ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2007 Справа № 10/281-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Ролдугіній Н.В.
за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 06.11.2007 року:
прокурора: Стасовська Є.А.- заступник прокурора
позивача: Литовченко І.Г.- пров. спеціаліст, дов.№6727 від 06.11.2007 року
відповідачів: 1. Азарова Л.П.- нач. юр. відділу, дов.№5/8-588 від 15.03.2007 року
2. Марченко Д.В.- предст., дов.№67 від 11.07.2007 року
Трійченко О.В.- предст., дов. від 01.09.2007 року
третьої особи: Попко В.О.- предст., дов. від 12.09.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Веста ІІІ” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.07р. у справі №10/281-07
за позовом: Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів (м. Дніпропетровськ)
до: 1. Дніпропетровської районної державної адміністрації (м. Дніпропетровськ)
2. Приватного підприємства “Веста ІІІ” (м. Дніпропетровськ)
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю “Восток” (м. Київ)
про: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2007 року (підписано 14.09.2007р.) по справі №10/281-07 (суддя Кощеєв І.М.) був задоволений позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора, заявлений в інтересах держави в особі Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів, за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю “Восток” (м. Київ) до Дніпропетровської районної державної адміністрації і приватного підприємства “Веста ІІІ” (м. Дніпропетровськ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.06.2007р., укладеного між Дніпропетровською районною державною адміністрацією і приватним підприємством “Веста ІІІ” (м. Дніпропетровськ) про передачу земельної ділянки площею 0,6004 га, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради за межами населеного пункту для комерційного використання (будівництва АЗС) та повернення ділянки державі в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації. Крім того, зазначеним рішенням з відповідачів в доход державного бюджету стягнуто по 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита і по 59 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Цим же рішенням були скасовані заходи до забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 09.08.2007р.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-2 –приватне підприємство “Веста ІІІ” (м. Дніпропетровськ) –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року у справі №10/281-07 і прийняти нове рішення, яким у позові прокурору відмовити, а витрати по справі покласти на позивача. Відповідач-2 вважає, що висновки господарського суду необґрунтовані і не відповідають обставинам справи, а саме тому факту, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем-2 не за цільовим призначенням. Сторона пояснила, що Дніпропетровською районною державною адміністрацією 04.04.2007р. був затверджений протокол узгодження розміру втрат сільськогосподарського виробництва, заподіяних вилученням сільськогосподарських угідь із земель Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровської області, що надається ПП “Веста ІІІ” для комерційного використання. Даний протокол був укладений відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279 “Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” і від 19.04.1993р. №284 “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”. ПП “Веста” було відшкодовано втрати в сумі 19500,00 грн., заподіяні вилученням землі з числа сільськогосподарських земель. Висновком про стан родючості земельних ділянок, розташованих на території Новоолександрівської сільської ради було визначено, що вирощування сільськогосподарських культур на спірній земельній ділянці є недоцільним, тому розпорядженням голови районної державної адміністрації №869-р від 24.04.2007 року земельна ділянка площею 0,6004 га орних угідь (рілля) була переведена в лукопасовищні угіддя і відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 року за №14-1-7/1205 є землями іншого призначення. Скаржник вважає, що за таких обставин посилання на використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є необґрунтованим. Відповідач-2 також зазначає, що рішення про передачу землі у орендне користування є чинним, тому у господарського суду були відсутні підстави для застосування правил ст.215 ЦК України до договору оренди. При укладанні угоди були виконані всі вимоги ст.203 ЦК.
22.10.2007 року від відповідача-2 надійшло доповнення до апеляційної скарги, у якому зазначено, що рішення Дніпропетровської обласної ради №189-9/У від 14.05.2007 року було прийнято на підставі листа №30 від 01.12.2005 року від директора ПП „Веста ІІІ”, в якому йшла мова про скасування дозволу від 06.10.2005 року №5/9-1682 на вибір та обстеження земельної ділянки площею 0,7 га у зв’язку зі змінами планів технічного розвитку підприємства. Але цей лист було підроблено, що встановлено висновком спеціаліста НІЕКЦ УМВС України у Дніпропетровській області №70/06-357 від 06.06.2006 року і на підставі якого була порушена кримінальна справа. Крім того, директором „Облплемпідприємства” угода на вилучення земельної ділянки з земель користування Облплемпідприємства ТОВ „Восток” для будівництва АЗС скасована і погодження цього підприємства від 24.09.2004 року №342 відкликане листом від 12.09.2005 року №238. Незважаючи на скасування розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації №986-р від 07.12.2005 року „Про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ „Восток” і направлення про це повідомлення заінтересованим державним органам, у тому числі і облдержадміністрації, Дніпропетровська обласна рада прийняла рішення про погодження надання в оренду ТОВ „Восток” земельної ділянки. Скаржник вважає, що оформлення земельної ділянки ТОВ „Восток” проводилося з порушенням норм чинного законодавства, а будь-які порушення порядку надання земельної ділянки ПП „Веста ІІІ” з боку Дніпропетровської райдержадміністрації відсутні.
