Справа № 3-1848/2010                  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

15 грудня 2010 року Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області Акуленко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної Державної інспекції праці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженої м.Сніжне Донецької області, громадянки України, суб’єкта підприємницької діяльності, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

           24 листопада 2010р. при проведенні первинної комплексної перевірки додержання чинного законодавства про працю суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, яка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: м.Сніжне, вул.Гагаріна, передринкова площа, павільйон «Оригінал», встановлені наступні порушення вимог чинного трудового законодавства.

           На момент перевірки, у павільйоні «Оригінал», який розташований  за адресою: м.Сніжне, вул.Гагаріна, передринкова площа, виконувала роботу продавця ОСОБА_2, яка  працює без оформлення трудових відносин близько 7 місяців, з квітня 2010р.

           У відповідності з ч.3 ст.24 КЗпП України, договір вважається укладеним, коли працівника фактично було допущено до роботи. Роботодавцем порушено вимоги ст.24 КЗпП України в частині обов’язкового укладення трудового договору між фізичною особою та працівником у письмовій формі  та ст.24-1 КЗпП України в частині реєстрації трудового договору в державній службі зайнятості  та вимоги ст.ст.2,21, п.6 ст.24, ст.24-1 КЗпП України,  наказу Міністерства праці та соціальної політики від 8 червня 2001 року № 260, ст.253 КЗпП України, ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01р., ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», фізичною особою не провадиться відрахування страхових внесків. Як наслідок  ухилення від легалізації реально існуючих трудових відносин працівниця позбавлена усіх трудових прав та соціальних гарантій – права на  відпочинок, на заробітну плату, на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування у разі хвороби, втрати працездатності, безробіття, права звернення до суду для вирішення трудових спорів.

        Крім того, на порушення ст.66 КЗпП України, для працівниць не встановлено час  перерви та її тривалість. Роботодавцем не ведеться облік робочого часу працівниць, що свідчить по порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»

       Робочий час працівниць за тиждень перевищує 40 годин, чим порушено ст.50 КЗпП України.

       Нормами законодавства встановлено, що працівники, які займають посади, професії, які за класифікатором професій  не належать до категорії простої, некваліфікованої праці, повинні отримувати заробітну плату в розмірі визначеному генеральною,  регіональною та галузевими угодами. Посада продавця не належить до розділу 9 класифікатора професій, яким визначено перелік простих, некваліфікованих професій. Пунктом 2.2 розділу 2 Генеральної угоди між КМУ, об’єднаннями роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками  та профоб’єднаннями, мінімальна ставка робітника 1-го розряду встановлюється у розмірі не менш 120%  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої державою. Заробітна плата продавця ОСОБА_2 складає 800 грн., що не відповідає вимогам  ст.ст.95,96,97 КЗпП України, ст.ст.3,8,11,14 Закону України «Про оплату праці».

         ОСОБА_1 в суді  факт правопорушення  визнала.

         Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги законодавства про працю, що передбачає відповідальність за ч.1 ст.41 КУпАП.

         Враховуючи характер      вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, її особу та ступінь вини, вважаю за необхідне  піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі  510 грн.  

           Керуючись ст.ст. 41 ч.1,268,283,294 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та піддати її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі  510 грн. на користь  держави.

          Постанова може бути оскаржена   протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційоного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.

           Суддя