матеріалів справи. В супереч умовам договору позивач не отримав жодного повідомлення про перерахування коштів власнику автомобіля або про відмову йому у виплаті страхового відшкодування як страхувальнику та вигодонабувачу.  

Згідно вказаного розрахунку страхового відшкодування зробленого працівником відповідача Сірак С.С., копія якого приєднана до матеріалів справи відповідачем, вбачається, що страховиком безпідставно не було взято до уваги калькуляцію вартості робіт по ремонту, фарбуванню лівої передньої дверки пошкодженого автомобіля яким керував позивач, а тому суд відкидає заперечення представника відповідача викладені ним в запереченнях на позовну заяву що зазначений рахунок-фактура не відповідає характеру пошкоджень застрахованого автомобіля внаслідок події що відбулася 06.10.2009 р. оскільки жодних заперечень з цього приводу страхувальнику не направлялось, страховиком не приймалось рішення відповідно до п.19.2.3. договору про проведення додаткової перевірки, не доведені вони відповідачем і в суді. Крім цього при складанні вказаного розрахунку страхового відшкодування було застосовано коефіцієнт зношення деталей до лобового скла.  

Суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо правомірності застосування коефіцієнту зношення деталей за умовами укладеного сторонами договору страхування оскільки відповідно до п. 13.5.1. Правил добровільного страхування наземного транспорту(крім залізничного), затверджених відповідачем 20.10.2006 р. № 200 і відповідно до яких укладено вищезазначений договір між сторонами: „страхове відшкодування за шкоду заподіяну застрахованому транспортному засобу внаслідок страхового випадку, може бути сплачене: у розмірі завданих страхувальнику збитків, що обчислюється виходячи з характеру пошкоджень та стану транспортного засобу з врахуванням відсотків зносу згідно з нормативними науково-методичними рекомендаціями до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів”. Відповідно до 7.38 „Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів”, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092(в редакції спільного наказу № 1335/5/1159 від 24.07.2009 р.), зареєстрованим в міністерстві юстиції України 04.08.2009 р. № 724/16740, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років – для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років – для інших легкових КТЗ. Враховуючи те, що автомобіль DAIMLER-CHRYSLER211, державний номер НОМЕР_1 2003 р. випуску, строк його експлуатації на момент настання страхового випадку 06.10.2009 р. складав 6 років, а тому застосування відповідачем коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 0,568% при розрахунку страхового відшкодування є неправомірним оскільки такий коефіцієнт для автомобіля позивача повинен складати „0”.  

Суд також критично оцінює твердження представника відповідача що при здійсненні  страхової виплати страховик не повинен сплачувати ПДВ позичальнику, оскільки за змістом п.3.2.3 п.3.2 ст.3 закону України „Про податок на додану вартість”, операції з надання послуг із страхування не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст.9 закону України „Про страхування” страхова сума це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку. В зв’язку з цим страхове відшкодування виплачується у розмірі відновлювального ремонту вартість якого включає ПДВ однак окремо сума ПДВ у складі страхової виплати не зазначається.  

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно, всупереч умовам укладеного договору від 29.09.2008 р. не було сплачено позивачу страхове відшкодування по страховому випадку який стався 06.10.2009 р. в розмірі 8563,55 грн., а тому вимоги позивача про стягнення зазначених коштів підлягають задоволенню.  

Оскільки зазначене страхове відшкодування не було виплачено протягом 25 днів позивачу, а тому він правомірно вимагає сплати штрафних санкцій передбачених п.16.4.5. договору укладеного між сторонами по справі у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, від суми відшкодування(виплати) за кожен день прострочення виплати. На думку суду виплата страхового відшкодування страховиком повинна була бути здійснена протягом 25 днів з дня подачі всіх документів про страховий випадок відповідно до умов п.19.2. договору добровільного страхування, враховуючи що останній документ було представником страховика Кліменко Н.П. приєднано 09.10.2009 р., тому гранична дата сплати мала бути 04.11.2009 р. В той же час позивачем пред’явлено до стягнення вимоги про стягнення пені відповідно до умов п.  16.4.5. договору за період з 22.11.2009 р. по 05.09.2010 р. в розмірі 1315 грн., в той час як розмір пені за підрахунками суду складає 1315 грн.84 коп.:  

за період з 22.11.09 по 07.06.2010 р. – 8563,55 грн. х  198 днів прострочки х (10,25% - розмір облікової ставки НБУ х 2) : 365 днів = 952,31 грн.;  

за період з 08.06.10 по 07.07.2010 р. – 8563,55 грн. х  30 днів прострочки х (9,5% - розмір облікової ставки НБУ х 2) : 365 днів = 133,73 грн.;  

за період з 08.07.10 по 09.08.2010 р. – 8563,55 грн. х  33 дні прострочки х (8,5% - розмір облікової ставки НБУ х 2) : 365 днів = 131,62 грн.;  

за період з 10.08.10 по 05.09.2010 р. – 8563,55 грн. х  27 днів прострочки х (7,75% - розмір облікової ставки НБУ х 2) : 365 днів = 98,18 грн.  

В зв’язку з викладеним вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі фактично заявлених позовних вимог – 1315 грн.  

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Суд критично оцінює твердження представника відповідача що відповідно до умов п.22.1.  договору не передбачено відшкодування страховиком виплат передбачених ст.625 ЦК України, оскільки, на думку суду, це в договорі прямо не передбачено, крім цього зазначена норма є загальною і поширюється на будь-які грошові зобов’язання, в т.ч. і ті які виникли між сторонами.  

