Справа № 2-а- 1409/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2010 року м. Попасна
Суддя Попаснянського районного суду Луганської області Григоренко Л.М.
розглянувши цивільну у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ПФУ у Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
Позивачка, посилаючись на те, що вона має статус „Дитина війни”, що підтверджується її пенсійним посвідченням, та відповідно до ст.1 та 6 и Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання дій УПФУ в Попаснянскому районі незаконними у зв’язку з нездійсненням підвищення до його пенсії як дитини війни у 2010 році, та просить зобов'язати відповідача здійснити вище зазначений перерахунок пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2010 року по грудень 2010 року. Справу просила розглянути у ї відсутність.
Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та у встановлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов, в яких позов не визнав та просить у задоволені відмовити.
Суд дослідивши матеріали справи вважає необхідним позов задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.
Із наданих позивачем документів на а.с.4-5 судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, але підвищення до його пенсії відповідно до ст.1 та 6 и Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було здійснено частково згідно відповіді на а.с.5.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст.22 Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З набранням чинності 01 січня 2006 року Закону № 2195 дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена на 2006 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а після внесення до останнього змін - було передбачено поетапне запровадження такого підвищення.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо викладення положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції.
Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004р.
У 2010 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, тому застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законам України про Державний бюджет України на 2010 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно: з 01 січня 2010 року - 695 грн., з 01 квітня 2010 року - 705 грн.
Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги оскільки особливий статус "дітей війни" та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії так як за змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом, так як Європейській Суд неодноразово наголошував, що згідно з Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, аргументи відносно відсутності бюджетних асигнувань не є поважною причиною для невиконання зобов'язань органів державної влади(Справа "Качко проти України" від 08.11.2005 року та інші).
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, які мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Враховуючи те, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які не вчинили дій для нарахування підвищення до пенсії позивача суд вважає протиправними, що порушують соціальні права позивача.
Таким чином суд вважає необхідним поновити права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Попаснянскому районі та зобов'язати відповідача провести нарахування та відповідні виплати, а саме зобов’язати нарахувати до пенсії позивачки з 01.01.2010 року підвищення до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. При цьому суд вважає можливим подовжити процесуальний строк позивачці для звернення до суду з адміністративним позовом до 01.01.2010 року, враховуючи те, що до змін внесених до ст.99-100 КАСУ законом України від 03.08.2010 року строк позовної давності був встановлений – в один рік, через що позивачка пропустила строк з поважних причин.
Судові витрати у справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі ст. ст.1, 3, 43, 48, 17,53, 55, ч. 1 ст. 85, п. 19 ч.1 ст. 92, 64 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України 22 травня 2008 року, Рішення Європейського Суду з прав людини "Качко проти України", керуючись ст.ст. 11, 69-71, 94, 122, 160, 162, п.1, 183/2 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Управління ПФУ у Попаснянському районі щодо нездійснення виплат та підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 , як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати та виплатити негайно ОСОБА_1 підвищення до її пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
Стягнути з ПФУ у Попаснянскому районі на користь ОСОБА_1 видатки на державне мито у розмірі 3 грн.40 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Постанова може бути оскаржене протягом 10 днів з дня її проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного суду через Попаснянський районний суд.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо не була подана апеляційна скарга.
Суддя: