КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________    

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року                                             м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області  

         в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

    суддів Костенка А.М., Ніколової Б.Ю.                      

                                                   при секретарі Товкан І.І.

                                 з  участю ОСОБА_1 та її представника

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5332 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 50 000 грн. та 1 500 доларів США, що еквівалентно 11 835 грн..

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

30.07.2009 року позивачка звернулась до суду. Вона вказувала, що в лютому 2008 року позичила дочці – ОСОБА_2 50 000 грн. для сплати заборгованості по кредитному договору, крім того, в березні 2008 року позичила їй 1 500 доларів США для потреб її чоловіка. Оскільки ОСОБА_2 її дочка, вона не взяла у відповідачки розписки, довіряючи їй. Однак, оскільки дочка борги не повернула, вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 50 000 грн. основного боргу, 8 500 грн. відсотків за користування коштами і 1 500 доларів США. Пізніше позивачка збільшила позовні вимоги і окрім сум боргу просила стягнути з відповідачки на свою користь 14 100 грн. збитків заподіяних інфляцією, 3 539 грн. 45 коп. 3% річних.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 серпня 2010 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто борг в сумі 1 500 доларів США, що еквівалентно 11 835 грн., в решті позову відмовлено. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в сумі 118 грн. 35 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 визнала позов в частині боргу 1 500 доларів США, а в частині 50 000 грн. – позов не визнала і визнаючи, що дані кошти отримала від ОСОБА_1 пояснила, що ці кошти матір подарувала їй.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким повністю задоволити її вимоги. При цьому, апелянтка посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апелянтка вказує, що ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала факт отримання нею суми 50 000 грн., а тому суд необґрунтовано послався на недоведеність укладення між ________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Граб Л.С.                       Справа № 22ц-5332

Доповідач -  Шершун В.В.                                                                                  Категорія №

ними договору позики через недотримання письмової форми договору позики, оскільки договір дарування на таку суму також повинен бути оформлений письмово, однак відповідачка належних доказів існування такого договору також не надала.

В зв’язку з цим, апелянтка вважає, що ОСОБА_2 безпідставно набула майно (50 000 грн.) і в порядку ст.ст. 1212, 1214 ЦК України зобов’язана повернути їй це майно і відшкодувати збитки.

В той же час, ОСОБА_4 також оскаржила рішення суду. Вона просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. При цьому, апелянтка посилається на істотні порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, яке полягає, на її думку, в допущенній судом неповноті і неправильній оцінці доказів по справі.

Апелянтка вказує, що посилаючись на заключення між нею і матір’ю договору позики, суд не врахував, що цей договір укладений не в письмовій формі.

  Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Судом об’єктивно встановлено та не заперечується сторонами, що в червні місяці 2008 року ОСОБА_2 позичала у матері кошти в сумі 1 500 дол. СІЛА., які зобов'язалася повернути. Дані обставини підтверджуються як поясненнями сторін, де ОСОБА_2 визнала факт позики в сумі 1 500 дол. США., однак через довіру не укладали письмового договору, так і відмовним матеріалом №2361/27, який оглянутий судом, де сторони теж визнали факт даної позики, поясненням в судовому засіданні свідка – чоловіка відповідачки ОСОБА_5

Зважаючи на викладене, те, що відповідачкою не надано суду належних доказів щодо повернення позивачці позики в сумі 1 500 грн., а твердження свідка ОСОБА_5 про те, що позика повернута в його присутності, судом оцінене критично, оскільки він, як чоловік відповідачки, є зацікавленою особою, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в цій частині позов ОСОБА_1 слід задоволити. З цих же підстав, оскільки ОСОБА_5 визнає, що 1 500 доларів США вона позичила, не підлягає задоволенню і її апеляційна скарга.

Суд обгрунтовано не знайшов підстав для задоволення інших позовних вимог позивачки, а саме – стягнення з відповідачки 50 000 грн. коштів, які остання набула у позивачки без достатньої правової підстави, 14 100 збитків, що заподіянні інфляцією, 3539грн. 45 коп. – 3% річних; оскільки позивачкою ОСОБА_1 та її представником не  було надано суду будь-яких доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо набуття 50 000грн. без достатньої правової підстави, а інші вимоги є похідними від даної суми та крім цього, позивачкою не надано доказів на заперечення доводів відповідачки щодо дарування останній даної суми її матір’ю – позивачкою без зобов'язання повернення.

Колегія суддів вважає за необхідне погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

 Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

При цьому, ч. 2 ст.1051 ЦК України встановлює: якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником.

Оскільки відповідачка не заперечуючи факт отримання грошей стверджувала, що вони були подаровані їй, саме на позивачку покладається обов’язок довести, що насправді між сторонами був договір позики, а не дарування. А тому, посилання апелянтки на те, що ОСОБА_5 не надала доказів про існування договору дарування, не можуть бути прийняті до уваги як такі, що суперечать вимогам ст.60 ЦПК України.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308,  313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.  

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 50 000 грн. та 1 500 доларів США, що еквівалентно 11 835 грн. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

    Головуючий /підпис/

    Судді /підпис/

Копія вірна: суддя апеляційного суду                                                                   В.В. Шершун