Справа № 2-а-1674/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 грудня 2010 р. Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді       Палюх Н.М.

при секретарі                Вєтушок Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про визнання рішення неправомірним та перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач 30 вересня 2010 року звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про визнання неправомірним рішення щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов’язання проведення перерахунку  пенсії у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 26.11.2009р. Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи по захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію по інвалідності в управлінні ПФУ у Залізничному районі м. Львова. Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідачем, всупереч вимог вказаного Закону, пенсія йому виплачувалася не в повному обсязі, чим порушено його конституційні права.  Коли він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії , то отримав відмову з огляду на те, що пенсія виплачується згідно діючого законодавства.

    В судовому засіданні  позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого та просить  визнати неправомірним рішення відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов’язати провести перерахунок  пенсії у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період  з 26.11.2009р. по 10.12.2010р.

    Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив  та зазначив, що позивачу виплачується  пенсія у розмірі визначеному постановами Кабінету Міністрів України,   на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст.  50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини. Між тим, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.  Просить в позові відмовити.

    Заслухавши пояснення сторін і вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням  серії НОМЕР_1 /а.с.5/ та йому  встановлена третя група інвалідності, з встановленням причини інвалідності - захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с.5 зв./.

Також встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії та що відповідач 26.11.2009р. відмовив позивачу у призначенні державної та додаткової пенсій по інвалідності у розмірах, визначених статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої інвалідам 3 групи додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановлюється у розмірі 50 процентів пенсії за віком та частиною 4 статті 54 цього Закону, згідно якої розміри пенсій для інвалідів 3 групи інвалідності складають 6 мінімальних пенсій за віком, з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення Управлінням розрахунку /а.с.7/.  

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

          Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі - 6 мінімальних пенсій за віком.  

Згідно ч. 3 ст. 67   спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"  затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня 734 гривні.

Таким чином, для позивача як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, З, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, з огляду на ч. 2 ст. 8 КАС України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорам даної категорії, де судами було встановлено порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах „Проніна проти України" та „Кечко проти України".

Також, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" від 23.02.2006 р., рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової пенсій) у розмірах, менших від визначених ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірними.

Відповідно до ч.2 ст. 99  КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.  

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду 30.09.2010 року, тобто не в межах встановленого ст. 99 КАС України шестимісячного строку,  відновити пропущений строк не просив, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача за період з 26.11.2009р. до 30.03.2010р.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом зобов'язання відповідача  провести перерахунок і виплату пенсії позивача з 30 березня 2010 р. по 10 грудня 2010р.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 99 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд –

Постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова щодо відмови призначенні та виплати ОСОБА_1 сум державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, за період 30.03.2010 року по 10.12.2010 року  з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Залізничний районний суд м.Львова, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:

Оригінал постанови.