Справа № 2-а-671/2010 р.    

ПОСТАНОВА    

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

    30 листопада  2010  року                                                                                      м. Буринь

         Буринський  районний  суд  Сумської області  в складі головуючого судді : Міщенко В.М.. при секретарі  Ключник О.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за адміністративним позовом     ОСОБА_1   до управління Пенсійного Фонду України в Буринському  районі про перерахунок державної та додаткової пенсії як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, -    

в с т а н о в и в :    

  01.10 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії і перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Буринському  районі. Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 50 цього Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірах: інвалідам третьої групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ч. 4 ст. 54  Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках, не можуть бути меншими: по третій групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що з 21 березня  2010 року основна державна пенсія як інваліду 3 групи і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, повинні йому бути призначені, нараховуватися і виплачуватися відповідно до вищевказаного законодавства. Однак, незважаючи на його звернення, відповідач перерахунок належної йому до виплати основної і додаткової пенсії не зробив.  А тому він звернувся до суду із даним адміністративним позовом.    

    В судовому  засіданні представник  позивача    ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

    Представник відповідача   Скорик Л.В. позов не визнала та пояснила , що  ОСОБА_1  є       інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Разом із цим управління Пенсійного фонду України у Буринському районі вважає, що  посилання позивача на ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення особам, віднесеним до категорії 1, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірах, зокрема: інвалідам третьої групи – 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також на ст. 54 цього Закону, згідно якої розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із захворювання, пов’язаним із Чорнобильською аварією, не може бути нижче, зокрема: по третій групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком – є необґрунтованими. Нарахування позивачу пенсії проводиться відповідно до ст. ст. 49, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом із цим, згідно ст. 54 зазначеного Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.  Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Разом із цим, ч. 3 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Ухвалою Конституційного суду України від 19 травня 2009 року по справі №2-25/2009 було роз’яснено: "непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні. Ця прогалина полягає  у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем".    

    З 1 липня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" розмір пенсії (без урахування надбавок, підвищень додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) у інвалідів другої групи - одержувачів пенсій по інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим ніж 1090 грн. Положення  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою  чітко визначено розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою. Разом із цим відповідач у своєму запереченні також зазначає, що він діяв у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначений чинним законодавством України.      

    Дослідивши матеріали справи,  вислухавши сторони ,суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

    Судом, зокрема, встановлено, що    ОСОБА_1   є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом третьої групи у зв’язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим Сумською облдержадміністрацією від 18.08. 2007 року .    

    Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється, а тому на підставі ст. 72 КАС України доказуванню не підлягає.    

    Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.    

    Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по третій групі інвалідності, як 6 мінімальних пенсій за віком.    

    Статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлено, що інвалідам третьої групи призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.    

    Судом встановлено, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо перерахунку його основної і додаткової пенсії з 21 березня  2010 року, оскільки у 2010 році діють норми ст. ст. 50, 54, 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції 06.06.1996 року, згідно яких вихідним критерієм для обчислення пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, було визнано мінімальну пенсію за віком.    

    Законом України «Про Державний бюджет  України на 2010 рік» положення ст. ст. 49, 50, 51, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ні зупинені, ні змінені не були.    

    Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якого необхідно рахувати підвищення пенсії у розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.    

    Згідно ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.    

            Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобов’язання, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Offise (Case 47/74 van Duyn v. Home Offise), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку пенсії позивачу.   

    Разом із цим судом встановлено, що всупереч зазначеним вище вимогам з 21 березня 2010 року, відповідно до заявлених вимог, позивачу нараховується пенсія  згідно постанови Кабінету Міністрів України  від 28.05.2008 року №530.    

    Отже, позивач вправі отримувати пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах: інвалідам 3 групи – 50% мінімальної пенсії за віком з  21 березня  2010 року.    

    Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужують обсяг передбачених законом прав позивача, а тому позовні вимоги з приводу зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню за період із  21 березня  2010 року.    

    Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, враховуючи положення ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",       суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Буринському  районі здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії позивачу     ОСОБА_1 згідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період із 21 березня  2010 року, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.    

    Також суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Буринському  районі по не виконанню вимог ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період часу з 21 березня  2010 року     ,     яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування і отримання державної та додаткової пенсії.    

    На підставі ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ст. ст. 159-163 КАС України,    

в и р і ш и в  :    

    Позовні вимоги     ОСОБА_1  задовольнити повністю.    

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Буринському районі щодо несвоєчасного перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю    ОСОБА_1      внаслідок Чорнобильської катастрофи.    

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Буринському  районі Сумської області здійснити перерахунок основної і додаткової пенсії     ОСОБА_1     згідно ст. ст. 49, 50, 54, з урахуванням вимог п.3 ст.67 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з  21 березня  2010 року  і провести відповідні виплати.    

    Постанова може бути оскаржена до  Харківського апеляційного адміністративного суду через Буринський  районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом 10 днів з дня її проголошення.    

    Суддя                Міщенко В.М.