Копія
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-4668/2010р. Головуючий в першій
інстанції Котешко Л.Л.
Категорія 27 Доповідач апеляційної
інстанції Клочко В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Зотова В.С., Водяхіної Л.М.,
за участю секретаря – Одажиу Л.І.,
позивача - ОСОБА_4,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк”, третя особа без самостійних вимог – приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу – Ревуцька Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним договору іпотеки , за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 15 жовтня 2010 року ,
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору іпотеки від 25.05.2007р., укладеного між ОСОБА_6 та ВАТ АБ „Укргазбанк”, мотивуючи вимоги тим, що таку угоду укладено в порушення вимог чинного законодавства та в порушення її прав, оскільки свою згоду, як співвласник предмета іпотеки, на укладення договору вона не давала.
Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 15.10.2010р. позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 25.05.2007р., укладений між ОСОБА_6 та ВАТ АК „Укргазбанк”, засвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Ревуцькою Т.А. 25.05.2007р. за реєстровим номером №1348. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи та просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, входячи з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи, 25.05.2007р. між ОСОБА_6 та ВАТ АК „Укргазбанк” укладено договір іпотеки, засвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1348.
Ухвалюючи рішення про визнання цього договору недійсним суд першої інстанції виходив з того, що позивач є співвласником майна, яке є предметом спірного договору іпотеки, проте остання згоду на його передачу в іпотеку не давала.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується, оскільки такі суперечать фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами, що передбачено ч.1 ст.629 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, ч.5-6 ст.203 ЦК України, якими передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Згідно до ст.6 ЗУ „Про іпотеку”, іпотекодавець зобов’язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки.
З обставин справи слідує, що 25.05.2007р. ОСОБА_6, на підставі договору купівлі-продажу, придбав квартиру АДРЕСА_1, уклав з ВАТ АК „Укргазбанк” кредитний договір №2233-22-01/USD по поверненню грошових коштів, які він отримав на придбання квартири, та договір іпотеки, а також, в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_6, ВАТ АК „Укргазбанк” та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_6 зобов’язань за кредитним договором (а.с. 7-29).
Як слідує з договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яку за цим договором 25.05.2007р. придбав ОСОБА_6, останній засвідчив, що квартира купується за власні кошти, він не є одруженим та в фактичних шлюбних відносинах не перебуває (а.с. 28).
Договором поруки від 25.05.2007р. передбачено, що ОСОБА_4 за цим договором є поручителем перед кредитором (ВАТ АК „Укргазбанк”) за виконання позичальником ОСОБА_6 зобов’язань по кредитному договору від 25.05.2007р. та цей договір (договір поруки) є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с. 15, 17 п.1.1, п.6.1).
З умов кредитного договору також слідує, що договір іпотеки, що укладений між Банком та позичальником ОСОБА_6 є невід'ємною частиною договору кредиту (п.6.6). Крім того, п.2.1 договору кредиту визначено, що в забезпечення зобов’язань за договором кредиту Банком приймається в іпотеку, згідно до умов договору іпотеки, квартира АДРЕСА_1.
Всі зазначені договори були підписані всіма їх сторонами в один день – 25.05.2007р., в тому числі й ОСОБА_4, що свідчить про те, що про передачу вказаної квартири в іпотеку останній не могло не бути невідомо. В той же час, питання про внесення будь-яких змін до угод, що укладалися, що стосується прав та інтересів ОСОБА_4 (співвласництво), останньою при укладенні та підписанні угод не ставилися, ніяких дій з цього приводу нею прийнято не було.
Факт сумісного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в період з 30.04.2007р. по 08.06.2007р. не дає підстав вважати, що на час укладання спірної угоди було порушено права позивача, оскільки його встановлено згодом (рішення суду від 06.02.2008р.) вже після укладення спірної угоди та на момент її укладення заявлено сторонами, в тому числі ОСОБА_4, не було, навпаки, ОСОБА_6, як зазначалося, відповідно до договору купівлі-продажу квартири, вважався неодруженим та таким, що в фактичних шлюбних стосунках не перебуває.
Крім того, посилання ОСОБА_4 на положення ст.369 ЦК України щодо розпорядження спільним сумісним майном за згодою всіх співвласників є неспроможними, оскільки, відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, а на момент укладення спірного договору іпотеки ОСОБА_4 не мала оформленого та зареєстрованого права власності на цю квартиру або її частку відповідно до закону, що стала предметом іпотеки, проте цим обставинам справи суд належної оцінки не дав та прийшов до помилкових висновків.
За таких обставин, законних підстав для задоволення вимог позову не має, оскільки факту порушення прав та інтересів позивача не вбачається, доводи ОСОБА_4 є надуманими, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому судова колегія приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення в справі про відмову в задоволенні вимог даного позову.
Керуючись ч.1 ст.215, ст.203 ЦК України, ст.6 ЗУ „Про іпотеку”, ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.316, ст.317 ЦПК України, судова колегія,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 15 жовтня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6, Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк”, третя особа без самостійних вимог – приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу – Ревуцька Тетяна Анатоліївна про визнання недійсним договору іпотеки відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.П. Клочко
Судді: /підпис/ В.С. Зотов
/підпис/ Л.М. Водяхіна
Копія вірна:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.П. Клочко