Справа № 2-4423/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року                                                                                                                 м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Прокопчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

15 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що 03 серпня 2010 року близько 18 години по вул. Клименко в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з вини малолітнього сина відповідача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на великій швидкості виїхав велосипедом на дорогу та зіткнувся з його автомобілем марки «Шевроле-Авео».

У результаті цього зіткнення його автомобіль був пошкоджений. За висновком автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту становить 13759 гривень 44 копійки.

Крім того, йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 1240 гривень 82 копійки.

У добровільному порядку батько малолітнього відповідача відмовився відшкодовувати йому майнову та моральну шкоду, тому просить стягнути на його користь 13759 гривень 44 копійки майнової шкоди; 1200 гривень моральної шкоди; 696 гривень за проведення автотоварознавчого дослідження, 56 гривень витрат на телеграму-повідомлення відвідача, 150 гривень судового збору, 135 гривень вартості перевірки на стан алкогольного сп’яніння та 350 гривень за надання правової допомоги.

Протокольною ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2010 року за клопотанням представника позивача та до участі в справі в якості співвідповідача була залучена мати малолітнього ОСОБА_4 – ОСОБА_3

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини малолітнього ОСОБА_4, який на великий швидкості велосипедом вискочив зі скверика по вул. Клименка в місті Києві на проїжджу частину дороги перед автомобілем під управління ОСОБА_1 Щоб запобігти лобового зіткнення останній встиг дещо звернути вліво і велосипедист вдарився впродовж правої частини автомобіля та пошкодив його.

Внаслідок зіткнення велосипедист отримав легкі тілесні ушкодження, а автомобіль позивача механічні пошкодження: пробитий бампер, зірвано дзеркало заднього виду з правої сторони, залишилися вм’ятини на правому крилі, капоті, бокових дверцятах, покрівлі автомобіля.

Зазначив, що майнова та моральна шкода заподіяна позивачу в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_4

Ігнорування цих вимог свідчить про несумлінне здійснення або ухилення відповідачів від здійснення виховання та нагляду за малолітньою дитиною, що й привело до таких наслідків.

У силу ст. 1178 ЦК України відшкодування майнової та моральної шкоди просить покласти на відповідачів.

Відповідачі проти позову заперечують. Пояснили суду, що на їх думку, вина дитини в дорожньо-транспортній пригоді відсутня, їх син зазнав тілесних ушкоджень, продовжує хворіти, а пошкодження автомобіля не були суттєвими. Просять в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідачі є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 74).

Відповідачі не оспорюють, що 03 серпня 2010 року сталася зазначена дорожньо-транспортна пригода з участю позивача та їх сина.

У силу ст. 30 ЦК України ОСОБА_5 є малолітнім, а відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦК України малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років) відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, – якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

На підтвердження своїх доводів, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_4, представник позивача посилається на висновок Солом’янського відділу ДАІ     м. Києва.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 13 серпня 2010 року (а.с. 3, 46) встановлено, що зазначена пригода сталася внаслідок допущеного порушення п.п. 6.1; 6.8; 10.2 Правил Дорожнього руху неповнолітнім водієм велосипеда ОСОБА_4

Зазначено, що відповідно до ст. 12 КпАП України, до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті особи, які досягли на момент вчинення, адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

У судовому засіданні відповідачі пояснили, що на день розгляду справи судом зазначена постанова є чинною.

На її спростування відповідачі не мають доказів.

Також відповідачі не надали суду жодного доказу на підтвердження того, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення ними нагляду за малолітньою дитиною.

Встановлено, що син відповідачів з їх відома їздив на велосипеді без нагляду батьків, порушив правила дорожнього руху та пошкодив автомобіль позивача.

На підтвердження розміру майнової шкоди, позивач надав суду висновок № 401 про результати автотоварознавчої експертизи пошкодженого автомобіля позивача марки «Шевроле-Авео» реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 4-16).

Згідно висновку розмір майнової шкоди становить 13759 гривень 44 копійки.

Відповідачами не надано доказів на спростовання цього висновку спеціаліста.

Аналізуючи наданий висновок вбачається, що він відповідає матеріалам справи щодо об’єму пошкоджень, переліку виконання необхідних робіт по ремонту автомобіля та матеріалів.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача щодо відшкодування майнової шкоди знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути на його користь 1240 гривень 82 копійки на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що пошкоджене його майно, і в силу ст. 23 ЦК України це є підставою для задоволення такої вимоги.

Суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на законі, оскільки пошкоджено його майно. При визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує те, що тяжких наслідків для позивача у результаті дорожньо-транспортної пригоди не настало, тому з огляду на засади розумності та справедливості приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 1000 гривень.

Також, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 696 гривень витрат за проведення автотоварознавчого дослідження (а.с. 19).

Не підлягає задоволенню вимога щодо стягнення з відповідачів на користь позивача 56 гривень вартості телеграми про огляд автомобіля, 135 гривень за проведення перевірки позивача на стан алкогольного сп’яніння та 350 гривень витрат на правову допомогу, оскільки суду не надано будь-яких належних доказів (зокрема, квитанцій), що такі витрати та саме в такому розмірі були понесені позивачем.

З урахуванням часткового задоволення позову та на підставі статті 88 ЦПК України стягненню з відповідача на корись позивача підлягають і судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

За таких обставин, відшкодування майнової, моральної шкоди та судових витрат слід покласти на обох батьків в рівних частках.

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 23, 1167, ч. 1 ст. 1178 ЦК України, ч. 1 ст. 141 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6879 гривень 72 копійки майнової шкоди, 500 гривень на відшкодування моральної шкоди, 348 гривень за проведення автотоварознавчого дослідження, 73 гривні 04 копійки судового збору та 60 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6879 гривень 72 копійки майнової шкоди, 500 гривень на відшкодування моральної шкоди, 348 гривень за проведення автотоварознавчого дослідження, 73 гривні 04 копійки судового збору та 60 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: