Справа 2 –2902/ 10/0408
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі:
головуючого-судді Деркач Н.М.
при секретарі: Хуторній Ж.І.
представника позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом
ОСОБА_3
до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
про виділення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на квартиру , суд -
в с т а н о в и в:
24.11.2010 р. позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачів, в обґрунтування якого зазначила, що після смерті її з ОСОБА_2 матері – ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, вона є єдиною спадкоємицею померлої, оскільки ОСОБА_2 не приймав спадщину та відмовився від неї на користь позивачки. У зв’язку з цим їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майно, а саме цегляний гараж з погрібом та оглядовою ямою, які знаходяться у АДРЕСА_2, проте відмовлено в оформленні спадкових прав на належну померлій на праві приватної спільної сумісної власності з відповідачами частину квартири у АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що вищевказана частина квартири, належна померлій, не була виділена (визначена) за життя ОСОБА_7 Крім того, відповідачами було здійснено перепланування спірної квартири з 4-кімнатної на 3-кімнатну, внаслідок чого зменшилася загальна та житлова площа квартири. Незважаючи на те, що перепланування квартири прийнято в експлуатацію Актом комісії про введення в експлуатацію об'єкта після перепланування від 20.10.2009 р., правовстановлювальні документи на переплановану квартиру не замінено. У зв’язку з цим ОСОБА_3 просила суд визнати, що частки померлої ОСОБА_7 та інших співвласників в спірній квартирі, є рівними, та виділити їх по 1/5 частині кожному, а також визнати за нею та відповідачами за кожним в рівних частках по 1/5 частині право власності на спірну квартиру з урахуванням перепланування.
В судовому засіданні представник позивачки – адвокат ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі з вказаних вище підстав та наполягав на його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечував.
Інші відповідачі в судове засідання свою явку не забезпечили, просили суд про розгляд справи за їх відсутності, надали суду спільну заяву відповідачів про визнання позову.
Вислухавши сторони, проаналізувавши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивачки обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Крім визнання позову відповідачами позовні вимоги підтверджуються наступними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, яка доводиться матір’ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть та про народження (а.с. 8)
Згідно з довідкою КП ЖЕО №20 м. Кривого Рогу № 936 від 16.07.2010 р. (а.с.11) на момент смерті ОСОБА_7, померла була зареєстрована у АДРЕСА_3, де разом з нею проживала позивачка, що і було визначено місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, за відсутності заповіту спадкоємцями ОСОБА_7 виступали її діти- ОСОБА_3 та ОСОБА_2, проте останній заявою від 21.02.2007 р. на адресу Третьої Криворізької державної нотаріальної контори повідомив, що він відмовляється від спадщини та не заперечує проти того, щоб свідоцтво про право на спадщину було видано дочці померлої - ОСОБА_3
06.03.2007 р. державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О. було видано на ім’я позивачки свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з права на цегляний гараж площею 33,3 кв.м. бетонний погріб, бетонну оглядову яму, які знаходяться у АДРЕСА_2, що належали померлій (а.с. 13,14), проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 1203/02-31 від 03.08.2010 р. (а.с.16) державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Рикової Т.В. ОСОБА_3 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири у АДРЕСА_1, належну померлій разом з відповідачами на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло № Д-114, виданого 01.02.1996 року УЖКГ виконкому Криворізької міськради, згідно з розпорядженням № Ц-916 від 05.12.1995 року (а.с. 15). При цьому у вказаному свідоцтві про право власності на житло ім’я відповідачки ОСОБА_6 помилково зазначено як ОСОБА_6, тоді к відповідно до паспорту її ім’я по батькові зазначено як ОСОБА_6, у зв’язку з чим правовстановлюючі документи підлягають приведенню у відповідність до документів, що посвідчую особу відповідачки.
Підставою для відмови нотаріуса послужило те, що частина вказаної квартири не була виділена (визначена) за життя ОСОБА_7, оскільки згідно з п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р. № 20/5, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 р. щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Отже на відносини сторін з приводу права власності, що тривають, поширює свою дію чинний ЦК України 2003 р.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Майно може належній особам на праві спільної сумісної власності або спільної часткової власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно,
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно з ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Таким чином виходячи з рівності часток кожного зі співвласників у спільній сумісній власності, суд погоджується з позивачкою в тому, що частки співвласників в спірній квартирі є рівними і становлять відповідно по 1/5 частині для кожного співвласника, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у зв’язку з чим частки співвласників підлягають виділенню судом.