Відповідач-1 –Дніпропетровська районна державна адміністрація (м. Дніпропетровськ) – відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача-1 у судовому засіданні зазначив, що в його діях по наданню земельної ділянки в оренду ПП „Веста ІІІ” будь-які порушення законодавства відсутні.
Позивач –Дніпропетровський районний відділ земельних ресурсів (м. Дніпропетровськ) –відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що він не є особою, що розпоряджається земельними ділянками і його право не порушено.
Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор (м. Дніпропетровськ) відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні пояснив, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки передача земельної ділянки була зроблена без зміни її цільового призначення, що є підставою для визнання зазначеної угоди недійсною.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –товариство з обмеженою відповідальністю “Восток” (м. Київ) –надала пояснення по суті заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 15.00 20.11.2007 року.
Вислухав представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 01.06.2007 р. № 1243-Р „Про передачу земельної ділянки в оренду приватному підприємству „Веста ІІІ” було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству „Веста ІІІ” для комерційного використання (будівництва та обслуговування автозаправної станції) на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (п.1); вилучена земельна ділянка площею 0,6004 га із землекористування Дніпропетровського обласного державного підприємства по племінній справі у тваринництві „Облплемпідприємство” (п.2); передана приватному підприємству „Веста ІІІ” в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,6004 га, у тому числі: 0,6004 га пасовища для комерційного використання (будівництва та обслуговування автозаправної станції) на території Новоолександрівської сільської ради за рахунок земель Дніпропетровського обласного державного підприємства по племінній справі у тваринництві „Облплемпідприємство” з орендною платою в розмірі 10% від грошової оцінки вартості земельної ділянки (п.3). Крім того, зазначена розпорядження зобов’язувало отримувача земельної ділянки (відповідача-2) у трьохмісячний термін укласти договір оренди земельної ділянки з Дніпропетровською райдержадміністрацією та провести державну реєстрацію цього договору (п.4.1).
Зазначеним розпорядженням також було визначено порядок здійснення відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва і порядок реєстрації договору оренди землі.
На підставі цього розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації 13.06.2007 року між Дніпропетровською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПП „Веста ІІІ” (орендар) був укладений договір оренди землі, згідно з умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (будівництва та обслуговування автозаправної станції), яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер –2148200:04:016:0004 (п.1). В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,6004 га (п.2), грошова оцінка земельної ділянки становить 121581 грн (п.5). Договір укладено на 49 років (п.8) з оплатою орендної плати у розмірі 10% від грошової оцінки вартості земельної ділянки на рік (п.9). Пунктом 20 договору передбачає, що після припинення договору оренди, орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
У цей же день –13.06.2007 року –між представником Дніпропетровської райдержадміністрації і представником ПП „Веста ІІІ” був підписаний акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, наданої в оренду приватному підприємству „Веста ІІІ”, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку для комерційного використання (будівництва та обслуговування автозаправної станції) на 49 років площею 0,6004 га.
Укладений 13.06.2007 року договір зареєстрований у Дніпропетровському районному відділі ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2007 року за №04732000786, що підтверджується відповідною відміткою на договорі оренди.
Рішенням дев’ятої сесії п’ятого скликання Дніпропетровської обласної ради №189-9/У від 14.05.2007 року було погоджено надання в оренду земельної ділянки площею 0,44 га ТОВ „Восток” для будівництва АЗС, за рахунок земель Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району, за умови зміни цільового призначення частини вищезазначеної земельної ділянки, яка належить до земель сільськогосподарського призначення, погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами та відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
Заявляючи позов, прокурор зазначав, що розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації прийнято з порушенням ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України, передача земельної ділянки для комерційного використання була проведена без зміни цільового призначення земель, що в силу ст.21 Земельного кодексу України є підставою для визнання угод, укладених відносно цих земельних ділянок недійсними. Крім того, на момент прийняття розпорядження райдержадміністрацією і укладення договору оренди землі вже існувало рішення обласної ради про надання цієї ж земельної ділянки ТОВ „Восток”, тобто не були враховані інтереси зазначеного підприємства.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд погодився з доводами прокурора і з урахуванням відповідних положень Земельного кодексу України та ст.ст.203, 215 ЦК України визнав укладений між відповідачами договір оренди землі недійсним і зобов’язав відповідача-2 повернути спірну земельну ділянку державі в особі Дніпропетровської районної державної адміністрації.
З такими висновками місцевого господарського суду погодитися не можна в силу наступного: відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Стаття 13 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому, згідно ч.3 даної статті передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Відповідно порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель згідно ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для... визнання недійсними угод щодо земельних ділянок (п. „б”).
