Справа № 2-1347/10 р.        

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

08 грудня 2010 р.                                                                 м. Кіровське  

Кіровський міський суд Донецької області у складі:  

Головуючого судді                                                      Карабан І.І.  

при  секретарі                                                             Єфременко О.М.  

за участю прокурора                                                  Шилова В.С.  

позивача                                                    ОСОБА_1  

відповідача                                                ОСОБА_2  

представника  третьої особи                    Конохової Т.Г.  

розглянувши  в   відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за позовом     ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування при виконкомі Кіровської міської ради   ,-  

ВСТАНОВИВ:  

21 жовтня 2010 року до Кіровського міського суду Донецької області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до свого батька ОСОБА_2    про позбавлення його батьківських прав, а також просив призначити його піклувальником рідну тітку ОСОБА_4. В обґрунтування позову зазначив, що  він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його  мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  його батько ОСОБА_2. Батьки перебували в шлюбі з 27 квітня 1991 року по 13 грудня 1995 року, він цього шлюбу він і народився. Після розірвання шлюбу він залишився проживати разом з матір’ю, а після її смерті проживав з бабою та дідом в с. Новоорлівка Шахтарського району. Батько після розірвання шлюбу не спілкувався з ним, не проявляє до нього батьківської турботи, не відвідує його, не турбується про його фізичний і духовний розвиток, не надавав додаткову матеріальну допомогу на виховання. Батько ігнорує факт його існування, і він в свою чергу також не має бажання спілкуватися зі своїм батьком.  

Ухвалою суду від 08 грудня 2010 року провадження по справі в частині позовних вимог про  призначення піклувальником ОСОБА_4 над неповнолітнім ОСОБА_1 закрито.  

В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1  підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити, пояснив також, що не хоче спілкуватися зі своїм батьком і хоче позбавити його батьківських прав.  

Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що  його дружина, мати позивача, після розірвання шлюбу просила не зустрічатися з дитиною, що б його не травмувати.  Він прийшов на день народження сина, коли було йому три роки, але відбувалася сварка і після цього він не приходив. Через деякий час він також спробував зустрітися з сином, але колишня дружина сказала, що не дозволить цього і вона замучить його судами. Що б не нашкодити дитині він вирішив з ним не зустрічатися. Кожного року він передавав подарунки на день народження через свою мати.  Він весь час сплачував аліменти, а після смерті матері продовжує перераховувати гроші добровільно. Також він займається збором необхідних документів для оформлення пенсії по втраті годувальника, але син чинить йому в цьому перепони, не надаючи необхідні документи. Також він їздив до технікуму, де навчається його син, спілкувався з майстром  виробничого навчання. Його дружина пропонувала проживати сину разом з ними, або приходи у гості. Вважає, що вони з сином зможуть налагодити відносини.  

Представник третьої особи – Органу опіку та піклування – Конохова Т.Г., яка діє на підставі довіреності, заперечувала проти задоволення позову, вважала, що позбавлення батьківських справ відповідача не відповідає інтересам дитини – позивача по справі. На засіданні органу опіки та піклування розглядалася  це питання. Батько настроєний брати участь у вихованні сина. Підтримала висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав.    

Суд, заслухавши сторони, представника третьої особи, з урахуванням думки прокурора, який заперечував проти задоволення позову,   дослідивши докази по справі, вважає,  що позов не підлягає  задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлені такі факти та відповідно до них правовідносини.  

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 квітня 1991 року  по 13 грудня 1995 року, від шлюбу мають неповнолітню дитини – сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9, 10, 13, 14). ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.12).  

Відповідач   заборгованості з виплати аліментів станом на 08 червня 2010 року не має. В період з червня по жовтень 2010 року  відповідач  добровільно надіслав позивачу грошові перекази на загальну суму 1120 гривень. (а.с.75,76, 33, 34, 77 )  

Згідно висновку органу опіки та піклування Кіровської міської ради позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно  сина ОСОБА_1. є недоцільним і таким, що не відповідає інтересам дитини. При цьому у висновку зазначено, що ОСОБА_2  веде позитивний спосіб життя, цікавиться  життям сина, намагається підтримувати спілкування зі своїм  сином, відновити родинні стосунки, однак син уникає зустрічі з ним, оскільки ображений на нього, що і є причиною звернення з заявою про позбавлення його батьківських прав. ОСОБА_2 діє в інтересах дитини, займається оформленням пенсії по втраті годувальника (а.с.21)  

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що спілкувалася з позивачем та його матір’ю, оскільки дитина навчалася в школі в якій вона працює. Батька вона жодного разу в школу не бачила.  

Свідок ОСОБА_9 дала аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_8  

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що проживає по сусідство з бабою та дідом позивача, працювала тривалий час з його матір’ю. Дитина в основному проживала з бабою та дідом. Батька позивача жодного разу там не бачила.  

Свідок ОСОБА_7 дала аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_10  

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що є рідною тіткою відповідача. Коли батьки позивача розійшлися, то вона продовжувала спілкуватися  з матір’ю позивача, яка була проти того, щоб батько бачився з дитиною. Відповідач завжди цікавився у неї долею дитини, коли дитина захворіла, то передавав гроші через нею в лікарню.  

Свідок  ОСОБА_12, мати відповідача,  суду показала, що її син завжди передавав подарунки для свого сина на дні народження, вони спілкувалася зі своїм онуком, але її онук не хотів спілкуватися зі своїм батьком.  

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що працює в технікуму, де навчається позивач, вона є його класним керівником. За час навчання вона  батьком дитини не спілкувалася, позивач їй розповідав, що  ображений на свого батька.  

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що позивач це її онук, майже постійно він проживав у неї, відповідач приїхав тільки один раз, привіз дитині  зошити та пенал для школи. Перепон вона не робила для спілкування між сином та батьком.  

Свідок ОСОБА_15 дав аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_14  

Відповідно до ст..165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають  один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.  

Відповідно   до  ч.1 ст.164 СК  України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони  ухиляються  від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.  

Суд вважає, що  в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що між батьками позивача були негативні відносини після розірвання шлюбу, що і відобразилося на вирішення питань стосовно спілкування з дитиною, участі в його вихованні. Після смерті матері позивача, відповідач намагається відновити  нормальне спілкування зі своїм сином,  після припинення стягнення аліментів,  після смерті стягувача,  добровільно щомісяця направляє  позивачу грошові переводи, займається оформленням пенсії для позивача. Позивач категорично відмовляється проживати з батьком та спілкуватися з ним. Тому, суд вважає,  в судовому засіданні не знайшов факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов’язків.  

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому суд вважає, що підстави для застосування такого заходу на момент розгляду зазначеної справи  відсутні, а тому в позові необхідно відмовити.  

  На підставі викладеного, керуючись ст. ст..  164, 165 СК України, ст. ст. 10, 60,   212, 215,224  ЦПК України, суд, -  

  ВИРІШИВ:  

  В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав – відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної  скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.  

  Суддя                                                                      І.І.Карабан