Справа   № 1-127/10

                                              ВИРОК

                                               Іменем України

14 грудня 2010 року  Путивльський районний суд Сумської області

                  в складі:    головуючого  -    судді  Толстого О.О.

                          при секретарі      Лавринець О.М.

                з участю :    прокурора            Мороза  О.В.    

                                     потерпілої            ОСОБА_1      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Путивль, розведеного, освіта повна загальна середня, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимий 23.07.2008 р. Путивльським районним судом Сумської області за ч.1 ст. 187 КК України до 2 р. позбавлення волі, звільнений 13.07.2010 р.  

у  скоєнні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 125 КК України, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

31.08.2010 року близько 01-ї години підсудний ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в кафе-барі “Добриня” по вул. Комсомольська, 35 в м. Путивлі,  зустрів колишню дружину ОСОБА_1, яку силоміць вивів з приміщення кафе, відійшовши від якого, на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання наніс потерпілій близько 5 ударів ліктем по спині в ділянку 7-8 грудних хребців, після чого декілька ударів долонею по обличчю.

Продовжуючи свої злочинні дії, в той час як ОСОБА_1 прямувала в бік центру міста, ОСОБА_2 наніс їй удар ногою в ділянку лівої сідниці, а потім переслідуючи потерпілу в районі РАЦСу, розташованого по вул. Леніна, 50 в м. Путивлі,  завдав їй удар ногою у спину в ділянку лопаток.

Своїми умисними діями спричинив тілесні ушкодження у виді синців обох біля орбітальних областей, синця шиї, синця 7-8 хребців, синця лівої сідниці, закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку, які в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили  короткочасний розлад здоров’я.

Підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і суду підтвердив, що в нічний час 31.08.2010 р. на ґрунті неприязних стосунків побив свою колишню дружину, який завдав близько 5 ударів ліктем по спині,  декілька ударів долонею по обличчю,  ногою по лівої сідниці, а потім у спину в ділянку лопаток.  Про вчинене шкодує. Свої дії пояснював станом сп’яніння.  

Беручи до уваги те, що такі показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, сумнівів в правильності розуміння ними змісту цих обставин, добровільності та істинності їх позицій у суду немає, тому обмеживши дослідження доказів у справі  в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України допитом підсудного і оголошенням характеризуючих його матеріалів, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні цього злочину за обставин викладених у вироку.

Його злочинні дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України - як умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

При призначенні винному покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, як особа - раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на Д-обліках у лікаря психіатра-нарколога не перебуває, розведений, знаходиться під адміністративним наглядом  і притягувався до адміністративної відповідальності.

Щире каяття та відшкодування заподіяної шкоди, суд визнає за обставини, що пом’якшують його покарання.

Вчинення злочину в стані алкогольного сп’янння, суд визнає за обставину, що обтяжує його покарання.  

З урахуванням всіх вище зазначених обставин, суд приходить до висновку, що хоча ОСОБА_2 характеризується позитивно, щиро розкаявся, відшкодував потерпілій завдані збитки,  однак необхідним та достатнім  для нього буде покарання у виді арешту, позаяк він раніше судимий, звільнився з місць позбавлення волі 13.07.2010 р., але відповідних висновків не зробив й знову вчинив злочин, суспільно корисною працею не займається і неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, що дає підстави вважати, що інші, менш суворі види покарання, передбачені санкцією ч. 2 ст.125 КК України, можуть не забезпечити його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.  

Речових доказів та судових витрат по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                      ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у вигляді  арешту на строк 6 (шість) місяців.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2  залишити попередню - підписку про невиїзд і строк відбування покарання відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.      

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя : підпис

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду                                                      О.О.Толстой