УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року                                                                                   м. Ужгород

Апеляційний  суд  Закарпатської  області  в  складі  :

  головуючого  –  Дорчинець С.Г.,

  суддів  –  Симаченко Л.І., Крегула М.М.,  

  з участю прокурора  –   Фотченка С.І.,

  засудженого – ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на  вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 9.02.2010 року, яким засуджений

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 громадянин України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, непрацюючий, з погашеною судимістю, -  

за ст. 121 ч. 2 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 – заставу постановлено змінити на взяття під варту після набрання вироком законної сили.

          Заставне майно – автомобіль марки «ВАЗ – 2106» № НОМЕР_1 постановлено після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_2

          Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту затримання.

    За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що будучи в стані алкогольного сп’яніння, 24 грудня 2008 року в 21 год. 30 хв. в квартирі АДРЕСА_1, в ході сварки з ОСОБА_3 умисно кулаками та обутими в черевики ногами наніс останньому множинні удари по голові та інші частини тіла, причинивши йому тяжкі тілесні ушкодження від яких ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер.

    В апеляціях:

прокурор порушує питання про скасування вироку суду в зв’язку з м’якістю призначеного ОСОБА_1 покарання. Апелянт вказує, що судом не враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особи винного, що ОСОБА_1 вину визнав частково, що вчинив тяжких злочин в стані алкогольного сп’яніння, що заподіяну шкоду не відшкодував, що раніше притягався до кримінальної відповідальності за причинення тілесних ушкоджень. Просить справу направити на новий судовий розгляд;

підсудний ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку в частині призначення йому покарання, посилаючись на те, призначене покарання є занадто суворим. Судом не враховано того, що він побив потерпілого тому, що останній викрав у нього гроші в сумі 450 грн. Судом також не враховано, що у нього на утриманні 2 неповнолітніх дітей, дружина, що сім’ю утримує тим, що працює у людей по найму. Вважає, що у суду були всі підстави, для призначення йому покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, тобто призначити покарання нижче санкції, передбаченої ч. 2 ст. 121 КК України. Просить задовольнити його апеляцію.  

    Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію прокурора в повному обсязі, просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, просить її задовольнити, а апеляцію прокурора – відхилити, перевіривши справу в межах апеляцій, апеляційний суд не знаходить підстав для їх задоволення з таких міркувань.

    Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, з вироку суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані, які його характеризують. Судом також враховано його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, що він частково відшкодував заподіяну шкоду, що на його утриманні знаходяться малолітня дитина, а також те, що злочин вчинений в стані алкогольного сп’яніння. Судом враховані обставини вчинення злочину, а тому правильно прийшов до висновку що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.    

    При таких обставинах апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

    Доводи апелянтів про скасування вироку в зв’язку з м’якістю призначеного покарання та про суворість покарання не заслуговують на увагу, бо спростовані вказаними у вироці доказами.

    Тому, керуючись  ст.ст. 365, 366 КПК України,  апеляційний  суд

УХВАЛИВ :

          Апеляції прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 9.02.2010 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.

             Судді :

                                   головуючий – Дорчинець С.Г.,

                                   судді –  Симаченко Л.І., Крегул М.М.

Вірно:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області                                                   С. Г. Дорчинець