Справа № 2-9806-2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Грачов В.Л., за участі секретаря Дубаніної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення невиплаченої соціальної надбавки дітям війни,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся 21.07.2010 року в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (надалі ГУПФУ) Донецької області про стягнення невиплаченої соціальної надбавки дітям війни, посилаючись на те, що має статус "дитини війни", у зв’язку з чим у відповідності до ст.6 Закону України " «Про соціальний захист дітей війни" пенсія її повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. "1-29/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", визнані таким, що не відповідають Конституції. Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував. Позивач звернувся до відповідача щодо перерахування пенсійного забезпечення з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 01.01.2010 року по 29.11.2010 року, але отримав відмову, з якою не згоден. Вважає незаконною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області у перерахунку пенсійного забезпечення з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період і просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по невиплаченій соціальній надбавці за період: - з 01.01.2010 року по 29.11.2010 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність, підтримав свої позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив справу слухати у його відсутність, у запереченні на позов позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , Кабінетом Міністрів України у 2006 р. не було зроблено. Законом України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, тому, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 , яким визнано неконституційним п.12 ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» визнано неконституційним, видатки на підвищення дітям війни не передбачено, як і не визначено, за рахунок яких коштів і джерел , в якому порядку, який чином обчислювати вказаний розмір. Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який визнано у подальшому неконституційним. Згідно ПКМУ № 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" підвищення до пенсії проводиться у твердих розмірах : з 22 травня – 48,10 грн.; з 1 липня -48,20 та з 1 жовтня -49,80 грн. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в ГУПФУ в Донецької області, що підтверджується відміткою на пенсійному посвідченні та відповідною довідкою.
Відповідно до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., що набув чинності 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. № 1646-У1 прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 01.01.2010 р. складає - 695 грн.; з 01.04.2010 р. по 01.07.2010 р.- 706 грн. ;з 01.07.2010 р.- 709 грн.; з 01.10.2010 р.- 723 грн., з 01 .12.2010р.- 734 грн.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.16 ЦК України – суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст.257 ЦК України – загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь з відповідача невиплаченого підвищення до пенсії як дитини війни за період: - 01.01.2010 року по 29.11.2010 року, у відповідності до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 ЦПК України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави .
Керуючись ст. ст. 8, 46, 152 Конституції України, ст. ст.14, 16, 257 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 6, 8, 10, 11,15, 57,60, 88, 107, 208-209, 212- 215, 294 ЦПК суд , -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Донецьку здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як особі, що має статус дитини війни, за період з 01.01.2010р. по 29.11.2010р ., відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійсненних виплат .
Звільнити Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від сплати судових витрат.
На рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.
Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Артемівського
міськрайонного суду В.Л.Грачов