П О С Т А Н О В А

     іменем      України  

                16 листопада 2010 року                                   Бершадський районний суд                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Вінницької області

                 В складі головуючого               судді              Гуцола В.І.

                 при     секретарі                                              Терлецькій О.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до   інспектора ДПС ВДАІУ Тростянецького району Вінницької області Плаксивого Віктора Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                     в с т а н о в и в :

             Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з цим позовом до інспектора ДПС ВДАІУ Тростянецького району Вінницької області Плаксивого В.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  з тих підстав, що як стверджує,  3.10.2010 року відносно нього винесена постанова серії АВ № 170984 про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу 430 грн., за те, що він нібито 3.10.2010 року о 19 год. 45 хв. в с.Глибочок, керував автомобілем ЛУАЗ д/н НОМЕР_1 без свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим скоїв правопорушення вимог 2.1. ПДР України за що передбачена відповідальність ст. 126 КУпАП. Дійсно 3.10.2010 року о.19 год. 45 хв. в с.Глибочок він керував даним автомобілем і був зупинений інспектором ДПС Плаксивим В.А., який попросив пред’явити документи – свідоцтво про реєстрацію т/з. Знаючи та будучи впевненим, що документ находиться в автомобілі, мав його пред’явити, але не знайшов. ОСОБА_1 попросив щоб інспектор ДПС не складав протокол, оскільки свідоцтво про реєстрацію т/з в нього є і він зараз його знайде, але відповідач на його прохання не реагував і на підставі протоколу став виносити постанову про адміністративне правопорушення. Коли відповідач заповнював постанову, позивач знайшов свідоцтво про реєстрацію т/з і зразу ж пред’явив його інспектору ДПС Плаксивому В.А., однак відповідач повідомив що все вже оформлено і іншого виходу немає.   Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення стягнення є неправомірним, оскільки він не порушував ПДР України. Просить її скасувати.  

            Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, позов підтримує.

            Відповідач в судове засідання не   з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки та розписка про отримання судової повістки про виклик, тому суд вважає за можливе слухати справу без представника відповідача та без відповідача.              

            При вирішенні даної справи суд керувався наступним.

            Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

             1)     на       підставі,       у    межах    повноважень    та    у    спосіб,     що, передбачені Конституцією та законами України;

             2)     з    використанням    повноваження    з      метою,      з      якою      це повноваження надано;

             3)     обґрунтовано,    тобто з урахуванням усіх  обставин,  що  мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

             4)     безсторонньо (неупереджено);

             5)     добросовісно;

             6)     розсудливо;

              7)     з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

             8)     пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

              9)     з    урахуванням    права    особи на участь у  процесі прийняття

рішення;

              10)     своєчасно, тобто протягом розумного строку.

            Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.      

        Судом встановлено, що під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача відповідач діяв  на підставі законів України, оскільки позивач порушив п. 2.1   Правил дорожнього руху України, а саме, керував автомобілем без свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що підтверджується його позовною заявою та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на іншу особу.

          Тому суд вважає постанову законною і обґрунтованою, а позов - безпідставним, незаконним і таким, що не підлягає задоволенню в повному об’ємі.

         На підставі    ст.ст. 126 ч.1, 287-289, 293 КУпАП,  керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в  :

               В позові ОСОБА_1 до   інспектора ДПС ВДАІУ Тростянецького району Вінницької області Плаксивого Віктора Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення  - відмовити.

              Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.                                          

                                                      СУДДЯ