Справа №2а-2054/10/16
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.
при секретарі Хомінській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцьк прапорщика міліції Фарине Віталія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 18.10.2010р. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову АН №808696 по справі про адміністративне правопорушення від 28 вересня 2010 року про накладення на нього стягнення у сумі 450 грн. та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він рухався на автомобiлi (Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_1) у м. Луцьк, та був зупинений інспектором ДПС Фарине В.В., який повідомив, що він скоїв порушення Правил Дорожнього руху України та склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення відповідно до якого позивач 25.09.2010 року об 11 годині керував зазначеним автомобілем по пр. Волі, що в м. Луцьк та не виконав вимогу дорожнього знаку «Рух заборонено», чим порушив п.33 (3.1) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачем було надано відповідачу вичерпні пояснення щодо неможливості порушення з його боку Правил дорожнього руху, відсутністю у інспектора ДАІ підстав для зупинки його транспортного засобу, складанням протоколу та винесенням постанови у справі про адміністративне правопорушення. Проте інспектор під час з’ясування фактичних обставин не прийняв до уваги пояснення позивача та заявлені його клопотання, невірно оцінив фактичний стан речей та в порушення чинного законодавства виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 808696 від 28.09 2010 року щодо порушення позивачем вже ч.2 ст.122 КУпАП та наклав на нього штраф у розмірі 450 (вісімсот) гривень.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.2 ст.122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), так само порушення правил навчальної їзди. – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до протоколу позивачем було порушено вимоги дорожнього знаку «Рух заборонено», а згідно оскаржуваної постанови вбачається, що позивач не лише не виконав вимоги дорожнього знаку «Рух заборонено», а й здійснив рух по смузі маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.11, здійснив перешкоду для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.33(3.1) та п.17.1 Правил дорожнього руху України.
Із санкції ч.2 ст.122 КУпАП та оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності саме за цією статтею, проте протокол було складено за ч.1 ст.122 КУпАП.
Вiдповiдно до п.1 ст.247 КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП необхідно з’ясувати місце вчинення правопорушення, факт проїзду по смузі для руху маршрутних транспортних засобів при наявності прямого умислу. Наявність події правопорушення підтверджується шляхом надання доказів.
Позивач у судове засідання не з»явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримує у повному обсязі (а.с.19).
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.18), причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свою правомірність в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право вирішити справу обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, Постановою АН № 808696 від 28.09.2010 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 450 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП (а.с.7).
В постанові вказується, що ОСОБА_1 28.09.2010 року керував автомобiлем Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_1 та не виконав вимоги дорожнього знаку «Рух заборонено», здійснив рух по смузі маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.11, здійснив перешкоду для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.33(3.1) та п.17.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст.251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.
Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП.
У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Позивач стверджує, що 25.09.2010 року об 11 годині він керував автомобiлем Suzuki Grand Vitara, державний номер НОМЕР_1 у м. Луцьк по пр. Волі, проте Правил Дорожнього Руху України не порушував.
В той же час, відповідач до суду не надав доказів в підтвердження законності складеної Постанови.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцьк прапорщика міліції Фарине Віталія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову АН № 80869 по справі про адміністративне правопорушення від 28 вересня 2010 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 у сумі 450 (чотириста п’ятдесят) грн., провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Колесник С.А.