Справа № 2-632/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

    головуючого                           -     судді Попова В.В.,

    при секретарі                         -     Ладухіній І.С.,

    за участю:

    представника позивача     -     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом і в обгрунтування позовних вимог вказав, що 29 грудня 2006 року вона з відповідачем уклала договір позики грошових коштів, який був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Тищенко О.І.

За вказаним договором позивач позичила відповідачу 30 000 грн., які були передані позичальнику до підписання договору позики.

За умовами п.1 Договору строк повернення боргу – 29 грудня 2009 року.  Відповідач, в порушення вимог п.3 Договору, не сплатив жодного разу щомісячного погашення боргу.

На даний час відповідач не повернув позивачу грошові кошти, уникає зустрічі і не бажає повертати заборгованість у сумі 30 000 грн., яка не була ним сплачена повністю, у зв’зки з чим позивач просить суд стягнути вказану суму заборгованості з відповідача на свою користь.

Крім того, позивач зазначив, що відповідач, не повернувши їй грошові кошти у сумі 30 000 грн. порушив її право приватної власності на вказані  грошові кошти, що гарантоване Конституцією України. Внаслідок неправомірних дій відповідача вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, у зв’язку з вищезазначеними протиправними діями відповідача, у порушенні її права власності на грошові кошти, у психоемоціональній напрузі, реакції роздратованості, неурівноваженістю, що відобразилася в мікросоціальних контактах, в спілкуванні з оточуючими, на якості соціального життя, у тривожному стані, пов’язаному з можливими негативними перспективами ділової співпраці, що є неблагоприятним фактором для підприємницької діяльності позивача, у негативних змінах налагодженого життєвого ритму та адаптованого гармонічного існування, що потягло за собою необхідність неконструктивного використання часу, у негативних емоціональних хвилюваннях, у приниженні гідності, несправедливого відношення до неї відповідача, розгубленості та розпачі.

Позивач також зазначила, що відповідач за власною ініціативою, маючи стабільний дохід, порушуючи ст.41 Конституції України, не повернув їй грошові кошти чим спричинив моральну шкоду навмисно, що вказує на склад цивільного правопорушення в діях відповідача – наявність шкоди (матеріальна шкода: незаконна відмова відповідача від повернення грошових коштів за договором позики, моральна шкода: приниження честі та гідності позивача); - причинний зв’язок між діями відповідача та шкодою – вина відповідача, який умисно, всупереч вимогам ст.41 Конституції України не повернув позивачу її грошові кошти, порушивши право приватної власності позивача.

Розмір моральної шкоди позивач визначив в сумі 5 000 грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав. На підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

            Так, відповідно до Договору позики грошей від 29.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Тищенко О.І. позивач надала відповідачу суму грошей у розмірі – 30 000 грн. з кінцевим строком виплати всієї вищевказаної позиченої грошової суми-боргу до 29.12.2009 року (а.с.7) Згідно з пунктом 2 Договору сторони прийняли-передали вищевказану суму грошей у повному розмірі до підписання цього договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.  

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем від позивача отримано грошові кошти в розмірі 30 000 грн. за умовами викладеними в вищезазначеному Договорі, із зобов’язанням повернути вказану суму не пізніше 29.12.2009 року. Дана обставина підтверджується Договором позики грошей і не спростована відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем не повернута позивачу вищевказана сума заборгованості у встановлені Договором строки. Дана обставина підтверджується письмовими поясненнями позивача і поясненнями представника позивача у судовому засіданні. Від відповідача на спростування даної обставини не надійшло жодного заперечення за весь час розгляду справи.

Таким чином вимога позивач щодо стягнення з відповідача 30 000 грн. заборгованості за Договором позики грошей підлягає задоволенню.

Не підлягає задоволенню вимога позивача стосовно стягнення моральної шкоди з відповідача за наступними підставами.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у  приниженні  честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності  (в тому числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням  під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до статті 1167 ЦК України Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз’яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди,  протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Проте позивачем не надано жодного доказу, підтверджуючого наявність такої шкоди, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави для оцінки дій відповідача як протиправних і з’ясування питання щодо наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням  заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином позовна заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, у зв’язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 300 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1049, 1050, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 88, 208-210, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 29.12.2006 року у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в загальному розмірі 420 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення, оформленою згідно вимог ст.229 ЦПК України, може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до ст.209 ЦПК України – з дня складення в повному обсязі.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                                        В.В. Попов.