Справа № 2а-213/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді – Попова В.В.,
при секретарі – Ладухіній І.С.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Б ДПС ВДАІ молодшого сержанта міліції Авраменко Віталія Олександровича, третя особа: Окремий батальйон ДПС ВДАІ з обслуговування м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій відповідача, скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, винесення окремої ухвали відносно відповідача та стягнення з державного бюджету понесених і документально підтверджених судових витрат, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно з постановою інспектора ДПС Б ДПС ВДАІ молодшого сержанта міліції Авраменко Віталія Олександровича від 21.05.2010 року, 21.05.2010 року, о 17 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_1, на перехресті вул. Нікопольське шосе – вул. Рязанова в м. Кривому Розі, керував автомобілем «Шкода» д/н НОМЕР_1, повертаючи ліворуч при основному зеленому сигналі світлофору, не надав дорогу транспортним засобам, які рухались в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п. 16.6 ПДР України, у зв’язку з чим позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. Позивач вважає, що дії інспектора ДПС є протиправними, постанова підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі має бути закрито. В обґрунтування своїх позовних вимог він зазначив, що відповідачем в якості доказу було використане неякісне відео, зафіксоване на особисту цифрову фотокамеру «Kodak CV 913» молодшого сержанта міліції Авраменко В.О. і такими діями відповідач порушив принцип дотримання законності та його права і інтереси людини і громадянина, гарантовані йому Конституцією України. Після чого, на підставі вказаного відеозапису, проігнорувавши прохання позивача занести до протоколу відомості щодо допуску даного технічного засобу фото- та відео фіксації до використання на території України, відповідачем було складено Протокол про адміністративне правопорушення серія АР 200576. Після цього, проігнорувавши клопотання позивача про перенесення часу розгляду справи, та порушивши його право на юридичну допомогу, позбавивши позивача можливості надати документи, характеризуючи його особистість та матеріальне становище, не врахувавши його пояснення по справі, відповідач виніс Постанову, якою притягнув його до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 425 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити. Наполягає на задоволенні своїх позовних вимог в частині закриття провадження по даній адміністративній справі, що передбачається ст.293 КУпАП, та в частині присудження з Державного бюджету України на його користь всіх здійснених ним документально підтверджених судових витрат. При цьому позивач надав суду квитанцію про сплату 530 грн. 40 коп., Договір про надання правової допомоги та Акт виконаних робіт згідно Договору. Також наполягає на постановленні судом відносно відповідача окремої ухвали, у зв’язку з порушенням ним Закону, оскільки відповідач фіксував його і його автомобіль на фотокамеру Кодак, що є незаконним втручанням в його особисте життя.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень суду не надав.
Представник третьої особи - Новобузького взводу ДПС ДАІ – в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд, оцінюючи відповідно до ст. 159 КАС України, всебічно, повно, об’єктивно досліджені судом докази, вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених у судовому засіданні наступних фактичних даних.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
21.05.2010 року інспектором ДПС Б ДПС ВДАІ молодшим сержантом міліції Авраменко В.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 на перехресті вул. Нікопольське шосе – вул. Рязанова в м. Кривому Розі, керував автомобілем «Шкода» д/н НОМЕР_1, повертаючи ліворуч при основному зеленому сигналі світлофору, не надав дорогу транспортним засобам, які рухались в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п. 16.6 ПДР України. У розділі Протоколу, відведеного на пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив, що дане правопорушення не вчиняв. (а.с.9).
За даним Протоколом, 21.05.2010 року вищевказаним інспектором ДАІ було винесено Постанову в справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 с. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 8).
Вказана постанова разом з протоколом була отримана позивачем 21.05.2010 року особисто.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З’ясовуючи обставини справи і оцінюючи докази суд виходив з наступного.
Виходячи з положень ст.ст. 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, зокрема, на підставі пояснень сторін та письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Єдиним доказом вчинення позивачем правопорушення є вищевказаний протокол та постанова в справі про адміністративне правопорушення. Інших доказів, які б містили інформацію щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху і на підставі яких суд встановив би наявність цього порушення відповідачем не надано, свідки вчинення позивачем правопорушення відсутні.
У зв’язку з викладеним вище, суд також знаходить, що відповідачем не виконані вимоги статті 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно закриття провадження в адміністративній справі, оскільки відповідно до п.3 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень і відповідно до ст.162 КАС України суд, при вирішенні справи, не може прийняти постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Посилання позивача на ст.293 КУпАП в даному випадку є безпідставним, оскільки у зазначеній нормі йдеться про розгляд скарги або протесту на постанову про адміністративне правопорушення в межах розгляду справ про накладення адміністративних стягнень, у той час як юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства визначає Кодекс адміністративного судочинства України (ст.1 КАС України), а не Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно присудження з Державного бюджету України на його користь всіх здійснених ним документально підтверджених судових витрат за наступними підставами.
Так, відповідно до ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст.90 КАС України, витрати на правову допомогу складаються з витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.
Позивач, на підтвердження сплати ним судових витрат надав квитанцію до прибуткового ордеру №19 про сплату 530 грн. 40 коп., Договір про надання правової допомоги та Акт виконаних робіт згідно цього Договору. Згідно з наданами документами позивач сплатив Суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 за консультацію та складання позову 530 грн. 40 коп.
Проте позивач не надав суду жодного документа, підтверджуючого статус ОСОБА_3 як адвоката або іншого фахівця в галузі права, що вимагає ст.90 КАС України.
Крім того, не підлягає задоволенню вимога позивач стосовно постановлення відносно відповідача окремої ухвали за порушення закону, оскільки позивачем не наданого жодного доказу такого порушення.
Відповідно до ч.1 ст.166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Проте під час розгляду даної справи судом не виявлено порушень закону з боку відповідача і позивач, який вважає, що дії відповідача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення були протизаконними не надав на підтвердження цього жодного доказу.
Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення – скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 86, 94, 122, 128, 158, 160-163, 171-2 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії інспектора ДПС Б ДПС ВДАІ молодшого сержанта міліції Авраменко Віталія Олександровича щодо винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення Серія АН № 616245 від 21.05.2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - протиправними.
Скасувати Постанову в справі про адміністративне правопорушення Серія АН № 616245 від 21.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп., винесену інспектором ДПС Б ДПС ВДАІ молодшим сержантом міліції Авраменко Віталієм Олександровичем.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)
з оригіналом згідно
Суддя В.В.Попов.