Справа № 2-217/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    08 грудня    2010 р.                                 с. Роздольне

    Роздольненський районний суд АР Крим у складі:

    головуючого судді Абеляшева О.В.

    при секретарі Гнатюк Є.М.

    розглянувши цивільну справу за позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання недійсною накладної, рішення комісії, визнання права власності,  

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання недійсною накладної, рішення комісії, визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням комісії з реформування від 20 листопада 2000 року до групи ОСОБА_1 передавались у власність птахівники, починаючи з 5. 26.12.2000 року на дані птахівники було накладено арешт. 04.02.2002 року було прийнято рішення суду про передачу позивачам зазначених птахівників, яке було допущено до негайного виконання та зазначене майно було передано позивачам у власність відповідно до акту державного виконавця від 21.02.2002 року, після чого майно у позивачів ніхто не забирав. Позивачі вважають, що вони мають підстави для визнання за ними права власності на вказане майно, оскільки їх сертифікати вважались погашеними на момент ліквідації СВК «Рисовий», у зв’язку з передачею майна державним виконавцем. Відповідач ОСОБА_7 претендує на птахівник № 5, посилаючись на наявність у нього накладної, протоколів комісії, рішення зборів, де був затверджений протокол. Позивачі вважають зазначені документи незаконними, оскільки у листопаді 2000 року було прийнято рішення комісії про передачу птахівників, починаючи з 5, групі ОСОБА_1, на птахівники було накладено арешт 26.12.2000 року, відповідно у серпні 2001 року СВК «Рисовий» приймати рішення про передачу птахівників не мав права. Протокол комісії від 08.02.2002 року, було скасовано рішенням Роздольненського районного суду АР Крим  від 01.03.2002, таким чином, затверджувати скасований протокол на зборах не мали права, крім того, на момент проведення зборів птахівників 5, 6, 7 у СВК «Рисовий» не було, оскільки вони вже були передані позивачам у власність, що підтверджується актом державного виконавця від 21.02.2010 року. Також позивачі зазначили, що після передачі їм майна, їх частки були продані ОСОБА_3, який є добросовісним набувачем та фактично власником майна на сьогоднішній день. На час укладення правочину, достатньо було письмової форми. З зазначених підстав, позивачі просять суд визнати незаконною накладну № 128 від 15 серпня 2001 року, рішення комісії СВК «Рисовий» від 04 серпня 2001 року, рішення зборів СВК «Рисовий» від 07 березня 2002 року та визнати за ними права власності на птахівники № 5, 6, 7, на будівлі 7, 8, 9, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2, а також її представник ОСОБА_8 позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач, а також його представники позов не визнали, зокрема зазначили, у зв’язку з тим, що у відповідача був сертифікат на майновий пай, відповідно до діючого на той час законодавства, йому було виділено майновий пай, що підтверджується накладними. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» у відповідача є право виділення даного майна за згодою сторін в натурі, разом з тим, згідно до ст. 7, 9, 23 зазначеного закону, все, що відноситься до компетенції органів самоорганізації колективного підприємства є повноваженнями самого підприємства та будь яке рішення повинно підтверджуватись загальними зборами підприємства, даного колективу людей. Загальних зборів, про те, що виділялось в рахунок майнового паю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та іншим птахівника № 5 ніколи не було, в той час, коли є рішення загальних зборів від березня 2002 року про виділ даного птахівника в рахунок майнового паю ОСОБА_7 Крім того, зазначив, що визнавати документи суб’єкту господарювання, який вже ліквідовано неправомірно. Представник відповідача також зазначив, що відповідач добросовісно володіє, починаючи з 2000 року, даним птахівником, про що свідчать акти, складені депутатським корпусом, сільською радою, що дійсно птахівник ніколи не передавався іншим особам, ОСОБА_7 ним володіє, користується, який йому переданий загальними зборами, що підтверджується рішенням загальних зборів від 07.03.2002 року. Зазначене рішення підтверджує рішення комісії про виділення птахівника № 5 ОСОБА_7 Також, зазначив, що позивачами не надано жодних доказів того, що у них коли не будь виникало право власності на зазначене майно, на теперішній час, не має жодного документу, який би підтверджував право власності позивачів на дане майно. Представник відповідача вважає, що документи, законність яких є предметом оскарження, є внутрішніми документами суб’єкту господарювання, у зв’язку з чим, не можуть бути оскарженими, скасованими, ні залишеними в силі. В договорах, які містяться в матеріалах справи, не зазначено, що продавався саме 5 птахівник, продавався майновий пай, який має грошове вираження. З зазначених обставин, відповідач та його представник вважають, що позов не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши сторони по справі та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

