Справа № 2-1334/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем    України  

  14 грудня 2010 року         м. Ічня  

  Ічнянський районний суд  Чернігівської області в складі:  

головуючого – судді Овчарика В.М.,  

при секретарі – Кулак І.В.,  

з участю сторін  

та представника позивача ОСОБА_1,  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про   усунення перешкод у користуванні квартирою та   стягнення моральної шкоди,  

  встановив:  

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що  він є власником  квартири НОМЕР_1 та квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 вересня 2008 року та договору дарування від 11 квітня 2002 року відповідно. Згідно свідоцтва про право власності за заповітом на нього покладено обов”язок надати право довічного проживання та користування квартирою НОМЕР_2 відповідачці ОСОБА_3, яка фактично проживає на даний час  за іншою адресою. В травні 2010 року він почав робити ремонт опалення, водопостачання у будинку, однак відповідачка з середини червня 2010 року не допускає його будинку, а з 05 серпня 2010 року взагалі закрила на замок квартиру НОМЕР_2, що унеможливлює зробити ремонт в обох квартирах, так як водопостачання та опалення у них  взаємопов”язане.  Тому просить на підставі ст. 391 ЦК України зобов”язати відповідачку зняти замок у квартирі НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та допустити його в дану квартиру для проведення опалення до настання зимових морозів. Крім того, вказує що відповідачка своїми протиправними діями щодо вчинення перешкод  у вільному  доступу до своєї квартири заподіяла йому моральну шкоду, яку він оцінює в 1700 грн., яка виразилася в тому, що протягом тривалого часу відповідачка не допускає його до квартири, перешкоджаючи користуватися своєю власністю.  

  Позивач та його представник ОСОБА_1 у   судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити. Позивач пояснив, що 27 листопада 2010 року відповідачка впустила його до квартири НОМЕР_2, в якій він замінив три вікна, а вже наступного дня - 28 листопада 2010 року вона знову повісила замок на двері. 13 грудня 2010 року відповідачка знову зняла замок.  

Відповідачка у судовому засіданні проти задоволення позову  заперечувала та пояснила, що перешкод позивачу у користуванні квартирою НОМЕР_2 не чинить, а якщо йому треба відкрити її, то нехай звернеться до неї і вона відкриє цю квартиру. Оскільки позивач хотів отруїти її з матір”ю та без її відома бере належні їй речі, вона поставила замок на вхідні двері. Ключів від замка позивачу вона не давала.  

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що після того, як відповідачка відвезла свою матір до сестри, 05 серпня повісила замок на вхідні двері до квартири НОМЕР_2. На даний час відповідачка проживає у ОСОБА_5, а у квартирі НОМЕР_2 АДРЕСА_1 не проживає.  

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що позивач його знайомий, якому він часто допомагає. Він бачив замок на дверях від квартири НОМЕР_2, яка належить позивачу. Ключів від замка у позивача від замка даної квартири немає. За даною адресою він рідко бачив відповідачку, а якщо вона і з”являлась, то не надовго.  

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що відповідачка проживає недалеко від нього  по вул. Дворцевій із ОСОБА_5 однією сім”єю постійно, а по АДРЕСА_1 вона не проживає.  

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що у його будинку відповідачка офіційно проживає з серпня 2010 року, ночує у нього та допомагає доглядати за його матір”ю.  У серпні 2010 року відповідачка повісила замок на вхідні двері до квартири НОМЕР_2 в буд. АДРЕСА_1. Ключів позивачу від замка не давала.  

    Заслухавши сторін, представника позивача, показання свідків та дослідивши усі докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

    Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежувати у його здійсненні.  

      Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.  

