Справа № 2–1050 /10
Категорія № 26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.09.2010 р. Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді Єзерського П.О.
при секретарі Тишенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» ( далі «Приватбанк», Банк ) звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить передати в заклад Банку, шляхом вилучення у ОСОБА_1, належне їй заставлене майно, зазначене в договорах застави від 28.05.2008 р. В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 28.05.2008 р. на загальну суму 3832,01 долара США, Банк просив звернути стягнення на заставлене майно, зазначене в договорах застави від 28.05.2008 р.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 28.05.2008 р. був виданий кредит у розмірі 5500 доларів США на строк 18 місяців до 25.11.2009 р., з оплатою 20 % річних за користування кредитом. Позивач свої зобов'язання виконав, а відповідачка ОСОБА_1, в порушення умов кредитного договору, від своєчасного виконання зобов’язання ухиляється, кредит і проценти погашає не регулярно, у зв'язку з чим за нею утворилася загальна заборгованість по кредиту станом на 19.05.2009 р. в сумі 3832 долара США 01 цент. Оскільки виконання зобов’язання відповідачем за кредитним договором забезпечується договорами застави, предметом яких являється заставне майно, яке належить ОСОБА_1, Банк просив звернути стягнення на заставлене майно.
В ході судового розгляду представник «Приватбанк» підтримала позовні вимоги.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином. Суд розглянув справу у відсутності сторін, за правилами ч. 4 ст. 169 ЦПК України, на підставі наявних у ній доказів і даних про права і взаємостосунки сторін .
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін регулюються нормами глави 47, 48 Розділу І „Загальні положення про зобов’язання” і глави 71 § 2 Кредит ЦК України, та Законів України «Про заставу» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Судом встановлено, що 28.05.2008 р. між «Приватбанк» і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SAMDN49000022039770 згідно якому відповідачка одержала від банку кредит на виробничі потреби в сумі 5500 доларів США на строк 18 місяців до 28.05.2008 р., з оплатою 20 % річних за користування кредитом.
В той же день між банком та ОСОБА_1 був укладений договір застави, предметом якого було заставлене майно, перелік якого вказано в договорі та належить ОСОБА_1 на праві власності.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 590 ЦК України передбачає, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановив суд, Банк свої зобов'язання виконав повністю, надавши кредит. Проте, відповідачка ОСОБА_1, як позичальник, з грудня 2008 р. належним чином зобов’язання не виконує, кредит і проценти погашає не регулярно, чим порушує умови кредитного договору. Банк неодноразово звертався з вимогами до відповідачки про дострокове виконання зобов’язання, проте вони залишилися невиконаними. За станом на 19.05.2009 р. за ОСОБА_2, утворилася загальна заборгованість по кредиту на суму 3832,01 долара США, що еквівалентно 29166 гривням 95 копійкам за курсом НБУ 761,14 гривень за 100 доларів США.
2
Викладене підтверджується копіями кредитного договору від 28.05.2008 р., договорами застави майна від 28.05.2008 р., розрахунком заборгованості за станом на 19.05.2009 р., випискою по рахунку.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Як встановив суд, зобов’язання передбачені кредитним договором, незважаючи на вимогу банку про повернення кредиту та процентів, порушуються зі сторони відповідача.
При таких обставинах позивач обґрунтовано заявив вимоги щодо звернення стягнення на предмет застав майна, зазначеного в договорах застави від 08.02.2008 р., яке належить на праві власності відповідачу.
Оскільки позов задоволений, судові витрати в сумі 541 гривні 67 копійки ( судовий збір в сумі 291 гривні 67 копійки та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 гривень), підлягає стягненню з відповідачів на користь Банку.
На підставі ст. 526, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст. 10, 11, 60, 88 ч. 1, 209, 212-215, 224 -226, 228, 233 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорі застави № 34501 від 25.08.2008 р., та належить ОСОБА_1, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі – продажу предмета застави від імені Заставодавця, з метою погашення заборгованості за кредитним договором № SAMDN49000022039770 від 25.08.2008 р. на загальну суму 29166 гривень 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 541 гривні 67 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя Єзерський П.О.