Справа № 2-1573/2010 року.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 р оку м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балана М.В.,
при секретарі Урсул Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 2550 гривень 85 копійок заборгованості за договорами позики, 51 гривні сплаченого судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що у період часу з 12.04.2002 року по 20.08.2003 року, він позичав відповідачці гроші на загальну суму 2090 гривен, що підтверджується 7 відповідними розписками. У середині 2006 року, він звернувся до відповідачки з вимогою повернути позичені грошові кошти, але остання під різними підставами відмовлялась це робити, не повернувши гроші навіть до часу розгляду справи у суді. У зв’язку з тим, що у розписках які були надані ОСОБА_2 не було оговорено відсотки за користування грошима, на його користь належить стягненню окрім основної суми боргу три відсотки річних за прострочення грошового зобов’язання на 516 днів, та сума індексу інфляції за період з листопада 2004 року по березень 2006 року. На підставі наведеного просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2, яка про дату час та місце розгляду цивільної справи була повідомлена належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток, в судове засідання не з’явилася, про поважність причин неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності, або про відкладання слухання по справі не надала, тому зі згоди позивача суд постановляє рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, судом достовірно встановленні наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом достовірно встановлено, що у період часу з 12.04.2002 року по 20.08.2003 року, він позичав відповідачці гроші на загальну суму 2090 гривен, що підтверджується відповідними розписками:
• 12.04.2002 року розписка на 570 гривень /а.с. 12/;
• 18.06.2002 року розписка на 300 гривень /а.с. 11/;
• 30.08.2002 року розписка на 100 гривень /а.с. 10/;
• 22.01.2003 року розписка на 250 гривень /а.с. 9/;
• 24.06.2003 року розписка на 200 гривень /а.с. 8/;
• 09.07.2003 року розписка на 20 гривень /а.с. 7/;
• 20.08.2003 року розписка на 650 гривень /а.с. 6/.
Станом на 13.12.2010 року борг відповідачкою не повернуто.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Як зазначено в частині 2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що до теперішнього часу відповідач позику не повернув, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 1049 ЦК України, відповідно до якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як зазначено у ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеного суд вважає позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики обґрунтованим та підлягаючім задоволенню у розмірі 2550 гривень 85 копійок:
• 2090 сума боргу;
• строк прострочення грошового зобов’язання 516 днів, відповідно три відсотки річних це 2090 гривень : 365 днів : 100 % х 3% х 516 = 88 гривень 64 копійки;
• сума індексу інфляції - 2090 гривень х 1,040 (індекс інфляції за листопад – грудень 2004 року) х 1,103 (індекс інфляції за 2005 рік) х 1,027 (індекс інфляції за січень – березень 2006 року) = 372 гривні 21 копійка.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При звернені до суду ОСОБА_1 було сплачено 51 гривня судового збору, що підтверджується відповідною квитанцією від 15.05.206 року /а.с. 3/ та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, квитанція від 15.05.2006 року /а.с. 2/.
На підставі наведеного суд вважає позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених останнім та документально підтверджених судових витрат таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2550 гривень 85 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 гривню сплаченого судового сбіру та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Балан М.В.