Справа № 2а-2619/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Карпенко О.Л.
при секретарі – Пономаренко Р.В.,
за участю – позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Ульянвського взводу Державної автомобільної інспекції при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області старшини міліції Зінченка Володимира Станіславовича про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВА № 223844 від 19 жовтня 2010 року передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП та закриття провадження у справі посилаючись на те, що відповідачем винесено оскаржувану ним постанову, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає постанову необ’єктивною, незаконною, оскільки вона складена з порушенням норми ст. 280 КУпАП , а саме: відповідач належним чином не встановив обставини справи, він рухався із швидкістю 70 км/год., а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю з підстав вказаних у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову не направлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частою 1 ст. 121 КУпАП встановлено відповідальність, серед іншого, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год.
19 жовтня 2010 року відповідачем по справі було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВА № 223844 якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 19 жовтня 2010 року на 596 км. автодороги Стрій – Знам?янка водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21120» р.н. НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 5.45. ПДР «м. Новоархангельськ» із швидкістю 86 км/год.
Обставини справи встановлено відповідачем по справі на підставі показань приладу «Беркут» та протоколу про адміністративне правопорушення ВА1 № 083001 від 19 жовтня 2010 року.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення позивач по справі порушив вимоги п. 12.4 ПДР при обставинах вказаних у оскаржуваній постанові.
Крім того з протоколу вбачається, що позивач по справі не фактичні обставини справи викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та пояснив, що перевищив швидкість руху ненавмисно.
Таким чином той факт, що позивач по справі рухався в межах населеного пункту. м. Новоархангельськ, зі швидкістю 86 км/год. було встановлено на підставі показників приладу «Беркут» та підтверджено самим позивачем по справі.
Отже фактичні обставини справи відповідачем встановлено повно та правильно.
Пунктом 12.4 ПДР встановлено обмеження максимальної швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах – не більше 60 км/год.
Позивач по справі даної вимоги ПДР не дотримався, перевищив максимально допустиму швидкість руху на 26 км/год.
Таким чином в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Згідно ст. 71 ч. 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Підстави для звільнення позивача від доказування суд не вбачає.
Однак позивач не довів обставини, якими обґрунтовано позов. Крім того, ці обставини спростовуються доказами по справі.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач по справі під час здійснення провадження по справі про адміністративне правопорушення діяв у порядку та спосіб передбачений законодавством, вірно встановив фактичні обставини справи, застосував санкцію відносно позивача стягнення у межах санкції встановленої ст. 122 ч. 1 КУпАП, тобто прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Ульянвського взводу Державної автомобільної інспекції при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області старшини міліції Зінченка Володимира Станіславовича про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення ВА № 223844 від 19 жовтня 2010 року.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. Л. Карпенко