Справа № 2- а-11015/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.11.2010 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя в складі: головуючого судді Богуславської І.А., при секретарі Зал Т.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню м.Маріуполя капітана міліції Жаркенова Олексія Вікторовича про скасування постанови №АН 671773 від 13.10.2010 року про притягнення до адміністраивної відповідальності та накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню м.Маріуполя капітаном міліції Жаркеновим О.В. 13.10.2010р. було винесено постанову АН № 671773 якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122 ч.2, 1212 ч.2, 36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Вказаною постановою було встановлено, що він керуючи транспортним засобом – автобусом “Богдан” по маршруту №123 порушив п.8.7.3е, п.15.9 г, п.16.3 Правил дорожнього руху України, а саме зупинився ближче ніж за 10 м до пішохідного переходу для висадки пасажирів, зупинив транспортний засіб за розміткою 1.12 (стоп-лінією) та світлофором, а також почав рух на заборонене червоне світло світлофору. З зазначеною постановою він не згоден, вважає її незаконною та просить скасувати. Пояснив, що він був зупинений інспектором ДАІ і протокол про скоєне правопорушення був склалений на місці, проте вважає його незаконним оскільки пам’ятає, що на вказаній ділянці дороги, а саме на перехресті пр. Металургів з пр. Ілліча в м.Маріуполі, правил ДР не порушував, проїхав перехрестя виключно на зелене світло світлофору. Копію протоколу отримав на місці, копію постанови отримав поштою.
У судове засідання позивач надав заяву у якій підтримав позовні вимоги по вищевказаним підставам, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги не визнав у повному обсязі обґрунтував це тим, що порушення ПДР мали місце та були зафіксовані належним чином про що надав відео-запис. Також зазначив, що при складанні протоколу та винесенні постанови відносно ОСОБА_1 заявлений в адміністративному позові свідок ОСОБА_3 не була присутня і пояснень не давала.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми суд розглянув справу у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
13.10.2010р. інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню м.Маріуполя капітаном міліції Жаркеновим О.В. було складено адміністративний протокол серії АН1 № 205400 відносно ОСОБА_1, який 13.10.2010р. о 16-53 год., керуючи автобусом “Богдан”, держзнак НОМЕР_2 по маршруту №123, рухався по пр. Металургів в м.Маріуполі та на перехресті з пр. Ілліча зупинив транспортний засіб за розміткою 1.12 (стоп-лінією) та світлофором, а також почав рух на заборонене червоне світло світлофору чим порушив п.8.7.3е, п.16.3, а також в порушення п.15.9г здійснив зупинку автобуса ближче ніж за 10 м до пішохідного переходу для висадки пасажирів, чим здійснив адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст.122, ч.2 ст. 1212 КпАП України.
З урахуванням вимог ст. 36 КУпАП інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню м.Маріуполя капітаном міліції Жаркеновим О.В. було винесено постанову серії АН №671773, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено аміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
При вирішенні спору судом прийнято до уваги, що за приписами ст.255 КУПаП інспектор ДПС, як працівник органів внутрішніх справ склав відносно позивача ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, про що вказує сам позивач.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.222 КУПаП України інспектором ДПС на місці скоєння правопорушення розглянуте правопорушення і ухвалена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР визначені у п.16 Інструції від 27.03.2009р. №111 за приписами п.16.6 якою за всіма виявленими порушеннями ПДР складаються протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі яка його змінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що при несенні служби і виявленні адміністративного правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, працівник ДПС зобов'язаний - припинити адміністративне правопорушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, виносити відповідно до чинного законодавства постанови про адміністративні порушення (п.3.4), забезпечувати ефективне використання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (п.3.5).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1 № 205400 від 13.10.2010 року в ньому зафіксовано що є додатком до нього, а саме зазначено факт ведення фото- та відеозйомки. В графі “пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності” позивач особисто зазначив, що з протоколом ознайомлений проте по суті не згоден. Підпис позивача в протоколі спростовує доводи позивача про те що його було позбавлено права на захист передбачене ст.256 КУпАП. Вимогу позивача про допит у якості свідка громадянку ОСОБА_3 суд залишає без задоволення оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії АН1 №205400 вказана особа у якості свідка зазначена не була, та вважати що вона дійсно була очевидцем описаних у протоколі подій у суда не має підстав.
Ознайомившись з відеозаписом суд приходить до висновку про те, що порушення правил ДР мали місце. А саме відео- та фотозйомкою зафіксовано автобус “Богдан” державний знак НОМЕР_1, із зазначенням номера маршруту, а саме №123, який при під’їзді до перехрестя пр. Металургів з пр. Ілліча в м.Маріуполі зупинився за межами розмітки 1.12 (стоп-лінії) та світлофором, а також почав рух на заборонене червоне світло світлофору. Крім того в порушення вимог п.15.9г після повороту праворуч на пр. Ілліча ОСОБА_1 здійснив зупинку автобуса для висадки пасажирів ближче ніж за 10 м до пішохідного переходу.
З урахуванням викладеного суд не приймає до уваги пояснення позивача в частині того, що він не порушував жодного правила ДР, а дані зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, вважаючи таку позицію бажанням позивача уникнути відповідальності за скоєне правопорушення. Крім того позивачем не доведено факт порушення працівниками міліції норм і правил законодавства при фіксуванні правопорушення, складанні протоколу та постанови.
Таким чином суд вважає що протокол про скоєнння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та постанова про накладення на нього адміністративного стягнення були винесені правомірно, а дії інспектора ДПС відповідають Iнструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України “Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС” № 111 від 27.03.2009р.
Суд вважає, що відповідачем вірно дана оцінка дій позивача стосовно вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2, ст. 1212 ч.2 КУпАП та правомірно з цього приводу ухвалена постанова з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.ст.9,10,11,159,160,162,163 КАС України, Наказу МВС України від 27.03.2009р. №111 про затвердження Інструції ч.2 ст.122, ст. 1212 ч.2, ст. 36 КУпАП України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню м.Маріуполя капітана міліції Жаркенова Олексія Вікторовича про скасування постанови №АН 671773 від 13.10.2010 року про притягнення до адміністраивної відповідальності та накладення адміністративного стягнення відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Копія справжня: