Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Юзюка О.М., Власенка О.В.,
при секретарі Щербань А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – орган опіки та піклування Шепетівської міської ради Хмельницької області, про визнання права власності на спадщину із апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2010 року,
встановила:
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітньої підопічної ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – орган опіки та піклування Шепетівської міської ради Хмельницької області (далі – орган опіки та піклування), про визнання дійсним договору купівлі-продажу 3/5 частин житлового будинку з господарськими будівлями та земельною ділянкою по АДРЕСА_1, укладеного в липні 2001 року між покупцем ОСОБА_9 і продавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що бабуся її підопічної ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, придбала у відповідачів вказане домоволодіння за 1300 доларів США, однак договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, після чого сім’я ОСОБА_9 переїхала до будинку і проживала в ньому. Як з’ясувалось згодом, на день продажу домоволодіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були власниками лише 3/5 його частин і на теперішній час неможливо оформити угоду у нотаріуса, оскільки ОСОБА_9 померла, а відповідачі відмовились від цього оформлення.
На думку позивачки, ОСОБА_9 виконала угоду купівлі-продажу, яка в силу ст. 47 ЦК України (в редакції Закону 1963 року) є дійсною, і стала власником спірної частини домоволодіння, а неповнолітня ОСОБА_2 як її спадкоємиця за правом представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_10 має право на цю спадщину.
В ході судового розгляду ОСОБА_1 змінила позовні вимоги. Остаточно вона просила визнати право неповнолітньої ОСОБА_2 на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_9, а саме на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та земельною ділянкою по АДРЕСА_1
Суд залучив ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до участі у справі як співвідповідачів.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2010 року в позові відмовлено.
Суд виходив з недоведеності фактів укладення між сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна, родинних відносин неповнолітньої ОСОБА_2 та ОСОБА_9 і прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті останньої.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права. Навівши доводи позовної заяви, ОСОБА_1 зазначила, що суд не дав належної оцінки дослідженим доказам, внаслідок чого прийшов до неправильного висновку про безпідставність її вимог.
Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з’явились.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 1966 року ОСОБА_11 стала власником житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.
Після смерті ОСОБА_11 9 травня 1993 року відкрилася спадщина, яку прийняли її діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12
12 червня 2001 року Шепетівською міською державною нотаріальною конторою видано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом – на 3/5 частини спірного домоволодіння в рівних частках. 29 квітня 2004 року таке свідоцтво про право на 1/5 частину домоволодіння одержала ОСОБА_6
ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, не оформив права на спадщину після смерті матері. Не вчинили жодних дій щодо цієї спадщини і його спадкоємці ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Зазначені обставини підтверджуються: правовстановлюючими та інвентарними документами на домоволодіння АДРЕСА_1; матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_11
Відповідно до ст.ст. 224, 227 ЦК Української РСР (в редакції Закону 1963 року), чинного на час виникнення спірних правовідносин, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Згідно зі ст. 153 вказаного Кодексу договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Статтею 47 ЦК Української РСР (в редакції Закону 1963 року) установлено, що нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
У відповідності до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу ст.ст. 1258 ч. 1, 1261 цього Кодексу спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частинами 1 і 3 статті 1268, частинами 1 статей 1269 і 1270 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Досліджені у справі докази достовірно не підтверджують той факт, що в липні 2001 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 продали ОСОБА_9 3/5 частин спірного домоволодіння, після чого ухилилися від нотаріального оформлення угоди.
Розписка відповідачів без дати про одержання від ОСОБА_9 1300 у. о. не вказує на вчинення ними договору купівлі-продажу. Цей документ також не містить даних про досягнення між сторонами згоди по всіх істотних умовах такого правочину (предмет і ціна).
Істотні умови договору купівлі-продажу жилого будинку мали бути узгоджені між продавцем і покупцем у нотаріальній формі, а тому суд обґрунтовано визнав недопустимими доказами показання з цього приводу свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14.
До того ж, у справі відсутні докази про те, що закріплена за спірним домоволодінням земельна ділянка належала відповідачам на праві власності і могла бути предметом купівлі-продажу.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
На ці обставини вказують свідоцтва про народження ОСОБА_2 і смерть ОСОБА_10
Натомість, у справі відсутні докази про родинні відносини вказаних осіб і ОСОБА_9, внаслідок чого не підтверджено, що неповнолітня ОСОБА_2 є спадкоємцем останньої за правом представлення.
Також не доведено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_9, оскільки вона не зверталась до нотаріальної контори з відповідною заявою і не представила достатніх доказів щодо постійного проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Посилання ОСОБА_1 на невідповідність висновків суду обставинам справи та неналежну оцінки судом досліджених доказів є безпідставними і не заслуговують на увагу.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції – Болотін С.М. Справа № 22ц – 5559
Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 37