Як правильно встановив місцевий господарський суд при розгляді справи до надання земельної ділянки в оренду відповідачу-2 спірна земельна ділянка відносилася до земель сільськогосподарського призначення (ст.22 Земельного кодексу України –до земель сільськогосподарського призначення належать... сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) і знаходилась за межами населеного пункту.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Отже, Дніпропетровська районна державна адміністрація мала право на розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться в межах району і поза межами населених пунктів, що нею і було зроблено.
Статтею 8 Земельного кодексу України визначені повноваження обласних рад у галузі земельних відносин. В силу п.1 ч.1 даної статті до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад. Оскільки спірна земельна ділянка не знаходиться в спільній власності територіальних громад, жодний нормативний акт України не надає право обласним радам на розпорядження земельними ділянками, що знаходяться у державній власності за межами населеного пункту, а в силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Дніпропетровська обласна рада не має права як надавати спірну земельну ділянку в оренду, так і погоджувати надання земельної ділянки в оренду. Посилання в рішенні Дніпропетровської обласної ради на ст.43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.8 п.2, 20, 93, 124, 207 Земельного кодексу України не є обґрунтованим, оскільки зазначені норми не містять права обласної ради на розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у державній власності і розташовані за межами населених пунктів. Згідно п. ”б” ч.1 ст.8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад належить лише підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади, а не погодження надання в оренду земельної ділянки.
Відповідно до ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Щодо порушення порядку зміни цільового призначення земель, то як вбачається із матеріалів справи п.1 розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації був затверджений проект відведення земельної ділянки, що відповідає положенням ч.3 ст.124 Земельного кодексу України –порядок передачі земельної ділянки в оренду із зміною цільового призначення. Механізм зміни цільового призначення земельних ділянок тісно пов’язаний із компетенцією органів державної влади. Так відповідно до Земельного кодексу України відповідні органи, які наділені повноваженнями розпорядження землями, здійснюють таке розпорядження шляхом продажу, безоплатної передачі, оренди тощо. І саме реалізовуючи зазначені повноваження, органи виконавчої влади мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду. Передавши спірну земельну ділянку в оренду для комерційного використання –будівництва та обслуговування автозаправної станції –повноважний орган: Дніпропетровська районна державна адміністрація змінила цільове призначення земельної ділянки.
Стаття 21 Земельного кодексу України встановлює наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення землі. Оскільки будь-який спеціальний порядок зміни цільового призначення земель при передачі земельної ділянки в оренду, ніж той, що встановлений Земельним кодексом України, не встановлений, а Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затверджений постановою КМУ №502 від 11.04.2002 року застосовувати у даному випадку не може, оскільки регулює зміну порядку земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, то, відповідно, відсутні і порушення такого порядку, що унеможливлює застосування до даних правовідносин наслідків, передбачених ст.21 Земельного кодексу України.
Не може бути підставою для задоволення позовних вимог і посилання на ті обставини, що відповідач-2 використовує надану земельну ділянку не за цільовим призначенням, так цільове призначення наданої земельної ділянки визначено як у розпорядженні голови Дніпропетровської районної державної адміністрації, так і у договорі оренди.
За таких обставин висновок місцевого господарського суду щодо порушення з боку відповідача-1 порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є безпідставним і може бути покладений в основу судового рішення.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що прокурором у якості позивача у справі було визначено Дніпропетровський районний відділ земельних ресурсів. При цьому прокурор зазначив, що в силу ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади по земельних ресурсах. Законом України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” (ст.5) визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Таким органом є Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року №1958. Відповідно до п.1 Положення Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) є урядовим органом державного управління; а також юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Отже, у розумінні ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель, а не районний відділ земельних ресурсів, який визначений прокурором як позивач у справі. До того ж, у функції цих органів не входить подання позовів до суду з тих чи інших питань. Оскільки ці органи є державними органами, то вони також мають діяти тільки у порядку і спосіб, визначений Конституцією і Законами України.
Таким чином, прокурор помилково визначив Дніпропетровський районний відділ земельних ресурсів у якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, що унеможливлює задоволення позовних вимог саме в інтересах цього органу. Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що фактично позов поданий в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю „Восток”.
При прийнятті постанови суд також погоджується із доводами відповідача-2, що рішення Дніпропетровської обласної ради №189-9/У від 14.05.2007 року було прийнято, у тому числі, і на підставі листа №30 від 01.12.2005 року, підписаного директором ПП „Веста ІІІ”, який згідно висновку спеціаліста НІЕКЦ УМВС України в Дніпропетровській області є підробним –виготовленим за допомогою множувальної техніки, у зв’язку з чим було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченому ч.1 ст.358 КК України. Цей факт не спростований прокурором і також є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Веста ІІІ” (м. Дніпропетровськ) задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2007 року у справі №10/281-07 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові відмовити.
Головуючий О.С. Євстигнеєв
Судді: Л.О. Лотоцька
Р.М. Бахмат
- Номер:
- Опис: про визнання банкрутом
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 10/281-07
- Суд: Господарський суд Вінницької області
- Суддя: Євстигнеєв О.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.10.2007
- Дата етапу: 09.03.2011