Справа № 2-101/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Молчанова О.Г.,
при секретарі Білій О.А.,
за участю захисників ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Березнегувате справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя. В позові зазначено, що 19 березня 2009 року між відповідачами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 871578 на Українській товарній біржі м. Снігурівка, відповідно до якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 за 500 грн. купив автомобіль ВАЗ 21065,2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідно до ст.65 СК України - дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим із подружжя бех її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
На час укладення вказаного договору купівлі-продажу, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 27 вересня 1997 року перебували у шлюбі, який біло розірвано за рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2009 року. Позивачка вважає, що спірний автомобіль на підставі ст.60 СК України належав до спільної сумісної власності подружжя, оскільки був придбаний під час шлюбу, за спільні кошти.
ОСОБА_4, укладаючи зазначений договір купівлі-продажу автомобіля, діяв без письмової згоди ОСОБА_3 Факт придбання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказаного автомобіля під час шлюбу на спільні кошти підтверджується розпискою від 08.08.2008 ОСОБА_7, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Згідно з розпискою ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 17800 грн. за куплений ними автомобіль, та узяв на себе зобов'язання фактично австомобіль передати у власність подружжя ОСОБА_3 шляхом оформлення довіренності на ім'я ОСОБА_4 на право користування, володіння та розпорядження цим автомобілем. Свої зобов'язання ОСОБА_7 виконав 09.08.2008 року, оформивши відповідну довіреність. Позивачка вважає, що між нею та ОСОБА_4 з одного боку та третьою особою у справі-ОСОБА_7. з другого боку, було укладено та виконано договір купівлі-продажу, який був прихований вчиненням іншого правочину-видачею довіреності, тому просить суд в даному випадку застосувати положення ст.235 ЦК України щодо правових наслідків удаваного правочину, а юридичними наслідками дій сторін по договору вважати набуття нею та відповідачем ОСОБА_4 права спільної сумісної власності подружжя на спірний автомобіль. У зв'язку з цим позивачка вважає, що продажа ОСОБА_4 під час перебування у шлюбі вказаного автомобіля своєму батькові ОСОБА_5 без її письмової згоди, передбачає недійсність договору купівлі-продажу вказаного автомобіля від 19 березня 2009 року, що на підставі ст.216 ЦК України не створює ніяких юридичних наслідків, зокрема переходу права власності на спірний автомобіль до відповідача ОСОБА_5 Оскільки спірний автомобіль є неподільним майном, то відповідно до ст.71 СК України він повинен присуджуватися одному з подружжя, з присудженням другому з подружжя компенсації вартості його частки.
В судовому засіданні позивачка збільшила свої позовні вимоги і просить суд визнати недійсним договір № 871578 від 19 березня 2009 року, укладений на Українській товарній біржі м.Снігурівка купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21065,2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1; право власності на вказаний автомобіль визнати за ОСОБА_4; стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачки 8900 грн., як компенсацію 1/2 частки вартості спірного автомобіля у спільному майні подружжя; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 500 грн., одержаних на виконання недійсного договору.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, викладені в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Представник позивачки-адвокат ОСОБА_1 - в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, вважає їх обґрунтованими і просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що спірний автомобіль був придбаний у ОСОБА_7 на гроші його батьків. Був намір придбати автомобіль у сім'ю, але були проблеми з грошима. У батьків позивачки грошей не було. Для придбання автомобіля його батько-ОСОБА_5-позичив гроші у ОСОБА_9 ОСОБА_7 оформив довіреність і відповідач продав автомобіль своєму батькові через біржу у м. Снігурівка. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що спірний автомобіль належить йому, оскільки придбавався на його кошти, частину з яких він позичив. Спочатку автомобіль хотіли купити в сім'ю сина - ОСОБА_4, але у зв'язку з погіршення стосунків сина і позивачки вирішив автомобіль залишити собі. При передачі грошей за автомобіль ОСОБА_7 був присутній він та його син ОСОБА_4. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідачів-адвокат ОСОБА_2- в судовому засіданні позов визнала необґрунтованим, оскільки спірний автомобіль не придбавався за кошти подружжя, так як таких коштів вони не мали, що підтверджується відповідними документами. Розписка не має юридичної сили і дійсним власником автомобіля є ОСОБА_5 Просить суд в задоволенні позову відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_7- в судовому засіданні пояснив, що позивачка і відповідач ОСОБА_4 були в гостях у нього та його дружини і їм сподобався спірний автомобіль, який вони вирішили придбати. ОСОБА_7 мав іншого покупця, але вирішив продати його саме подружжю ОСОБА_4. Гроші за автомобіль в сумі 17800 грн. привозили ОСОБА_4 та його батько. Угоду оформили розпискою. Довіренність оформляв на ОСОБА_4, щоб в подальшому переоформити автомобіль на позивачку. Батькові ОСОБА_4 він автомобіль не продав би, оскільки продавав його саме подружжю ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Позовні вимоги вважає обґрунтованими.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що у 2008 році позичив ОСОБА_5 гроші в сумі 2000 доларів СІЛА для придбання автомобіля. Що це за автомобіль і для кого він придбавався свідку невідомо. Розписки з ОСОБА_5 не брав.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідка, з'ясувавши фактичні обставини справи, відповідні їм правовідносини та дослідивши докази, приходить до слідуючого. Позивачка і відповідач ОСОБА_4 з 27 вересня 1997 року перебували у шлюбі, якій розірвано на підставі рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2009 року і видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії І-ФП №НОМЕР_4 від 22 квітня 2009 року. Під час перебування у шлюбі позивачка та відповідач ОСОБА_4 придбали у ОСОБА_7 автомобіль ВАЗ-21065,2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1
за 17800 грн., що підтверджується копією розписки від 08 серпня 2008 року та копією нотаріально посвідченої довіреності на ім'я ОСОБА_4 від 09 серпня 2008 року., про існування якої позивачці не було відомо.
19 березня 2009 року, тобто під час перебування позивачки і відповідача ОСОБА_4 у шлюбі, останній без відома та письмової згоди позивачки на Українські товарній біржі в : м.Снігурівка Миколаївської області уклав з ОСОБА_5 біржовий договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21065,2001 року випуску, № кузову УТА НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, за що отримав 500 грн. На підставі цього договору Снігурівським ВРЕР УДАІ в Миколаївські області 21 березня 2009 року на ім'я ОСОБА_5 видано свідоцтво про реєстрацію ВЕС № НОМЕР_5 транспортного засобу ВАЗ -2106,2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.
При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 60,65, 70,71 СК України, ст.ст. 216,235,392, 655 ЦК України, і ухвалює своє рішення в межах позовних вимог і на підставі наданих доказів.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,209, 212-215,218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Визнати недійсним укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на Українській товарній біржі м.Снігурівка Миколаївської області 19 березня 2009 року біржевий договір № 871578 купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21065,2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль ВАЗ 2106, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 500 (п'ятсот) грн., одержаних на виконання біржевого договору № 871578 купівлі- продажу автомобіля ВАЗ 21065 , 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, укладеного 19 березня 2009 року на Українській товарній біржі м.Снігурівка Миколаївської області між ОСОБА_4 і ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 8900 (вісім тисяч дев'ятсот) грн. компенсації її частки у майні, що є у спільній сумісній власності подружжя.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Г.Молчанов