Крім того, як вбачається з Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» № 26113959 від 13.05.2010, реєстраційний №30417238, відповідачами було переплановано спірну квартиру з чотирикімнатної на трикімнатну, внаслідок чого загальна площа квартири зменшилась на 2,7 кв.м. та склала 78,2 кв.м., а житлова площа зменшилась на 2,6 кв.м. та склала 47,6 кв.м.
Листом КП ДОР «Криворізьке БТІ» №6022 від 18.12.2009 р. (а.с. 18) ОСОБА_2 було відмовлено в оформленні документів для видачі свідоцтва про право власності на спірну квартиру з урахуванням перепланування у зв’язку зі смертю ОСОБА_7 як співвласника нерухомого майна, через що вирішення питання щодо оформлення та видачі свідоцтва про право власності не може бути вирішено у загальному порядку.
Листом Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради №7203/8 від 25.08.2009 р. (а.с. 19) відповідачів було повідомлено, що згідно з п.2.3.3 Правил утримання та збереження житлового фонду у м. Кривому Розі, затверджених Рішенням Криворізької міської ради від 22.06.2005 р. № 3235 (зі змінами та доповненнями) замовник, зацікавлений у реконструкції квартири, надсилає до Управління житлово-комунального виконкому міськради клопотання про погодження проведення реконструкції, до якого додаються: технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість реконструкції, виконаний організацією, що має ліцензію на проектування та обстеження; копію документа, що посвідчує право власності на квартиру.
Відповідно до Технічного висновку щодо можливості перепланування приміщень квартири АДРЕСА_1 (а.с.20-26), наданого КВ КПДФ ДП «Державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «НДІПроектреконструкція», що діє на підставі Ліцензії серія АВ №195136, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України строком дії з 15.12.2006 р. по 15.12.2011 р., при виконанні робіт з перепланування приміщень спірної квартири відсутнє втручання в несучі конструкції житлового будинку, конструктивна схема житлового будинку не порушиться. Для виконання робіт по переплануванню приміщень спірної квартири, її власник повинен одержати дозвіл в УЖКГ на перепланування приміщень квартири №38 та здати в експлуатацію перепланування приміщень квартири.
Відповідно до Експертного висновку ТОВ «КривбасБудСервіс» (а.с. 27-31), яке є спеціалізованою організацією з обстеження і паспортизації існуючих будівель, споруд і інженерних зв'язків, а також розробки проектів посилення, відновлення конструкцій і основ будівель і споруд згідно з Наказом Держбуду і Держнаглядохоронпраці України від 30.07.2007г., що діє на підставі Ліцензії Держбуду України серія АВ № 357008 та є технічним експертом в галузі будівництва (експертиза проектів і обстеження будівель і споруд) на підставі посвідчення № 5-01-22, встановлено, що у конструкціях внутрішніх і зовнішніх стін, перегородок, міжповерхових перекриттів, а також у вузлах їх сполучення пошкодження і деформації відсутні. Всі вище перелічені несучі конструкції знаходяться в задовільному стані і відповідають категорії К-ІІ. Подальша експлуатація і зміни в конструкціях квартири з метою поліпшення житлових умов можливі при дотриманні нормативних вимог і рекомендацій справжнього висновку.
Актом комісії про ведення в експлуатацію об’єкта після перепланування від 20.10.2009 р. (а.с. 32), затвердженим УЖКГ виконкому Криворізької міської ради, спірна квартира була введена відповідачами в експлуатацію.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
Згідно з ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Таким чином, дії співвласників спрямовані на перепланування спірної квартири є правочином, і, за загальним правилом, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, вважається, що перепланування квартири було здійснено за згодою всіх співвласників, у зв’язку з чим породжує однакові для всіх співвласників наслідки, а тому частки співвласників в спірній квартирі після перепланування залишаються незмінним та рівними.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. При цьому одним зі способів захисту цивільних прав і інтересів виступає визнання права.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд вважає за можливе визнати в судовому порядку право власності позивачки, як спадкоємиці та правонаступниці всіх прав ОСОБА_7, та право власності відповідачів на спірну квартиру з урахуванням її перепланувань.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 3-4, 10,11, 60, 130,174, 212- 215 ЦПК, ст. 15, 16, 331, 332, 392 ЦК України , суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на квартиру – задовольнити повністю.
Визначити, що частки ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у спільній власності в квартирі АДРЕСА_1 є рівними та дорівнюють по 1/5 частині кожна.
Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за кожним в рівних частках по 1/5 частині право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 з урахуванням перепланування, загальною площею 78,2 кв.м., житловою площею 47,6 кв.м, розташовану на п’ятому поверсі 7-8 поверхового житлового будинку.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя