У Х В А Л А

                                                     ІМ`ЯМ           УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року                                                                                                         м. Ужгород

                                      Апеляційний суд  Закарпатської області в складі :

                                                головуючого  Дорчинець С.Г.,

                                                суддів  Мишинчук Н.С., Марчука  О.П.,

з участю прокурора  Фотченка С.І., захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією  прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на вирок Воловецького районного суду Закарпатської області  від 5  жовтня 2010 року, яким Справа № 11-714/10                                                                   номер рядка статистичного звіту  12

Головуючий у 1-й інстанції Вотьканич В.А.

Доповідач Мишинчук Н.С.

            ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1.  уродженець та мешканець АДРЕСА_1,  студент Львівського державного училища фізичної культури, неодружений, несудимий,

засуджений за ч. 1 ст. 187 КК України на  три роки позбавлення волі. На підстві ст.  75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання  з  наданням випробувального  строку терміном в один рік шість місяців.

           Запобіжним заходом  ОСОБА_2 залишено підписку про невиїзд.

           За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що  05.04. 2009 року  о 18 год. 50 хв.  в пасажирському поїзді  № 808 сполученням Мукачево-Львів, під час руху поїзду у тамборі вагону № 8  на ділянці дороги Воловець - Скотарське Львівської  залізниці,  умисно, з корисливих спонукань вчинив напад  на потерпілого ОСОБА_3  з метою заволодіння його майном, завдавши 6-7 ударів в область обличчя кулаком, один удар в груди та один в живіт , вимагав гроші в сумі 200 гривень, погрожуючи скинути з поїзда.  Виявивши відсутність грошей, заволодів  мобільним телефоном потерпліого марки „Fly”,  вартістю 945 грн.,  2 – ма стартовими картками оператора зв`язку вартістю  по 25 грн. кожна,  спортивною курткою з написом „Адідас”, вартістю 608 грн., спортивною кепкою з написом „ Адідас”, вартістю 144 грн., всього на суму 1747 грн., завдавши потерпілому шкоду на вказану суму та заподіяв йому легкі тілесні ушкодження  з короткочасним розладом здоров`я.

           В апеляції прокурор просить вирок скасувати та винести  новий апеляційним судом через м`якість призначеного покарання. Вважає, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_2 від відбування  призначеного покарання, оскільки даний злочин  вчинено умисно, такий  відноситься до категорії тяжкого, вчинений він  з метою легкої наживи. Це свідчить про ступінь суспільної небезпеки ОСОБА_2, тому його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції. Просить призначити покарання без призначення ст. 75 КК України.

          Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора про підтримання апеляції, пояснення захисника та засудженого в заперечення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний  суд вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

           Правильність кваліфікації, доведеність вини та фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються, тому  апеляційний суд в порядку ст. 365 КПК України перевіряє  висновок суду  в частині призначення покарання  ОСОБА_2.

           Вирок суду відповідає вимогам ст.ст. 323, 324 КПК України.  

           Суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_2 з урахуванням вимог ст. 65 КК України ,  з урахуваням  ступеня тяжкості вчиненого злочину, його особи, позитивних характеристик, молодий  вік, його щире розкаяння та добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, а також те, що злочин вчинив уперше.

           Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, а тому суд обгрунтовано звільнив ОСОБА_2  від відбування призначеного покарання з випробуванням, як більш доцільної форми  його виправлення.  З таким  висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.  

            Апеляційний суд  не погоджується з доводами апеляції і не вбачає підстав для скасування  вироку та постановлення нового.  Окрім того, прокурор, підтримуючи  обвинувачення в суді першої інстанції, свою позицію щодо міри покарання висловив  саме про необхідність застосування до підсудного  ст. 75 КК України , тому його апеляція  є суперечливою, необгрунтованою.            

            Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України , апеляційний суд

                                                                 у х в а л и в     :

апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від  5 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2   -  без зміни.

СУДДІ :