В зв’язку з цим, на думку суду підлягають задоволенню також вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційне збільшення заборгованості в розмірі позовних вимог 342,54 грн., хоча за цей період часу розмір інфляційних складає 345,46 грн.:  

8563,55 грн. х (100,9% х 101,8% х 101,9% х 100,9% х 99,7% х 99,4% х 99,6% х 99,8 – індекси інфляції з грудня 2009 р. по липень 2010 р. включно) – 8563,55 грн. = 345,46 грн.  

Підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення 3% річних за час прострочення в розмірі 202,71 грн.: 8563,55 грн. х 0,03(3%) : 365 днів х 288 днів = 202,71 грн.  

29.10.2009 р. ОСОБА_1 було подано в Хмельницьку філію ЗАТ „СК „Провідна” заяву про настання 28.10.2009 р. страхового випадку – подряпина на кришці багажника, заяву було отримано представником страховика Кліменко Н.П. 29.10.2009 р. пошкоджений автомобіль було оглянуто представником страховика Кліменко Н.П. і було складено акт огляду транспортного засобу, копія якого приєднана до матеріалів справи відповідачем. Згідно інформаційного листа про дії Страхувальника по КАСКО при врегулюванні страхового випадку позивачем було подано представнику страховика Кліменко Н.П. 29.10.2009 р. наступні документи: заява про настання події, договір страхування, документ, що засвідчує факт оплати страхової премії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру для фізичної особи; 30.10.2009 р. додатково подано реквізити банківського рахунку для перерахування страхового відшкодування. 09.11.2009 р. представником страховика Кліменко Н.П. приєднано до зазначених документів постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно поданої позивачем страховику калькуляції № КА-0000699 від 03.11.2009 р. вартість робіт по ремонту, фарбуванню кришки багажника складає 1995 грн., в т.ч. ПДВ 399,00 грн., а всього 2394,00 грн.  

10.11.2009 р. представником страховика Бобровським В.В. було здійснено розрахунок суми матеріального збитку по зазначеному страховому випадку згідно якого було визначено суму збитку в розмірі 1995 грн. 00 коп. за вирахуванням ПДВ. Зазначена сума відповідачем була перерахована позивачу 11.12.2009 р. Позивачем кошти фактично було отримано 16.12.2009 р., що підтверджується банківською випискою приєднаною до матеріалів справи.  

Суд з підстав викладених вище вважає, що відповідачем неправомірно було зменшено суму страхової виплати на 399 грн. які визначені в калькуляції як ПДВ оскільки страхове відшкодування виплачується у розмірі відновлювального ремонту вартість якого включає ПДВ однак окремо сума ПДВ у складі страхової виплати не зазначається.  

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача стягнути з відповідача 399 грн. заборгованості по страховому відшкодуванню за страховим випадком який стався 28.10.2009 р. підлягають задоволенню.  

Розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача у відповідності до п.16.4.5 договору страхування укладеному між сторонами за період з 23.12.2009 р. по 05.09.2010 р. складає 54 грн. 36 коп., а саме:  

за період з 23.12.09 по 07.06.2010 р. – 399 грн. х  166 днів прострочки х (10,25% - розмір облікової ставки НБУ х 2) : 365 днів = 37,30 грн.;  

за період з 08.06.10 по 07.07.2010 р. – 399 грн. х  30 днів прострочки х (9,5% - розмір облікової ставки НБУ х 2) : 365 днів = 6,28 грн.;  

за період з 08.07.10 по 09.08.2010 р. – 399 грн. х  33 дні прострочки х (8,5% - розмір облікової ставки НБУ х 2) : 365 днів = 6,18 грн.;  

за період з 10.08.10 по 05.09.2010 р. – 399 грн. х  27 днів прострочки х (7,75% - розмір облікової ставки НБУ х 2) : 365 днів = 4,60 грн.  

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

В зв’язку з цим, на думку суду підлягають задоволенню також вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційне збільшення заборгованості в розмірі позовних вимог 12,37 грн.:  

399 грн. х (101,8% х 101,9% х 100,9% х 99,7% х 99,4% х 99,6% х 99,8– індекси інфляції з січня 2010 р. по липень 2010 р. включно) – 399 грн. = 12,37 грн.  

Підлягають також задоволенню вимоги позивача про стягнення 3% річних за час прострочення в розмірі 8,43 грн.: 399 грн. х 0,03(3%) : 365 днів х 257 днів = 8,43 грн.  

Таким чином підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 897 грн. 96 коп. (8563,55 грн.+ 1315 грн. + 342,54 грн. + 202,71 грн. + 399 грн. + 54,36 грн. + 12,37 грн. + 8,43 грн.) заборгованості за договором комплексного автострахування № 06/0035677/2302008 від 29.09.2008 р.  

Що ж стосується вимог позивача стягнути з відповідача 3000 грн. відшкодування завданої йому моральної шкоди, то зазначені вимоги на думку суду не підлягають задоволенню оскільки відповідно до положень п. 22.1.1 договору добровільного комплексного автострахування № 06/0035677/2302/08 укладеного між сторонами страховиком не відшкодовується моральна шкода як страхувальника так і третіх осіб. Крім цього суд враховує, що згідно положень п.5 ч.1 ст.4 закону України „Про захист прав споживачів” передбачено право споживача на отримання відшкодування моральної шкоди у разі заподіяння її небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.  

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.  

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові   витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 979-984, 988, 990, 992 ЦК України, ст.16 закону України „Про страхування”, ст.ст. 88, 213-215, 218 ЦПК України,-  

ВИРІШИВ:  

Позов задоволити частково.  

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(01032, м.Київ, б-р Т.Шевченко, 37/122, код ЄДРПОУ 23510137) на користь ОСОБА_1 10 897 грн. 96 коп. заборгованості за договором комплексного автострахування № 06/0035677/2302008 від 29.09.2008 р., 14 грн. 42 коп. судового збору, 94 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд: позивачем протягом десяти днів з дня оголошення рішення, відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя :