ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 

Запорізької області

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.12.10 Справа № 7/235/10

 Суддя 

 

За позовом: Приватного підприємства “ВАМАР”, м. Запоріжжя 

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЛГА”, смт. Якимівка, 

Якимівський район, Запорізька область 

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача: Борсукова І.Г., довіреність б/н від 22.11.2010р.

Від відповідача: не з’явився.

 Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 167126,27 грн. заборгованості по договору про переведення боргу № б/н від 01.50.2009р., яка складається з 159611,41 грн. основного боргу, 6544,07 грн. втрат від інфляції, 970,79 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 21.10.2010 р. позовна заява прийнята до провадження, розгляд призначено на 08.12.2010 р. 

Ухвала суду на адресу сторін була направлена в установленому законом порядку.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. 

Сторони по справі № 7/235/10 є юридичними особами, згідно зі ст. 28 ГПК України керівник підприємства зобов’язаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи. 

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судовому засіданні 08.12.2010р. представник позивача підтримав позов в повному об’ємі, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, витребувані судом документи не надав.

За усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 08.12.2010 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

 ВСТАНОВИВ:

 01.05.209р. між ФГ «Чевенгур»(первісний боржник за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Калга»(відповідач, новий боржник по договору) та Приватним підприємством «Вамар»(позивач, кредитор по договору) було укладено договір про переведення боргу (далі договір).

Згідно з п. 1 договору, цим договором регулюються відносини, пов’язані із зміною зобов’язальної сторони (первісного боржника) у зобов’язанні, що виникає із договору № 41 від 29.09.2008р., укладеного між первісним божником та кредитором.

Згідно з п. 2 договору, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 159611,41 грн., що виник на підставі п. 4 основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

 Відповідно до п. 3 договору, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В п. 5 договору сторони погодили, що новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором.

Згідно з п. 8 договору, після набрання чинності цим договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього договору.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 30 від 15.07.2010р., з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за договором про переведення боргу від 01.05.2009р. в сумі 159611,41 грн., в строк до 30.07.2010р.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав, борг не сплатив, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, станом на 30.09.2010р., підписаного сторонами та скріпленого їх печатками (копію долучено до матеріалів справи).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 159611,41 грн. основного боргу.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. 

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що відповідачем на момент розгляду спору по суті не надано доказів повернення боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача 159611,41 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6544,07 грн. втрат від інфляції за період серпень-вересень 2010 року та 970,79 грн. 3% річних за період з 31.07.2010р. по 12.09.2010р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 6544,07 грн. втрат від інфляції є обґрунтованою та підлягає задоволенню. 

В судовому засідання проведено перерахунок суми 3% річних за вказаний позивачем період (з 31.07.2010р. по 12.09.2010р.), згідно якого сума 3% річних становить 564,11 грн. 

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 970,79 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 564,11 грн. 

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. 

Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду. 

Керуючись ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд 

 ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛГА»(72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівна, вул. Пушкіна, б. 31, п/р № 2600510015401 в АБ «Металург», МФО 313582, код ЄДРПОУ 34126746) на користь Приватного підприємства «ВАМАР»(69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 107, кв. 89, п/р № 26001001323538 в АТ «ОТП Банк»в м. Київ, , МФО 300528, код ЄДРПОУ 32169400) 159611 грн.. 41 коп. основного боргу, 564 грн. 11 коп. 3 % річних, 6544 грн. 07 коп. суми індексу інфляції, 1667 грн. 19 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ. 

В решті позову відмовити. 

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття

 Суддя Н.С. Кутіщева