    По справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири НОМЕР_1 в буд. АДРЕСА_1 згідно договору дарування квартири від 11 квітня 2002 року ( а. с. 9) та квартири НОМЕР_2  в тому ж самому будинку згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 вересня 2008 року, яка згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно зареєстрована в Ічнянському РБТІ 18.09.2008 року на праві власності за позивачем (а.с.8). Згідно даного свідоцтва та заповіту від  26 грудня 2006 року на позивача покладено обов”язок надати право довічного проживання та користування частиною успадкованої ним квартири НОМЕР_2, а саме: кімнатами “2-1”, “2-2”, “2-3”, “2-4”, загальною площею 37,0 кв. м., житловою площею 26,1 відповідачці по справі ОСОБА_3 (а.с. 7, 14). Відповідачка має право на проживання  у квартирі НОМЕР_2 зазначеного будинку. Як стверджує позивач і даного факту не заперечує в судовому засіданні відповідачка, ключів від  замка до вхідних дверей квартири НОМЕР_2 остання позивачу не надала. Також в судовому засіданні відповідачка не заперечувала, що  поставила замок на вхідні двері до квартири НОМЕР_2 ,  у зв'язку з чим доступ до квартири позивача був обмежений.  

  Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідачкою порушуються права позивача як власника житла, внаслідок чого останній не може провести опалення у  квартирі НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та вільно користуватися зазначеною квартирою, а посилання відповідачки на те, що замок вона поставила вимушено, у зв”язку з неправомірною поведінкою позивача щодо неї та її матері, не заслуговують на увагу, так як у судовому засіданні остання доказів цьому не надала.  

  Що стосується моральної шкоди, то з   врахуванням положень статей 23, 1167 Цивільного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди”, суд приходить до висновку, що позивачу відповідачкою спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з вищевказаною протиправною поведінкою щодо вчинення перешкод  його вільному  доступу до своєї кварти відповідачкою, тому  суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди  підлягають частковому задоволенню, з врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості . З відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 200 грн. в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди, 200 грн. за надання правової допомоги та судових витрат за розгляд справи у суді.    

  Керуючись   ст.ст. 23, 317, 319, 321, 391, 1167 Цивільного кодексу України   ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК  України, суд  

  вирішив:  

    Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про   усунення перешкод у користуванні квартирою та   стягнення моральної шкоди  задовольнити частково.  

    Зобов’язати ОСОБА_3   усунути перешкоди для  ОСОБА_2 у користуванні ним квартирою НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1  шляхом зняття замка з вхідних дверей до квартири та забезпечити до неї вільний доступ.  

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  45 грн. 50 коп. судових витрат, 200  грн.  в рахунок відшодування моральної шкоди та 200 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 445 (чотириста сорок п"ять) гривень 50 коп..  

  В іншій частині позовних вимог відмовити.  

    На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ічнянський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.   Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Головуючий                                                                     суддя Овчарик В.М.  

           Справа № 2-1334/10

  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України  

(вступна і резолютивна частини)   

 14 грудня 2010 року                                                    м. Ічня

 Ічнянський районний суд  Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Овчарика В.М.,

при секретарі – Кулак І.В.,

з участю сторін

та представника позивача ОСОБА_1,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та стягнення моральної шкоди,

 встановив:

     У зв»язку з необхідністю затрати значного часу для складання повного рішення, суд вважає за необхідне  відповідно до ст.ст. 209, 218 ЦПК України відкласти його складання на п»ять днів – до 17 грудня 2010 року і проголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись  ст.ст. 23, 317, 319, 321, 391, 1167 Цивільного кодексу України ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК  України, суд

 вирішив:

     Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та стягнення моральної шкоди  задовольнити частково.

     Зобов’язати ОСОБА_3   усунути перешкоди для  ОСОБА_2 у користуванні ним квартирою НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1  шляхом зняття замка з вхідних дверей до квартири та забезпечити до неї вільний доступ.

     Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  45 грн. 50 коп. судових витрат, 200  грн.  в рахунок відшодування моральної шкоди та 200 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 445 (чотириста сорок п"ять) гривень 50 коп..

 В іншій частині позовних вимог відмовити.

     На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ічнянський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Головуючий                                                                       суддя Овчарик В.М.