Справа № 22ц-7312, 2010 р. Головуючий в І інстанції
Живцова О.А.
Категорія 27 Доповідач: Прокопчук Л.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця «17» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Лісової Г.Є.
Суддів Прокопчук Л.П., Бугрика В.В.
при секретарі Борисовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Каланчацького районного суду від 03 вересня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
17 березня 2010 року позивач – публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 03 липня 2007 року між ним та відповідачкою ОСОБА_1. був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала споживчий кредит у сумі 115 882грн. зі строком повернення до 03 липня 2017 року та сплатою 18% річних за користування кредитними коштами.
З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника за кредитним договором відповідно до укладеної додаткової угоди від 06 квітня 2009 року була здійснена реструктуризація кредитної заборгованості відповідачки ОСОБА_1.
Фактична заборгованість відповідачки на момент здійснення реструктуризації була встановлена в розмірі 109 945,58грн., порядок її сплати був визначений у графіку погашення кредиту.
Однак починаючи з 15 жовтня 2009 року відповідачка не виконує взятих на себе зобов’язань за договором щодо щомісячного повернення кредиту.
В забезпечення належного виконання ОСОБА_1. умов кредитного договору, був укладений 3 липня 2007 року договір поруки з відповідачем ОСОБА_2., який взяв на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_1., що виникають з умов кредитного договору в повному обсязі цих зобов’язань.
Позивач просив, посилаючись на умови договору та ст.ст.554,1050 ЦК України, стягнути достроково солідарно з ОСОБА_1. і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 137 035,93грн.
Рішенням Каланчацького районного суду від 03 вересня 2010 року позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 137 035,93грн. солідарно.
Стягнено з відповідачів на користь банку по 685,18грн. судових витрат по сплаті судового збору, по 60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1. і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просили його скасувати і зупинити провадження у справі.
На апеляційну скаргу банк подав письмові заперечення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін.
У поданій до суду заяві ОСОБА_1. апеляційну скаргу підтримала та просила справу розглянути у її відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 3 липня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1. був укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачці споживчий кредит у сумі 115 882грн., а ОСОБА_1. зобов’язувалася повернути кредитні кошти до 03 липня 2017 року та сплатити позивачу 18% річних за користування грошовими коштами.
06 квітня 2009 року між банком і ОСОБА_1. була укладена додаткова угода і відповідно до неї здійснена реструктуризація кредитної заборгованості на залишкову суму 109 945,58грн.
В порушення умов кредитного договору та додаткової угоди відповідачка взятих на себе зобов’язань не виконала, в зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 137 035,93грн., яка складається з заборгованості: за кредитом в сумі 110 671,67грн.; за сплату відсотків в сумі 14 742,15грн.; пені за порушення строків сплати процентів в сумі11 130,13грн.; пені за порушення строків повернення кредиту в сумі 491,98грн.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1. зобов’язань за кредитним договором був укладений 03 липня 2007 року договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_1. і, який повинен нести з нею солідарну відповідальність відповідно до вимог ч.2 ст.554 ЦК України.
Оскільки відповідачка ОСОБА_1. належним чином не виконувала взятих на себе зобов’язань щодо щомісячного повернення кредитних коштів згідно встановлених графіків погашення кредиту, то позивач правомірно поставив питання про дострокове повернення їх, що узгоджується з вимогами ч.2 ст.1050 ЦК України та умовами договору.
Т.я. відповідач ОСОБА_2 виступив поручителем по кредитному договору відповідачки ОСОБА_1., то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про їх солідарну відповідальність перед публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.554 ЦК України.
Посилання апелянтів в апеляційній скарзі на неможливість своєчасного погашення кредиту через фінансову кризу в Україні та збільшення курсу долара на думку колегії є безпідставним, оскільки відповідачкою кредит отримано не в доларах, а в національній валюті – гривні.
Зазначені обставини підставно не прийняті до уваги судом і тому, що вони не обумовлені в кредитному договорі, що укладений між сторонами, а відтак не можуть бути підставою для незастосування наслідків, передбачених ч.2 ст.1050 ЦК України.
Неприйнятними на думку колегії є і доводи апеляційної скарги щодо незадоволення клопотання позивачки про зупинення провадження у справі до вирішення справи за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору від 03 липня 2007 року.
Така підстава для зупинення провадження у справі, яка зазначена у п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України – неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року п.2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Отже, наявність в провадженні суду цивільної справи за позовом банку про розірвання кредитного договору не є перешкодою для розгляду цієї справи за позовом банку про стягнення заборгованості за тим же кредитним договором.
Щодо порушення процесуального законодавства про фіксування процесу технічними засобами, то такі порушення не є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити, а рішення Каланчацького районного суду від 03 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Г.Є.Лісова
Судді: Л.П.Прокопчук, В.В.Бугрик
Копія вірна: Л.П.Прокопчук