Справа № 2-3979/10  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2010 р.  Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді    Палюх Н.М.

при секретарі                Вєтушок Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

  ВСТАНОВИВ:

Позивач в жовтні 2010 року звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки 416 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди. Свої  вимоги мотивує тим, що він був співвласником квартири АДРЕСА_1 та 19.11.2002 р. належну йому частку у вказаній квартирі подарував відповідачці.  В період його проживання по АДРЕСА_1,  ще в 1968 р. він на подвір’ї за вказаною адресою за власні кошти встановив металеві ворота і хвіртку на металевих стовпцях. Між тим, відповідачка самовільно, без його згоди демонтувала встановлені ним ворота і хвіртку, чим спричинила йому матеріальної шкоди в розмірі 416 грн. В результаті неправомірних дій відповідачки, йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, погіршенні сну і загального стану здоров’я, яку він оцінив в 3000  грн. та просить стягнути цю суму з відповідачки.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого та доповнив, що спірні металеві ворота і хвіртка були пошкоджені вантажним автомобілем, в травні 2010 р. відповідачка без його згоди демонтувала такі та встановила нові металеві ворота і хвіртку, від яких ключів йому не надала. Вважає, що відповідачка неправомірно демонтувала спірні ворота і хвіртку загальною вартістю 416 грн., чим спричинила йому збитки на вказану суму. Просить позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечила і зазначила, що позивач – її батько був співвласником квартири АДРЕСА_1, в якій проживав до 2002 року, та 19.11.2002 р. свою частку в такій подарував їй.  З того часу вона та її доньки ОСОБА_3 і ОСОБА_2 являються співвласниками будинку по АДРЕСА_1, а також земельної ділянки за вказаною адресою. Ще в 60-х роках її батьки встановили на подвір’ї будинку металеві ворота і хвіртку, які  під час робіт по впорядкуванню подвір’я в 2008 році були пошкоджені вантажним автомобілем, чому вона в травні 2010 році демонтувати такі та встановити нові металеві ворота і хвіртку. Між тим, дружина позивача - ОСОБА_4 пропонувала позивачу забрати собі старі ворота і хвіртку, від чого він відмовився. Вважає, що своїми діями не спричинила відповідачу жодної шкоди. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 24.12.1998 р. /а.с.34/, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, та членам її сім’ї ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1  

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 19.11.2002 р. подарували належні їм частки у вказаній квартирі своїй доньці ОСОБА_2 /а.с.33/, яка з того часу разом з доньками ОСОБА_3, ОСОБА_5 являються співвласниками будинку по АДРЕСА_1 /а.с.36,37/, а з 2008 року  ще й співвласниками земельної ділянки за вказаною адресою /а.с.35/.

Також встановлено, що в період проживання позивача в квартирі по АДРЕСА_1 в 1968 р. ним були встановлені на подвір’ї вказаного будинку металеві ворота і хвіртка    та що в  2002 року позивач переїхав проживати в квартиру АДРЕСА_2, що належить йому на праві власності.  

З пояснень відповідачки встановлено, що під час робіт по впорядкуванню земельної ділянки за вказаною адресою в 2008 році вантажним автомобілем було пошкоджено старі, фізично зношені металеві ворота і хвіртка, чому вона в травні 2010 року демонтувала такі та встановила нові металеві ворота і хвіртку та що дружина позивача –ОСОБА_4, яка проживає з нею, пропонувала позивачу забрати старі ворота і хвіртку, від чого той відмовився, що також підтвердив в судовому засіданні і позивач.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи із наведеного та враховуючи, що ОСОБА_2, як співвласник будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1, демонтуючи фізично зношені і пошкоджені металеві ворота і хвіртку та встановлюючи такі нові, не порушила жодних прав позивача, якому пропонувалося забрати демонтовані ворота і хвіртку, від чого він відмовився, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України і ст.ст. 11, 15, 317, 1166, 1167 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування 416 грн. матеріальної та 3000 грн. моральної шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Суддя:              

Оригінал рішення.