Справа № 2-1708
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 грудня 2010 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В., розглянувши у відкритому (заочному) судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій головного управління ПФУ в Івано-Франківській області неправомірними, зобов’язання здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнення невиплаченої заборгованості,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримує, а справу просить розглядати у його відсутності.
Представник головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст. 205 ЦПК України.
Суд, розглянувши позовну заяву, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року є дитиною війни, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1, та пенсійним посвідченням, в яких зазначено дату його народження, ІНФОРМАЦІЯ_1
В силу вимог статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на наведене, позивач має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 111 даного Закону, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007рік» № 489-V від 19.12 2006 року були визнані неконституційними, тобто із цього часу дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей законів, що визнанні неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року.
Статтею 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28.12 2007 року, ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, якою передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10 1993 року, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05 2008 року по справі № 10-рп/2008 були визнанні неконституційними положення ст. 41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в повному обсязі. Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними. При цьому рішення Конституційного суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році виникло з 22.05 2008 року.
Судом встановлено, що всупереч вказаним рішенням Конституційного Суду України, вказане підвищення пенсії позивачу протягом 2007-2008 років не виплачувалося. Нарахування та виплата з 2009 року по даний час підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги дітям війни, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ«Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до преамбули ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ним визначаються принципи засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Так як чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, то це не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України N 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В силу ч.1 ст.107 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із Законом. Таким чином, для покладення на органи Пенсійного Фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, неодхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії. За таких обставин, суд вважає, що відмова управління ПФУ в Косівському районі в перерахунку та виплаті позивачу надбавок і пільг до пенсії за віком в розмірах встановлених вищенаведеними законами України, є протиправною та безпідставною.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії здійснює управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі, у виконанні яких відповідач безпідставно відмовив, то позовні вимоги позивача в частині стягнення з управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі згідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» недоплати 30 % мінімальної пенсії за віком, - слід задоволити та зобов’язати відповідача здійснити перерахування та виплату позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 30 серпня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 квітня 2010 року із врахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як позовні вимоги підлягають до задоволення в межах загального терміну позовної давності.
На підставі наведеного ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ч.2 ст.3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково. Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області по ненарахуванню до пенсії ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», - неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30 серпня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 квітня 2010 року із врахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ: