КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2п-5/10
У Х В А Л А
25 червня 2010 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області
у складі: головуючої - судді Негоди О.М.
при секретарі Пугач І.О.
за участю: представника позивача Гасанової Н.В.
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка заяву відповідачки ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Макіївський коксохімічний завод» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки від 8 травня 2007 року ОСОБА_2 визнано особою, що втратила право користування жилою площею в квартирі № АДРЕСА_1.
17 травня 2010 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд переглянути заочне рішення суду від 8 травня 2007 року в порядку ч.1 ст.224 ЦПК України, мотивуючи вимоги тим, що вона була відсутня у судовому засіданні в день постановляння рішення суду, оскільки не отримала копію позовної заяви і не була повідомлена про час і місце судового засідання. Копію вказаного рішення вона отримала 6 травня 2010 року.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_2 підтримала викладені у заяві обставини, пояснивши, що 8 травня 2007 року Кіровський районний суд м. Макіївки за її відсутності постановив рішення, яким визнав її особою, що втратила право користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1. Після смерті у ІНФОРМАЦІЯ_1 матері вона залишилась одна, оскільки у батька була інша родина, тому перейшла жити до бабусі за адресою: АДРЕСА_2, а 20.09.2004 року виїхала до м. Києва, де тимчасово мешкала у родині брата. Вона періодично приїздила у спірну квартиру, але судових повісток не знаходила, копію позовної заяви не отримала, про час і місце судового засідання не була повідомлена. У зв’язку з тим, що вона газети зовсім не читає, судові повідомлення про день та час розгляду справи не бачила. Під час судового розгляду справи 8 травня 2007 року та постановляння рішення вона була відсутня, тому не мала можливості реалізувати право на свій захист. Копію даного рішення вона особисто отримала в суді 02.08.2007 року, але з заявою про перегляд заочного рішення не звернулась. У зв’язку з правовою необізнаністю вирішила зайнятися даною справою пізніше. До 2009 року вона проживала у брата за адресою: АДРЕСА_3. У даний час вона мешкає у м.Макіївка, свого житла не має. Посилаючись на викладені обставини, просить суд переглянути заочне рішення.
Представник позивача ВАТ «МКХЗ» ОСОБА_1, що діє за довіреністю юридичної особи, проти скасування заочного рішення заперечувала, посилаючись на те, що заочне рішення було постановлено відповідно до чинного законодавства з урахуванням і на підставі наявних у справі доказів у зв’язку з відсутністю ОСОБА_2 за місцем її постійного проживання у м. Макіївці. Відповідачка пропустила передбачений законом 10-денний термін на оскарження заочного рішення, доказів про поважність причин пропуску процесуального строку не надала. Просить врахувати, що будинок, в якому проживала відповідачка, на підставі рішення виконкому Макіївської міської ради від 25.12.2007 року № 2119/2 переданий заводом у комунальну власність.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до приписів ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Матеріалами цивільної справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_2, місцезнаходження якої не було відоме позивачу, була своєчасно повідомлена про день, час та місце розгляду справи через оголошення у пресі – в друкованих органах, визначених Кабінетом Міністрів України. Від неї не надходило заяви про відкладення розгляду справи.
Заочне судове рішення від 8 травня 2007 року було постановлено на підставі і з урахуванням доказів, які надані суду позивачем.
Підставою для скасування заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України, є надання заявником доказів, що свідчать про поважність його неявки в судове засідання та доказів і обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що таких доказів вона не має.
Згідно вимог ч.2 ст.228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Як убачається з матеріалів справи, копію судового рішення ОСОБА_2 отримала 2 серпня 2007 року, що підтверджується її письмовою заявою (а.с.72). Свій підпис на даній заяві та вказану дату отримання судового рішення вона не оспорює.
Після отримання 02.08.2007р. копії рішення ОСОБА_2 в установлений законом 10 денний строк не звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, що вона визнає.
ОСОБА_2 не представила суду об’єктивних доказів, що свідчать про поважність причини пропуску нею встановленого законом строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення. Посилання відповідачки на правову необізнаність суд визнає безпідставними, оскільки в тексті даного судового документу роз’яснений строк і порядок оскарження заочного рішення. Крім того, з заявою про поновлення процесуального строку ОСОБА_2 не зверталась і таких вимог у судовому засіданні не заявляла.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для скасування постановленого заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.228, ч.2 ст.231, ч.1 ст.232 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, набирає законної сили з дня проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Суддя