Справа № 2-949/2010 р.

 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   “18” жовтня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області

під головуванням судді Мельничук Н. В.

при секретареві               Кравчук С. Я.

з участю представника

позивачів адвоката         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

 ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказують в позовній заяві від 26 серпня 2010 року, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4 Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1; земельної ділянки, розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах, право приватної власності на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну  частку (пай) серії НОМЕР_1; земельної ділянки, площею 2500 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, право приватної власності на яку посвідчене державним актом серії НОМЕР_2 ; майнового паю пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства «Князівка», право приватної власності на який посвідчений свідоцтвом серії НОМЕР_3.

         24 квітня 1998 року ОСОБА_4 заповіла все належне їй на день смерті майно ОСОБА_2 Цей заповіт було посвідчено секретарем Тишицької сільської ради і зареєстровано в реєстрі за №75.

         Позивачі прийняли спадщину, оскільки залишилися проживати у вищезгаданому будинку, проводять догляд за будинком, обробляють присадибну ділянку, користуються речами домашнього вжитку, сплачують комунальні платежі.

         Після звернення позивачів в КП “Березнівське РБТІ”, бюро, відмовило у реєстрації права власності, мотивуючи це тим, що спадкодавцем за життя не була проведена первинна реєстрація права власності і відсутній будь-який правовстановлювальний документ.

         На підставі ст. 1268 ЦК України року просять визнати за ними право власності на спадкове майно, оскільки не можуть скористатися правами спадкоємців.    

         В судовому засіданні представник позивачів адвокат ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав передбачених ст. 1268 ЦК України, пояснив, що додатковою перешкодою  для видачі свідоцтва про право на спадщину є невідповідність зазначеного в заповіті та свідоцтві про народження ОСОБА_3 прізвища спадкодавця, яке зазначене в свідоцтві про смерть та інших правовстановлюючих документах на спадкове майно. Просить встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Просить також визнати за позивачами право власності на спадкове майно.

         Вислухавши представника позивачів адвоката ОСОБА_6, дослідивши інші докази, що представлені ними, які свідчать про прийняття спадщини відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, суд задовільняє позов як обгрунтований.

        Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2, як спадкоємець по заповіту, ОСОБА_3, як спадкоємець по закону (обов»язкова частка) після смерті ОСОБА_4, прийняли спадщину у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1; земельної ділянки, розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах, право приватної власності на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну  частку (пай) серії НОМЕР_1; земельної ділянки, площею 2500 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, право приватної власності на яку посвідчене державним актом серії НОМЕР_2 ; майнового паю пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства «Князівка», право приватної власності на який посвідчений свідоцтвом серії НОМЕР_3.

        Факт родинних відносин ОСОБА_3 і спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року підтверджується актовим записом про народження ОСОБА_3 №12 від 02 квітня 1947 року (а.с.13), актовим записом про укладення шлюбу №8 від 13 лютого 1972 року (а.с.14), довідкою №518 від 09 лютого 2004 року, виданою Тишицькою сільською радою Березнівського району Рівненської області, з якої слідує, що ОСОБА_4 і ОСОБА_4 одна і таж сама особа.  

        Про вчинення дій, що свідчать про прийняття позивачами спадщини доводять також довідки: №190 від 22 березня 2010, видана виконкомом Тишицької сільської ради Березнівського району Рівненської області.

       Згідно витягу з погосподарської книги №3, особовий рахунок НОМЕР_4, будинок АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4    

       Як видно з актового запису про смерть ОСОБА_4 № 6 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року.    

        У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.  

        Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, про що свідчить довідка №630/01-14, видана Березнівською районною державною нотаріальною конторою.

        Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов»язкова частка).

        Згідно пенсійного посвідчення №123430 ОСОБА_3 є пенсіонером, а отже непрацездатною дитиною спадкодавця ОСОБА_4

        Таким чином,  вимоги позивачів є обгрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.    

Керуючись ст.ст. 10-11, 212-215 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України, суд  

 ВИРІШИВ:

      Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

     Визнати за  ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті  ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року на таке спадкове майно:

•   5/6 частини домобудування по вулиці Лесі Українки АДРЕСА_1, залишковою інвентаризаційною вартістю 251704 гривні;

•   5/6 частини земельної ділянки, розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах, право приватної власності на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну  частку (пай) серії НОМЕР_1;  

•   5/6 частини земельної ділянки, площею 2500 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, право приватної власності на яку посвідчене державним актом серії НОМЕР_2;  

•   5/6 частини майнового паю пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства «Князівка», право приватної власності на який посвідчений свідоцтвом серії НОМЕР_3.

      Визнати за  ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті  матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року на таке спадкове майно:

•   1/6 частини домобудування по вулиці Лесі Українки АДРЕСА_1, залишковою інвентаризаційною вартістю 251704 гривні;

•   1/6 частини земельної ділянки, розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах, право приватної власності на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну  частку (пай) серії НОМЕР_1;  

•   1/6 частини земельної ділянки, площею 2500 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, право приватної власності на яку посвідчене державним актом серії НОМЕР_2;  

•   1/6 частини майнового паю пайового фонду майна колективного сільськогосподарського підприємства «Князівка», право приватної власності на який посвідчений свідоцтвом серії НОМЕР_3.

      ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнити від сплати судового збору в дохід держави на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про

державне мито».

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у  справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                              Суддя: