Справа № 2а-911/10

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року                                   м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд в складі:

головуючого           –  судді Толкаченко О.О.,

при секретарі          –  Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському адміністративний  позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ІДПС                  м. Білгород-Дністровського взводу сержанта міліції Фомічьова Івана Федоровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ІДПС м. Білгород-Дністровського взводу сержанта міліції Фомічьова Івана Федоровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови, а саме просить суд, визнати неправомірними дії УДАІ ГУМВС України в Одеській області по притягненню її до адміністративної відповідальності згідно з постановою за справою про адміністративне правопорушення від 22.05.2010 року серії ВН № 120692. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 120962.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник УДАІ ГУМВС України в Одеській області в судове засідання не з’явився надіславши до суду письмові заперечення, в яких пред’явленні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з посиланням на те, що інспектор ДПС при виявленні правопорушення та складанні постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством. Просив розглядати справу у їх відсутність.

Відповідач – ІДПС м. Білгород-Дністровського взводу сержант міліції Фомічьов Іван Федорович у судове засідання не з’явився.

 У судовому засіданні встановлено, що 22.05.2010 року на 75 км автомобільної догори Одеса – Білгород-Дністровський – Монаші позивач ОСОБА_1 керувала автомобілем «Kia-Sorento» держаний номер НОМЕР_1, та була зупинена інспектором ДПС м. Білгород-Дністровського взводу сержантом міліції Фомічьовим Іваном Федоровичем за нібито здійсненого  маневру обгону з перетином суцільної лінії, яка позначає межі проїзної частини, на які в’їзд заборонено.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВН № 272722 позивач ОСОБА_1 в своїх поясненнях не погодилася з протоколом, та зазначила, що маневр обгону вона не здійснювала, та те, що співробітник ДАІ не знаходився в місці, яке б дозволяло йому бачити зазначений маневр.

Згідно із ч. 2, 4, 6 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити  докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 4 ст. 70 КАС України,   обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 7 КУпАП України – ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП України - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 

Протокол про адміністративне правопорушення ВН № 272722 на підставі якого була винесена постанова серії ВН № 120962 від 22.05.2010 року не підкріплений  жодними доказами на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 в своїх поясненнях зафіксованих у вищевказаному протоколі зазначила, що не згодна з викладеними  обставинами .  В процесі розгляду справи належним чином повідомлений відповідач також не надав жодних доказів як то фото-відеоматеріалів, показань свідків.

Так, як обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача у справах про протиправність дій, рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, а належних доказів щодо вчинення позивачем правопорушення відповідач не надав, то суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву  ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ІДПС м. Білгород-Дністровського взводу сержанта міліції Фомічьова Івана Федоровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Керуючись ст. 7, 245, 251, 293 КУпАП України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст. 69, 70, 71, 158-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний  позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ІДПС м. Білгород-Дністровського взводу сержанта міліції Фомічьова Івана Федоровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови – задовольнити.

Визнати неправомірними дії УДАІ ГУМВС України в Одеській області по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно з постановою за справою про адміністративне правопорушення від 22.05.2010 року серії ВН № 120692.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 120962 – визнати протиправною та скасувати.

Рішення місцевого загального  суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                       /підпис/                                                                      О.О.Толкаченко

З оригіналом вірно:

Суддя                                 О.О.Толкаченко