Справа № 2- 706-10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року                        Замостянський районний суд м. Вінниці                                                                                                                                      

                                                        в складі :       головуючого судді – Луценко Л.В.,

                                                           при секретарі Мамошук І.В.,

                            за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» № 14 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству з вини працівника, -

ВСТАНОВИВ :

19 січня 2010 року  до суду з позовом звернулося Міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора» № 14 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству з вини працівника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 2 жовтня 2009року під час проведення заповнень системи опалення будинків на території міського комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора №14, стався факт затоплення житлового помешкання ОСОБА_3, за адресою АДРЕСА_1.

У своїй заяві, на ім'я начальника МКП ЖЕК-14 ОСОБА_4, ОСОБА_3 зазначила, що по вині слюсара ЖЕКу №14 ОСОБА_2, було скоєно затоплення квартири, при цьому вищезазначений слюсар був у нетверезому стані.

Згідно Акту комісії житлово-експлуатаційної контори проникнення у квартиру води сталося з вини відповідача - ОСОБА_2, який не перевірив стан запірної арматури на горищі будинку, знехтувавши при цьому своїми обов'язками, виконання яких передбачено посадовою інструкцією.

При обстеженні квартири вказаною комісією було виявлено, що від води була пошкоджена стеля квартири площею 14,3 м2; пошкоджені (замокли) шпалери площею 20 м2; брудною водою замочені два палаци, крісло, покривало, матрац та постільна білизна.

Факт пошкодження приміщення та майна можуть підтвердити громадяни        ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що випливає з акту від 02.10.2009р.

За рахунок МКП ЖЕК-14 було проведено ремонт стелі у квартирі ОСОБА_9 на суму 5 700,00грн., що видно з Договору підряду та Додатку №1 до нього.

Так, як бездіяльність відповідача, а також його перебування у нетверезому стані призвели до необхідності для підприємства провести затрати на відновлення майна відповідач має нести відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди.

           В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила стягнути з відповідача в відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству в розмірі  5 700 грн. та судові витрати.

          Відповідач та його адвокат позов не визнали  та пояснили, що посилання позивача на представленні в суді докази, не підтверджують прямої відповідальності                    ОСОБА_2 та чи дійсно, ним було здійснено, невиконання своїх посадових обов’язків, що призвело до завдання підприємству матеріальної шкоди, тому вони є надуманими та необґрунтованими, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

         Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

2 жовтня 2009року під час проведення заповнень системи опалення будинків на території міського комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора №14, стався факт затоплення житлового помешкання ОСОБА_3, за адресою АДРЕСА_1.

У своїй заяві, на ім'я начальника МКП ЖЕК-14 ОСОБА_4, ОСОБА_3 зазначила, що по вині слюсара ЖЕКу №14 ОСОБА_2, було скоєно затоплення квартири, при цьому вищезазначений слюсар був у нетверезому стані.

Згідно акту комісії житлово-експлуатаційної контори від 02 жовтян 2009 року, затоплення квартири сталося з вини відповідача - ОСОБА_2, який не перевірив стан запірної арматури на горищі будинку, знехтувавши при цьому своїми обов'язками, виконання яких передбачено посадовою інструкцією.

При обстеженні квартири вказаною комісією було виявлено, що від води була  пошкоджена стеля квартири площею 14,3 м2; пошкоджені (замокли) шпалери площею             20 м2; брудною водою замочені два палаци, крісло, покривало, матрац та постільна білизна.

Факт пошкодження приміщення та майна підтвердили громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що випливає з акту від 02.10.2009р. (а.с 6) та наданими поясненнями в судовому засідання свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_3

За рахунок МКП ЖЕК-14 було проведено ремонт стелі у квартирі ОСОБА_9 на суму 5 700,00грн.,  як вбачається з Договору підряду та Додатку №1 до нього             (а.с. 17, 18).

 Тому, судом встановлено, що відповідачем, у 02 жовтня 2010 року, під час виконання своїх трудових обов’язків, неналежно виконав свої професійні обов’язки, внаслідок недбалого і несумлінного ставлення до них, що спричинило затоплення житлового помешкання ОСОБА_3, за адресою АДРЕСА_1.

         Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

          В силу ч. 1 ст. 130, п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків, у повному розмірі шкоди, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

              Судом, встановлено, що МКП ЖЕК-14 було проведено ремонт стелі у квартирі ОСОБА_9 на суму 5 700,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, актом виконаних робіт, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача про відшкодування шкоди є такими, що ґрунтуються на положеннях цивільного та трудового законодавства.

Посилання позивача на те, що бездіяльність відповідача, виникла в результаті перебування у нетверезому стані, що призвели до необхідності для підприємства провести затрати на відновлення майна, тому відповідач має нести відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, суд не бере до уваги, оскільки позивачем не надано в судовому засіданні доказів, які б підтверджували перебування відповідачем в стані алкогольного сп’яніння, під час виконання своїх посадових обов’язків та не представлено ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

              Тому, відповідно до ст.137 КЗпП України, суд при визначені розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно вій його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

А також, згідно ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника, і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

    З наданих в судовому засіданні доказів позивачем, а саме: довідкою про доходи (а.с.79) відповідача, який до звільнення з підприємства (28 грудня 2009 року Наказ № 143к (а.с.75), працював в Міському комунальному підприємстві «Житлово-експлуатаційна контора» № 14, його середній заробіток  складав  в сумі 953 грн. 92 коп., яку суд вважає, що слід стягнути з нього на користь підприємства у відшкодування завданої шкоди.  

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивачки слід стягнути з відповідача витрати пов’язанні зі сплатою  витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду в сумі 75 грн., пропорційно до задоволених вимог, а також 9 грн. 53 коп. судового збору.         Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 130, 134, 137 КЗпП України,ст. 1191 ЦК України, суд, -

 В И Р І Ш И В  :

           Позов Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора»           № 14 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству з вини працівника – задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» № 14 в відшкодування  шкоди                          953 грн. 92 коп. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду в сумі             75 грн., пропорційно до задоволених вимог та 9 грн. 53 коп. судового збору.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційний суду Вінницької області  у через Замостянський районний суд м. Вінниці, шляхом подачі, протягом  10 днів, із дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

            Суддя: