Справа № 2-а-1223
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2010 року суддя Солом’янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши в порядку скороченого провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2010 року позивач звернулася до суду з позовом і просить зобов»язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за 2009 рік.
Посилається в позові на те, що в жовтні 2010 року подав до відповідача документи на перерахунок пенсії, яка була перерахована із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2007 рік. Пенсія була перерахована з порушенням вимог закону, а саме: з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік, а не за 2009 рік, як передбачено ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне державне пенсійне страхування», тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Листом від 13.10.2010 року йому в задоволенні поданої заяви та перерахунку пенсії було відмовлено.
Вважає, що така відмова порушує його права та просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії УПФ України в Солом’янському районі міста Києва щодо застосування у 2010 році при перерахунку пенсії за ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати , в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік протиправними та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію з серпня 2008 по серпень 2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік на підставі статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
На адресу відповідача судом була направлена копія позовної заяви з ухвалою про відкриття скороченого провадження в справі, яка отримана ним 22.11.2010 року.
Заперечення на позов відповідачем у встановлений законом строк надані не були.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані позивачем докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено та не спростовується відповідачем, що позивач перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримує пенсію з 2002 року.
15.09.2010 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, яка була йому перерахована, виходячи з показника за 2007 рік.
11.10.2010 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії в порядку, встановленому ст..ст.40, 42 вище приведеного Закону.
З відповіді Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва вбачається, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Чинною на час виникнення спірних правовідносин ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Судом встановлено і не оспорюється відповідачем, позивач мав право на перерахунок пенсії.
Відповідно до звернення позивача від 15.09.2010 року йому був проведений перерахунок пенсії з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні на 2007 рік.
Разом з тим, при перерахунку пенсії позивача відповідачем застосовано не показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за рік, який передував року перерахунку пенсії, як передбачено ст.42 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а показник за 2007 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року.
Ч. 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.
Як на підставу для відмови у перерахунку пенсії, відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти (Закон України та постанова Кабінету Міністрів України), які по різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні зазначеного спору застосуванню підлягають положення Закону.
Суд вважає, що доводи, викладені в листі відповідача на ім.»я позивача щодо того, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.
Так, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VIякі, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.74 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Ч.6 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
За таких обставин дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача за 2008- 2010 роки не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1ст.35, ч.2 ст. 38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться в наступні строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, вимоги позивача про визнання дій протиправними зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію підлягають задоволенню.
В той же час, позивач просить перерахувати його пенсію за період часу з серпня 2008 по серпень 2010 року з пенсію з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за
минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії
підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20
відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати
штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком.
Виходячи з цих обставин, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивача з 01.08.2008 року по 31.12.2008 року має братися показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік , з 01.01.2009 по 31.12.2009 року показник за 2008 рік, а з 01.01.2010 року показник за 2009 рік.
Керуючись ст..ст.19, 22, 75, 92 Конституції України, ст..ст.40, 42, 45, 48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, ст..ст. 9, 11, 69-71, 94, 97, 99, 121, 128, 158-163, 167 183-2 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії УПФ України в Солом’янському районі міста Києва щодо застосування за 2008-2010 роки при перерахунку пенсії ОСОБА_1 за ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати , в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік протиправними.
Зобов’язати УПФ України в Солом’янському районі міста Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі ст. ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01.08.2008 по 31.12.2008 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, з 01.01.2009 по 31.12.2009 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік, з 01.01.2010 по 31.08.2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: