Апеляційний суд міста Севастополя  

  Справа №22ц-4735/2010р  

Категорія 27      

    Головуючий  

в першій інстанції Балюкова К.Г.  

Доповідач в апеляційній  

інстанції Колбіна Т.П.  

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

       09 грудня 2010 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

 головуючого        -  Єфімової В.О.,

суддів             -  Колбіної Т.П., Сундукова В.М.,  

при секретарі      -  Тахіровій О.О.,  

за участю        -  представника відповідача – Вітрук М.О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення  Ленінського районного суду м. Севастополя від  26 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною,  -  

  В С Т А Н О В И Л А :  

 Позивач звернулась до суду у серпні 2010 року з позовом до ПАТ „ВТБ Банк”, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною.

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 29 серпня 2005 року. 07 серпня 2007 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ПАТ „ВТБ Банк” був укладений договір поруки №20.40/07-ДП03, за умовами якого ОСОБА_5 як поручитель зобов’язався перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх зобов’язань, що виникають з кредитного договору від 07 серпня 2007 року №20.40/07-СК. Вказує, що не надавала письмової згоди на укладення договору поруки та просить визнати угоду недійсною з цих підстав, оскільки договір передбачає можливість відповідальності ОСОБА_5 майном, яке є сумісною власністю подружжя, та порушує її майнові права.  

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 26 жовтня  2010 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, як ухваленого з порушенням норм матеріального права, та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.

 Колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність апелянта, яка належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи (арк.с.45).

      Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходяться у шлюбі з 29 серпня 2005 року (арк.с.15).

07 серпня 2007 року між ПАТ „ВТБ Банк”, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений договір поруки №20.40/07-ДП03, за умовами якого ОСОБА_5 як поручитель зобов’язався  перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх зобов’язань, що виникають з кредитного договору від 07 серпня 2007 року №20.40/07-СК (арк.с.8).

Згідно п.6,7 вказаного договору поруки, у разі настання строку виконання будь-якого зобов’язання за кредитним договором та/або у разі невиконання (у тому числі неналежного виконання) позичальником зобов’язань за кредитним договором, банк має право на договірне списання з рахунків поручителя суми боргу. У разі відсутності коштів у поручителя для виконання своїх зобов’язань за цим договором, банк має право звернути стягнення на майно поручителя згідно чинного законодавства (арк.с.8).    

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що договір поруки не створює обов’язки для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а тому згоди подружжя на укладення договору не вимагається.

З такими висновками погоджується колегія, оскільки вони засновані на законі.  

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором  за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування того, що не було виконане боржником.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а тому до даних правовідносин не застосовується ст.65 Сімейного Кодексу України, згідно з якою згода подружжя вимагається в разі розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення, яке постановлено відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

  У Х В А Л И Л А :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.

  Головуючий суддя:                                 В.О.Єфімова            

 Судді:                                            Т.П.Колбіна

                                                   В.М.Сундуков