Справа № 2-4457

2010 року

 Р І Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 року                                                    Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді – Кайро І.А.

                 при секретарі – Рябцевої А.С.

за участю відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, 3-я особа сектор громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим про визнання осіб, такими що втратили право користування квартирою  

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_1, 3-я особа сектор громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим про визнання осіб, такими що втратили право користування квартирою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є основним наймачем квартири АДРЕСА_1. Окрім нього у даній квартирі також зареєстровані відповідачі, як члени родини.

Відповідачі у 2007 році виїхали у м. Вороніж Російської Федерації, де оформили громадянство та до теперішнього часу проживають, при цьому вони фактично здали вищезазначену квартиру у піднайом, та не сплачують комунальні та інші послуги, у зв’язку з чим виникла заборгованість. Заборгованість по квартирній платні була погашена його батьком, яки у теперішній час сплачує заборгованість по наданню комунальних послуг, проте йому тяжко сплачувати заборгованість за осіб, яки фактично не мешкають по місцю реєстрації, у зв’язку з чим він та змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.    

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, при цьому вона пояснила, що вона проживає по місцю реєстрації, а їх донька по теперішній час навчається у м. Воронеж Російської Федерації у зв’язку з чим просила суд у задоволенні позову відмовити.

    Представник 3-ї особи у судове засідання не явився, про день і час розгляду справи сповіщений належним чином. від нього на адресу суду надійшла заява, у якій вони просять суд розглянути справу у їх відсутності.

    Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку відповідачки ОСОБА_1, свідків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступних підставах:

    У відповідності до ст. 71 ЖК України, при тимчасової відсутності  наймача або члена його родини, за ними зберігається житлове приміщення на протязі 6 місяців.

    При цьому судом встановлено, що у відповідності до копії договору найма житла, ОСОБА_2 є основний наймачем квартири АДРЕСА_1. Окрім нього у даній квартирі також зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 – дружина та ОСОБА_3 - дитина. Даний факт також підтверджується  довідкою адресно – довідкового сектору ГУ МВС України в АР Крим.

    Відповідачка ОСОБА_1 у відповідності до копії паспорту, є громадянка Російської Федерації та у відповідності до тимчасового посвідчення на постійне проживання, яке було дійсно до 10 червня 2009 року приїхала на територію України на постійне проживання.

    При цьому судом також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 18 грудня 2007 року та 06 березня 2008 року були тимчасово зареєстрована у м. Воронеж Російської Федерації.

     У відповідності до довідки директора від 09 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 навчалася у МЗУ СЗШ № 43 м. Воронеж, Російської Федерації.

    Також суду було надано довідку декану факультету «Воронежського Державного аграрного університету імені К.Д. Глінки» від 26 жовтня 2010 року ОСОБА_3 є студенткою першого курсу вищезазначеного навчального закладу.

    У відповідності до листа начальника Лівадійського відділу ЯМУ ГУ МВС України в АР Крим від 12 червня 2009 року, у ході проведення перевірки, було встановлено, що ОСОБА_1, з жовтня 2008 року проживала у м. Воронеж, а у квартирі мешкає родина ОСОБА_4.

    Факт тривалого не проживання, а саме з кінця 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по місцю реєстрації також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, даними у судовому засіданні.

Відповідно до наданих листів, за спірної квартирою виникла заборгованість по сплаті комунальних та інших послуг та у зв’язку з чим було зроблено відключення електроенергії, після чого було зафіксовано самовільне підключення. Також суду було надано рішення суду про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості на користь КП ЯМР «Ялтинські теплові мережі».    

При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідачки ОСОБА_1, стосовно того, що вона постійно мешкає за місцем реєстрації та довідку РЕО -3 з місця проживання, оскільки це спростовується матеріалами справи та поясненнями вищезазначених свідків.

    При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що відповідачка ОСОБА_1 без будь яких поважних причин  не проживає по місцю реєстрації з 2007 року по теперішній час, у зв'язку із чим, у відповідності зі ст. 72 ЖК України, вона повинна бути визнана такою що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

При цьому,  суду не було надано  будь - яких доказів того, що відповідачка ОСОБА_1 не проживає по місцю реєстрації з поважної причини.

Що стосується вимог позивача до ОСОБА_3, то суд приходить до висновку, що у задоволенні даної частини позовних вимог повинно бути відмовлено, з наступних підстав.

У відповідності до п.3 ч.3 ст. 71 ЖК України житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутніми наймачами або членами його родини більш ніж шість місяців у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням, у тому числі за кордоном, протягом усього часу навчання.

Оскільки  судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_3 не проживає по місцю

реєстрації у зв’язку з навчанням, що передбачено п.3 ч.3 ст. 71 ЖК України, у задоволенні даних позовних вимог повинно бути відмовлено.  

    Оскільки позовні вимоги позивачки задоволені частково, то у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених вимог.

    На підставі викладеного й керуючись ст. 10,60,212-215 ЦПК України ст. 71,72 ЖК України

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

    Визнати ОСОБА_1 такою що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання її такою що втратила право користування квартирою – відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме судовий збір у сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 (тридцять сім) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Ялтинський міський суд  АРК у порядку встановленому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

СУДДЯ