Судом встановлено, що 06 грудня 2000 року позивачі звернулись до суду з позовом до СВК «Рисовий» про витребування майнових паїв. Ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 26 грудня 2000 року з метою забезпечення позову було накладено арешт на майно СВК «Рисовий» - будівлі птахоферми.

28 лютого 2001 року за зазначеною ухвалою було відкрито виконавче провадження (а.с. 219).

Згідно акту прийому-передачі від 12 серпня 2001 року та накладної № 128 від 15 серпня 2001 року, комісією з врегулювання майнових питань СВК «Рисовий» було передано ОСОБА_7 птахівник № 5 (а.с. 321-323).

Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 04 лютого 2002 року за зазначеною справою, позовні вимоги позивачів до СВК «Рисовий» були задоволені, було передано майно, в тому числі і птахівник № 5, який є предметом спору, в частині передачі майна рішення допущене до негайного виконання.

На підставі зазначеного рішення, відповідно до акту державного виконавця про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу (а.с. 223-224), державним виконавцем 17 лютого 2002 року було вилучено майно у боржника – СВК «Рисовий».

 Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, право власності може бути визнано, якщо власник втратив документ, або інша особа не визнає наявне право власності.

Згідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачі вважають, що вони мають підстави для визнання за ними права власності на вказане майно, оскільки їх сертифікати вважались погашеними на момент ліквідації СВК «Рисовий», у зв’язку з передачею майна державним виконавцем.

З матеріалів справи вбачається, що суду не було надано доказів того, що ухвала суду від 26 грудня 2000 року була виконана відділом ДВС Роздольненського районного управління юстиції, у наданому суду акті державного виконавця від 17 лютого 2002 року відсутні данні про фактичну передачу спірного птахівника № 5 з СВК «Рисовий» позивачам.

Крім того, судом встановлено, що в подальшому, ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 10 червня 2004 року, рішення суду від 04 лютого 2002 року було скасовано за нововиявленими обставинами.

Таким чином, на думку суду, акт державного виконавця від 17 лютого 2002 року не є підтвердженням того, що спірне майно було передано позивачам, та не є доказом того, що птахівник № 5 є власністю позивачів, оскільки зазначений акт не є правовстановлюючим документом.

    Відповідно до рішення загальних зборів, співвласників майнових сертифікатів СВК «Рисовий» від 07.03.2002 року були затвердженні рішення комісії, в тому числі і про виділення майна групі по тваринництву і пенсіонерів (а.с. 332-339).

    Відповідач ОСОБА_7 користується зазначеним майном, а саме птахівником № 5 відповідно до акту приймання-передачі від 12 серпня 2001 року, складеного відповідно до рішення комісії з врегулювання майнових питань СВК «Рисовий» від 04 серпня 2001 року, протоколу № 9, відповідно до якого групі тваринників було виділено на майнові паї птахівники № 5, № 6, № 7, № 8 та накладної № 128 від 15 серпня 2001 року.

    Позивачі посилались на той факт, що після передачі їм майна, їх частки були продані ОСОБА_3, який є добросовісним набувачем та фактично власником майна на сьогоднішній день. На час укладення правочину, достатньо було письмової форми.

    Згідно до ст. 128 Цивільного кодексу України (1963 року), право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

    За змістом зазначеної норми передача речі породжує вказані наслідки, якщо вона здійснена власником речі.

