Справа №2-п-256/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року     Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді:     Бусик   О . Л .                

при секретарі:                         Борисенко   А . В .  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 1 червня 2009 року в справі за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Даніель» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про   стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2010 року представник відповідачки ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від                      1 червня 2009 року. У заяві посилається на поважність причин неявки в судове засідання та на докази, які мають істотне значення для вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.  

Від представника позивача надійшла заява з якої вбачається, що просить проводити судове засідання у його відсутність та у задоволенні заяви просить відмовити.

Від відповідачів надійшла заява про відкладення розгляду заяви, через неможливість забезпечити в дане судове засідання забезпечити явку представника.        

У відповідності до ч. 1 ст. 231 ЦПК України, суд визнав можливим розглядати заяву про перегляд заочного рішення без участі осіб, оскільки неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про скасування заочного рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 232 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 1 червня 2009 року позовні вимоги ТОВ «Комерційний банк «Даніель» та стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ «Комерційний банк «Даніель» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 066, 92 долари США та пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі 3 046 грн. 48 коп., витрати з оплати судового збору у розмірі 1 094 грн. 00 коп. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.                    00 коп.

Разом з тим, представником відповідачки пропущено строк на звернення із відповідною заявою до суду, оскільки, 12 листопада 2010 року він звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення від 1 червня 2009 року, а як вбачається з матеріалів справи, зокрема із повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 64), поштою відповідачка отримала копію заочного рішення 2 липня 2009 року, однак, як вбачається із змісту заяви про перегляд заочного рішення, даний факт заперечує. Крім того, слід зазначити, що вказане заочне рішення суду переглядалось за заявою іншої відповідачки ОСОБА_3, і про розгляд якої достовірно знала й відповідачка ОСОБА_1, оскільки обоє проживають та отримують поштову кореспонденцію за однією і тією ж адресою, що, тим самим, робить твердження ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про те, що їй випадково, 2 листопада 2010 року стало відомо про існування такого рішення безпідставними та до уваги не бере і розцінює, як зловживання стороною відповідача наданими процесуальними правами, використовуючи які, останні, намагаються затягувати строки, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, чим також порушуються й права інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, ч. 2 ст. 228 ЦПК України імперативно встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин, однак доказів щодо поважності причин неподання заяви про перегляд заочного рішення у строки, передбачені ч. 2 ст. 228 ЦПК України відповідачем та його представником не надано.

Суд, вважає, що на момент постановлення заочного рішення відповідач без поважних причин не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, та докази і обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, тому підстав для перегляду заочного рішення не вбачається.  

 Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 1 червня 2009 року в справі за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Даніель» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бут оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалась заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.  

Суддя