АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 30 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Автогаражний коллектив «Металіст», виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування рішень про виключення з членів кооперативу, переоформлення гаража, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод в користуванні гаражем,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Автогаражний коллектив «Металіст» ( далі-АГК «Металіст»), виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування рішень про виключення з членів кооперативу, переоформлення гаража, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод в користуванні гаражем. Позивач зазначав, що він був членом автогаражного кооперативу «Металіст» і йому була виділена у користування земельна ділянка № 486 площею 0,0050 га, на який він побудував гараж. У листопаді 2004 року ОСОБА_3 (нині ОСОБА_2), з якою він перебував у шлюбі, переоформила на своє ім’я земельну ділянку та розташований на ній гараж. 15 листопада 2004 року вона вступила до автогаражного кооперативу, а в 2006 році, як член кооперативу, отримала у власність земельну ділянку та гараж.
Посилаючись на те, що його права на земельну ділянку та гараж порушені, уточнивши свої вимоги у жовтні 2009 року, позивач просив суд визнати недійсним рішення правління АГК «Металіст» від 5 березня 2003 року про виключення його з членів кооперативу, визнати протиправними дії голови правління кооперативу щодо переоформлення гаража № 486 на ОСОБА_3 та прийняття її в члени кооперативу у 2004році, визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету Теплодарської міської ради від 23 квітня 2008 року про видачу свідоцтва про право власності на гараж ОСОБА_3, та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25 квітня 2008 року, зобов’язати ОСОБА_3 звільнити гараж та не перешкоджати в його користуванні.
Відповідачі позов не визнали.
____________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст. Мислива Л.М. Справа № 22ц-18218/2010
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП – 5
Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 30 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що суд неправильно застосував та порушив норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вступив до гаражного кооперативу у березні 1993 року і йому була виділена ділянка № 486.
Рішенням правління АГК «Металіст» від 5 березня 2003 року згідно з п.п.3.4, 3.5, 3.6 Статуту ОСОБА_1 в числі інших 301 члену був виключений з членів кооперативу у зв’язку з несплатою членських внесків. Рішенням правління кооперативу від 3 червня 2004 року вирішено було всіх, хто розрахувався із заборгованістю та звернувся з заявою про поновлення в членах кооперативу, має резолюцію голови правління, вважати членами кооперативу. При придбанні гаражів вступ в члени кооперативу довірити голові правління, а тільки спірні питання виносити на засідання правління. Ці рішення ОСОБА_1 не оскаржив, а 10 листопада 2004 року звернувся до голови правління кооперативу з заявою про переоформлення належного йому гаража на ОСОБА_3 у зв’язку з продажем.(т.1 а.с.89, 92,171-174)
Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 11 травня 2010 року підпис ОСОБА_1 на заяві про переоформлення гаража на ОСОБА_3 від 10 листопада 2004 року, виконаний самим ОСОБА_1 (а.с. 32).
10 листопада 2004 року ОСОБА_3, яка знаходилася в той час в фактичному шлюбі з ОСОБА_1, а в подальшому 1 березня 2008 року їх шлюб був зареєстрований, також подала заяву про прийняття її в члени кооперативу та переоформлення гаража ОСОБА_1 на її ім’я у зв’язку з купівлею (т.1 а.с.92).
Згідно з заявами ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_3 гараж був переоформлений на ОСОБА_3, яка сплатила заборгованість по членським внескам, була прийнята в члени кооперативу, 15 листопада 2004 року їй була видана членська книжка і за нею закріплена ділянка № 486 (т.1 а.с.6-7).
На підставі рішень Теплодарської міської ради Одеської області від 16 березня 2006 року та від 23 квітня 2008 року земельна ділянка № 486 в АГК «Металіст» площею 0,0050 га, а також розміщений на ній гараж передані у власність ОСОБА_3, їй видано свідоцтво про право власності на гараж № 486, площею 63,5 кв.м., розташований в АГК «Металіст».(т.1 а.с.16-22)
Таким чином, матеріали справи, пояснення сторін, свідків та письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_1 у листопаді 2004 року розпорядився гаражем на свій розсуд, передавши його своій дружині ОСОБА_3, після чого не користувався гаражем, не оплачував за нього внески і не вимагав повернення гаража. У липні 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвали шлюб.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що позивач пропустив строк для захисту свого права, про застосування якого заявляли всі відповідачі, без поважних причин.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам статей 71,80 ЦК України(1963р.), статей 256 ч.1,257 ч.1,267 ч.ч.3,4,5 ЦК України (2003 р.)
Так, позивач звернувся до суду з позовом про захист своїх майнових прав на земельну ділянку та гараж, розташовані в АГК «Металіст», 30 квітня 2009 року, оскаржуючи рішення правління АГК «Металіст» від 5 березня 2003 року та переоформлення гаража у листопаді 2004 року на ОСОБА_3 При цьому, позивач не надав суду доказів поважності пропуску строку позовної давності. Його ствердження про те, що про ці рішення йому стало відомо лише у березні 2009 року, не знайшли підтвердження в судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи, в тому числі його заявою від 10 листопада 2004 року, поясненнями про те, що він не користувався гаражем після його переоформлення на ОСОБА_3 та не оплачував внески до кооперативу і лише після оформлення гаража в її власність та розірвання шлюбу, почав вимагати його повернення.
За таких обставин, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги про те, що Теплодарська міська рада незаконно передала ОСОБА_3 земельну ділянку № 486 та розташований на ній гараж не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав. Ухвалою Теплодарського міського суду від 30 червня 2010 року провадження у справі в частині позовних вимог до Теплодарської міської ради щодо визнання незаконними та скасування рішень про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки № 486 в АГК «Металіст» для розміщення індивідуального гаража закрито, і цю ухвалу ОСОБА_1 не оскаржив (т.2 а.с.85-87). Рішення виконкому Теплодарської міської ради від 23 квітня 2008 року «Про видачу свідоцтва про право власності на гараж ОСОБА_2.» було прийнято в межах компетенції органу місцевого самоврядування, на підставі відповідних документів, які підтверджують, що станом на квітень 2008 року ОСОБА_3 була членом кооперативу, їй належав гараж № 486, і цей факт на той час ОСОБА_1 не оскаржував.(т.1 а.с.16-22).
Таким чином, на час прийняття зазначених рішень Теплодарської міської ради ОСОБА_1 вже не був членом кооперативу і йому не належав гараж та земельна ділянка, на якій він розташований, строк позовної давності для захисту його права в частині вимог, що стосуються рішень АГК «Металіст» 2003-2004 років сплив. Тому, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Теплодарської міської ради від 23 квітня 2008 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно-гараж № 486 в АГК «Металіст» від 25 квітня 2008 року, видане ОСОБА_3, а також про усунення перешкод в користуванні гаражем, який належить відповідачці, шляхом його звільнення.
Посилання позивача на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд належним чином перевірив матеріали справи, доводи сторін та докази, на які вони посилалися в обґрунтування своїх вимог і дав їм належну оцінку.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України, є правильним і справедливим, і не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань. Передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 30 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Є.Федорова
Судді: Л.М. Миза
М.В. Процик