    Позивачі не надали доказів того, що СВК «Рисовий» набув право власності на птахівник № 5 у встановленому законом порядку.

    Крім того, ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 10 червня 2004 року було скасовано рішення суду від 04 лютого 2002 року, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших до СВК «Рисовий» про витребування майнового паю, були задоволені, та було передано майно, в тому числі і птахівник № 5, який є предметом спору.

    Таким чином, на думку суду, доводи позивачів, щодо наявності у них підстав для визнання за ними права власності на птахівник № 5 є необґрунтованими.

    Позовні вимоги позивачів про визнання незаконними накладної від 15 серпня 2001 року № 128, видану на ім’я ОСОБА_7 про передачу птахівника № 5, рішення комісії від 04 серпня 2001 року, рішення зборів від 07 березня 2002 року не підлягають задоволенню, оскільки вони не є правовстановлюючими, а є внутрішніми документами господарської діяльності СВК «Рисовий», який на час розгляду справи ліквідований у зв’язку з банкрутством.

    Позовні вимоги, про визнання права власності на птахівники № 5, 6, 7, передані позивачам з СВК «Рисовий» в рахунок майнового паю також не підлягають задоволенню, оскільки зазначене майно є нерухомістю і відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

    Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується); фізичним особам та юридичним особам, що вишли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм.

    Відповідно до пункту 8.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7/5 встановлено, що оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування.

     Таким чином, суд своїм рішенням не може визнати право власності на об’єкти нерухомого майна – птахівників № 5, № 6, № 7, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 будівлі 7, 8, 9, оскільки право власності на зазначене майно підлягає державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації.    

    Доводи позивачів, стосовно того, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем та фактично власником майна у зв’язку з тим, що позивачі після передачі їм майна, свої долі продали йому, на думку суду є необґрунтованими з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, 05 березня 2002 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 були укладені угоди про передачу часток з сумісної власності, відповідно до яких ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 продали свої частки в майні, які передані їм відповідно до рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 04 лютого 2002 року.

Правовідносини сторін щодо відчуження часток у майні виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року, таким чином до них застосовуються норми Цивільного кодексу України від 18.07.1963 року.

Відповідно до ст. 225  Цивільного кодексу України (від 18.07.1963 року), право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власнику.

Позивачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 не надано доказів того, що вони є власниками будівель 7, 8, 9, розташованих за адресою АДРЕСА_1 та мають право їх продажу.

Згідно свідоцтв про право власності на майновий пай члену колективного сільськогосподарського підприємства, виданих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, їхня загальна доля в пайовому фонді СВК «Рисовий» складає 6865 гривень або 0,42694 % від загальної вартості майна пайового фонду. Зазначені свідоцтва підтверджують право власності на майнові паї позивачів, але не можуть бути доказом їхнього права власності на спірне майно.

Крім того, рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 04 лютого 2002 року, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших до СВК «Рисовий» про витребування майнового паю, та було передано майно, в тому числі і птахівник № 5, який є предметом спору, ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 10 червня 2004 року було скасовано.

Також, дослідивши докази по справі, судом не встановлено коло твариноводів, про які було зазначено в ухвалах Апеляційного суду АР Крим від 21 лютого 2007 року, 07 жовтня 2009 року, та про які зазначали позивачі, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази визначення кола зазначених осіб, їх структура, кількість, правове становище, організаційна форма, у зв’язку з чим, суд не має можливості вирішити питання про їх притягнення до участі у розгляді справи.

    Суд вважає, що у позивачів відсутні підстави для звернення до суду з вимогою захисту порушеного права, оскільки позивачами не надано жодних доказів того, що спірне майно є їх власністю, яке підтверджується відповідними документами, оформленими у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 182 ЦК України, ст.ст. 128, 225 ЦК України (1963р.), ст.ст. 2, 3, 10, 11, 15, 60, 213-215 ЦПК, ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання недійсної накладної, рішення комісії, зборів, визнання права власності, відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Роздольненський районний суд АР Крим протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: