Судове рішення #12545806

Справа № 2-1714- 2010 рік

РІШЕННЯ

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року                     Замостянський районний суд м. Вінниці

                 в складі:     головуючого - судді Луценко Л.В.,

                                                                       при секретарі Мамошук І.В.,

                за участю:  позивача ОСОБА_1,

                             відповідача ОСОБА_2,

                             третіх осіб: ОСОБА_3,

                                    ОСОБА_4,

                                    ОСОБА_5,

                  представники третіх осіб: КП «ВООБТІ» - Левіт Т.С.,

                                КП «ВМБТІ» - Романовська Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, за участю третіх осіб КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про скасування нотаріальних дій, -

В С Т А Н О В И В :

08 лютого 2010 року до суду звернулася з позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, за участю третіх осіб КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про скасування нотаріальних дій.

      Позовна заява мотивована тим, що 01.12.2000 року за заявою ОСОБА_5, міськвиконкомом м. Вінниці, був виданий дублікат свідоцтва на право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1.

На підставі цього дублікату, приватний нотаріус ОСОБА_2, 12 січня 2001 року посвідчила договір дарування 1/4 частини квартири між ОСОБА_4 та його сином ОСОБА_5, а 04 травня 2001 року на підставі вищезазначеного дублікату посвідчила договір дарування між ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_3.

Оформлення двох договорів дарування відбувалось: на підставі дублікату, який містив дописку «у рівному співвідношенні» та «додрукованому вірити: у рівному співвідношенні»; таємно, без згоди інших співвласників, тобто позивачки, на відчуження спільного майна, яке підлягало нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

ОСОБА_1, уповноважена власник квартири, участі у вчиненні нотаріальних дій по оформленню двох договорів дарування не брала, згоди на відчуження майна не давала, договори дарування, щодо розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності (тобто без визначення часток) не підписувала.

Тому, позивачка змушена звернутися з даним позовом в якому просила скасувати нотаріальні дії приватного нотаріуса ОСОБА_2, по оформленню двох договорів дарування ? частини квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і просили суд, скасувати нотаріальні дії приватного нотаріуса ОСОБА_2, по оформленню двох договорів дарування ? частини квартири АДРЕСА_1

Відповідачка позов не визнала, оскільки вважає, позов безпідставним та надуманим та просить суд відмовити у його задоволенні.

Треті особи на стороні позивачки - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, в судовому засіданні заперечили проти заявленого позову, щодо скасування нотаріальних дій приватного нотаріусу та росили в позові відмовити..

Представники третіх осіб на стороні відповідача КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» в судовому засіданні заперечили проти заявленого позову, щодо скасування нотаріальних дій приватного нотаріусу, а також просили в задоволенні  позову ОСОБА_1 відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

Як було встановлено в ході судового розгляду даної справи, 01.12.2000 року за заявою ОСОБА_5, міськвиконкомом м. Вінниці, був виданий дублікат свідоцтва на право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1.

На підставі цього дублікату приватний нотаріус ОСОБА_2, 12 січня 2001 року посвідчила договір дарування 1/4 частини квартири між ОСОБА_4 та його сином ОСОБА_5, а 04 травня 2001 року на підставі вищезазначеного дублікату посвідчила договір дарування між ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_3.

Оформлення двох договорів дарування відбувалось: на підставі дублікату, який містив дописку «у рівному співвідношенні» та «додрукованому вірити: у рівному співвідношенні»; таємно, без згоди інших співвласників, тобто позивачки, на відчуження спільного майна, яке підлягало нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Позивака зазначає, що участі у вчиненні нотаріальних дій по оформленню двох договорів дарування не брала, згоди на відчуження майна не давала, договори дарування, щодо розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності (тобто без визначення часток) не підписувала.

          Перевіривши обставини укладення договорів дарування посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_2, 12 січня 2001 року договору дарування 1/4 частини квартири між ОСОБА_4 та його сином ОСОБА_5, а 04 травня 2001 року договору дарування між ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_3,  суд вважає, що  вказана нотаріальна дія здійснена у відповідності  діючому законодавству, і доводи  позивачки про скасування нотаріальних дій,  з мотивів порушень з боку, нотаріуса є безпідставними та надуманими.  

У відповідності  із діючим  цивільним законодавством  України,  п. 54  Інструкції про порядок вчинення  нотаріальних дій, на підставі документів, був посвідчений нотаріусом  вищевказані договорів дарування,  зареєстровані у встановленому  законом порядку.  

Суд вважає, що вимоги позивачки  про скасування нотаріальних дій нотаріуса ОСОБА_2, по оформленню двох договорів дарування ? частини квартири АДРЕСА_1,  як  такі, що не відповідають  закону України «Про нотаріат»,  чи  цивільному законодавству не знайшли доказового підтвердження в судовому засіданні.

Ніяких даних, щодо укладення договорів дарування шляхом омани суду позивачкою не надано.  

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про нотаріат», ст. 244 Цивільного Кодексу України (в редакції чинній на момент вчинення правочину 1963 року) договір дарування нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідченим.

Посвідчені договори дарування відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема           ч. 1 ст.ст. 34, 41-44, 47, 55 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до п. 2.1. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 р. за № 399/2839, п. 2.1. - реєстрація права власності проводиться на підставі правовстановлюючих документів (відповідно до додатку 1).

Додаток № 1 до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна - це перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб.

П. 17 вищезазначеної Інструкції передбачає реєстрацію, саме дублікату правовстановлювального документу, виданого органом приватизації.

Слід зазначити, що дублікат документу - це другий примірник, що має таку ж юридичну силу, як і оригінал. Дублікат видається у разі втрати оригіналу і повинен містити весь текст посвідченого або виданого документу, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність. Дублікат правовстановлюючого документу, зокрема - дублікат Свідоцтва про право власності на житло, зареєстрований в бюро технічної інвентаризації, і відповідно до ухвали апеляційного суду Вінницької області є законним і повинен прийматись нотаріусами для посвідчення правочинів.

Статтею 21 Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій  нотаріусами України  (затвердженого  наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року № 18/5 ) передбачає, що документи, які стверджують право власності громадян на квартиру, якщо посвідчується угода про відчуження власником частки належного йому часткової власності мають один спільний правовстановлювальний документ, який не залишається у приватного нотаріуса, а з відміткою про відчуження частки повертається відчужувачу.

Позивач у своєму позові вказує на ст. 113 ЦК (ред. 1963 року), якою зазначає про те, що володіння, користування та розпорядження майном при спільній частковій власності проводиться за згодою всіх співвласників, з цього випливає, що ОСОБА_1 цим самим визнає право спільної часткової власності на квартиру.  

Поняття спільної часткової та спільної сумісної власності несуть за собою різні правові наслідки. Отже, при спільній частковій власності частки співвласників вже визначені.

Тому відповідно до ст. 114 ЦК України (в редакції чинній на момент вчинення правочину 1963 року) застосовується право привілеєвої купівлі частки   в спільній власності, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, але в нашому випадку приватним нотаріусом ОСОБА_2 були оформлені договори не купівлі продажу, а договори дарування   від 12.01.2001 року та від 04.05.2001 року.

Відповідно до п.4 ст. 113 ЦК України (в редакції чинній на момент вчинення правочину 1963 року) кожний учасник спільної часткової власності має право на безоплатне відчуження іншій особі своєї частки в спільному майні, без погодження іншого співвласника.

Відповідно до ст. 50 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України крім правовстановлювального документа на квартиру, нотаріус вимагає подачі довідки-характеристики бюро технічної інвентаризації. Довідки характеристики були видані ВООБТІ від 13.12.2000 року № 8495 та від 25.04.2001 року № № 8495, 3709. Зазначені довідки були видані відповідно до Інструкції про порядок видачі довідок - характеристик на об'єкти нерухомого майна, затвердженої Наказом державного комітету України по житлово-комунальному господарству «Про затвердження інструкції про порядок видачі довідок - характеристик » № 35 від 30.04.1996 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.06.1996 року № 273/1298). Хочу звернути увагу суду, що на момент посвідчення договорів в вищезазначених довідках ВООБТІ були чітко визначені частки кожного із співвласників на квартиру № 105 м. Вінниці по пр. Коцюбинського, 30.

Відповідно до чинного законодавства України, якщо частка співвласника у праві власності є визначеною у конкретній величині і складає 1/4, то такий співвласник має право без згоди інших співвласників безоплатно подарувати свою частку шляхом укладення нотаріально посвідченого договору дарування.

        Таким чином, при укладенні та посвідченні  вищевказаних договорів дарування виконанні вимоги ст.ст. 182, 210, 334, 383, 717-722, 727, 728 ЦК України.

Докази, вказані позивачкою на обґрунтування своїх вимог не відповідають дійсності.

Суд, не вбачає підстав, для скасування нотаріальні дії приватного нотаріуса                  ОСОБА_2, по оформленню двох договорів дарування ? частини квартири АДРЕСА_1.

Крім того,  позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2 подані з порушенням строку позовної давності, встановлені ст. 257 ЦК України. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.  Перебіг позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися   про порушення свого права.

Починаючи з 2001 року позивачка скаржилась у різні інстанції, а також в судовому порядку визнавала недійсними договори дарування, які є предметом сьогоднішнього спору.

Відповідно до п. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Позивачка в 2006 році зверталась до суду за позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, приватний нотаріус ОСОБА_2 була залучена до справи в якості третьої особи.

По даній справі Замостянським судом м. Вінниці було винесено рішення, яке набуло законної сили, та в якому чітко зазначено, що договір дарування був укладений згідно чинного законодавства України.

 Згідно ст.88 ЦПК України, у зв’язку із відмовою у задоволенні позову, суд відмовляє позивачці у відшкодуванні понесених нею судових витрат.

     Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд, –

                              В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову  ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, за участю третіх осіб КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про скасування нотаріальних дій – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

             

Суддя:              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація